168814 (742112), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

, (1)

де УПУ_і – i-ий умовний показник ушкоджуваності біопараметру, спричинений несприятливими умовами довкілля; П_комф. і П_крит. – експериментально встановлені значення біопараметру в комфортних та критичних для організму умовах, відповідно; П_реал – значення біопараметру у досліджуваному варіанті.

Усереднений умовний показник ушкодженості біоіндикаторів визначали

, (2)

Рис.1. Структурна схема еколого-соціального моніторингу, за проф. А.І. Горовою

Інтегральний показник, що характеризує стан довкілля за загальним токсико-мутагенним фоном (ІУПУ_{біоінд.}), передбачає паритетність складових і обчислювався за формулою:

, (3)

де УПУ₁, УПУ₂, УПУ₃…. УПУ_m – інтегровані показники біоіндикації якості атмосфери, гідросфери та педосфери (m – число вибраних тест-показників).

Інтегральний показник, що характеризує стан популяційного здоров'я населення, обчислювався за формулою:

ІУПУ_попул= 0,4∙ІУПУ_дітей + 0,3∙ІУПУ_доросл + 0,3∙ІУПУ_генет , (4)

де ІУПУ_дітей – фізичне здоров'я дітей; ІУПУ_доросл – фізичне здоров'я дорослого населення; ІУПУ_генет – генетичне здоров'я населення.

Інтегральний показник, що характеризує природний рух населення обчислюється за формулою:

, (5)

де УПУ₁ – народжуваність; УПУ₂ – смертність; УПУ₃ – смертність дітей у віці до 1 року.

Інтегральний показник, що характеризує загальну екологічну небезпеку (ЕН) для людини та біоти, обчислювався за формулою:

ЕН = 0,6∙ІУПУ_біоінд +0,4∙ ІУПУ_попул (6)

Інтегральний показник, що характеризує еколого-генетичну небезпеку (ЕГН) для людини та біоти від дії мутагенів довкілля, обчислюється за формулою:

ЕГН = 0,6∙ІУПУ_біоінд + 0,4∙ІУПУ_генет. (7)

Для оцінки рівня ушкодження здоров'я населення та стану довкілля, а також визначення рівнів екологічної і еколого-генетичної небезпеки, використовували єдину уніфіковану шкалу приведену в табл. 1.

Таблиця 1

Шкала оцінки стану здоров'я людини, екологічного стану довкілля і рівнів екологічної і еколого-генетичної небезпек (за А.І. Горовою)

Комплексна екологічна оцінка стану об'єктів довкілля та здоров'я населення на територіях гірничопромислових центрів Дніпропетровської області. Стан атмосфери та ґрунтів за токсико-мутагенним фоном оцінювався за цитогенетичними біотестами "Стерильність пилку рослин-фітоіндикаторів" і Allium-тест.

Результати оцінки токсичності атмосфери на досліджуваній території (рис. 2) свідчать про "незадовільний" його стан у гірничопромислових містах. Найбільша токсичність атмосферного повітря спостерігається у мм. Жовті Води та Вільногірськ. На контрольній території стан атмосфери оцінюється як "еталонний". Рівень ушкодженості біосистем на територіях гірничопромислових міст у 3–3,6 разів більше аналогічних показників на контрольній території.

В результаті оцінки токсичності ґрунтів виявлений "катастрофічний" екологічний стан ґрунтів у мм. Жовті Води і Вільногірськ та "незадовільний" у мм. Нікополь і Павлоград. На контрольній території ЛОК "Солоний Лиман" стан ґрунтів оцінений як "еталонний". Токсичність ґрунтів на територіях досліджуваних міст у 8,2–11 раз більша ніж на контрольній території. Що стосується мутагенності ґрунтів, то на території міст Жовті Води і Вільногірськ відмічається їх "катастрофічний" стан за цією ознакою. У містах Нікополь та Павлоград екологічний стан ґрунтів – "незадовільний". На контрольній території, виявлено "задовільний" стан ґрунтів. Мутагенність ґрунтів у досліджуваних містах у 2,5–4 рази вища ніж на контрольній території.

Рис. 2. Порівняльна характеристика токсико-мутагенної активності об'єктів довкілля на територіях гірничо-промислових центрів Дніпропетровської області

Загальна токсико-мутагенна активність ґрунтів, змінюється від "еталонної" ситуації на контрольній території до "катастрофічної" у м. Жовті Води та Вільногірськ. На територіях міст Нікополь і Павлоград стан ґрунтів оцінений як "незадовільний" з "загрозливим" станом біосистем. Стан ґрунтів на контрольній території оцінений як "еталонний" і рівень ушкодженості біосистем менше у 3,5–5,2 раз у порівнянні з досліджуваними гірничопромисловими містами.

Інтегральна оцінка екологічного стану об'єктів довкілля за їх токсико-мутагенною активністю вказує на те, що на території міст Жовті Води та Вільногірськ виявлена "катастрофічна" екологічна ситуація. На території міст Нікополь та Павлоград вона "незадовільна". Інтегральна еколого-генетична оцінка території ЛОК "Солоний лиман" виявила "еталонний" стан об'єктів довкілля. Токсико-мутагенна активність об'єктів довкілля на територіях гірничопромислових міст у 3,8–5 раз вища ніж на контрольній території.

В результаті хімічного аналізу вмісту рухомих форм важких металів (ВМ) у досліджуваних пробах ґрунтів виявлено різноманітні концентрації, що пояснюється наявністю специфічних видів гірничого виробництва. Так на території м. Нікополь пріоритетними металами є манган та цинк. У м. Жовті Води відмічено найбільший вміст мангану, цинку, ніколу та купруму. Для м. Павлоград пріоритетними ВМ є цинк та хром. У м. Вільногірськ – хром, кадмій і нікол. На контрольній території підвищеного вмісту ВМ не відмічено.

Для оцінки ступеню забруднення ґрунтів ВМ, проводилося порівняння фактичних концентрацій металів у досліджуваних зразках з ГДК рухомих форм ВМ. На території м. Жовті Води виявлено перевищення концентрації цинку над ГДК у 2,28, мангану – у 1,43, а також хрому – у 1,67 рази. У м. Нікополь відмічено перевищення вмісту цинку у 1,3 рази та мангану – у 2,5 рази. В сельбіщній зоні м. Вільногірськ виявлено перевищення вмісту мангану над ГДК у 1,6 рази.

Для оцінки забрудненості ґрунтів рухомими формами ВМ за "МУ 2.1.7.730-99 Гигиеническая оценка качества почвы населенных мест" були розраховані коефіцієнти забруднення ґрунтів хімічними речовинами (Kc), для оцінки забруднення ґрунтів розрахували сумарний показник забруднення (Zс) (табл. 2).

Таблиця 2

Категорії небезпеки забрудненості ґрунтів досліджуваних міст рухомими формами важких металів

	№ тест-полігону
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Zс	12,00	12,61	11,74	10,75	17,67	32,63	13,45	39,92	9,44	12,43	1,50	2,36
РНТ	Д	Д	Д	Д	ПН	Н	Д	Н	Д	Д	Д	Д

Примітка: РНТ – категорія забруднення ґрунтів (Д – допустима; ПН – помірно небезпечна; Н – небезпечна). Тест-полігони: 1 – район південного трубного заводу, м. Нікополь; 2 – район феросплавного заводу м. Нікополь; 3 – центр міста Нікополь; 4 – район ж/м Новопавлівка та Лапінка м. Нікополь; 5 – сельбіщна зона м. Жовті Води; 6 – промислова зона м. Жовті Води; 7– сельбіщна зона м. Вільногірськ; 8 – промислова зона м. Вільногірськ; 9 – сельбіщна зона м. Павлоград; 10 – промислова зона м. Павлоград; 11 – рекреаційна територія ЛОК "Солоний лиман"; 12 – сільськогосподарські угіддя с. Новотроїцьке.

Небезпечними для здоров'я населення є ґрунти на територіях промислових зон міст Вільногірськ і Жовті Води, так як Z_с перевищує величину 32. На контрольній території ЛОК "Солоний Лиман" Z_с=1,5, отже загроза для здоров'я населення відсутня. За результатами дослідження виділені території з "помірно небезпечним" забрудненням ґрунтів – сельбіщна зона м. Жовті Води, і "допустимим" – інші тест-полігони. На території гірничопромислових центрів виявлено перевищення коефіцієнту Z_с у 6,3–26 разів у порівнянні з контролем.

Результати аналізу показників природного руху населення (табл. 3) свідчать про "середній" рівень ушкодженості біосистем у більшості гірничопромислових центрів Дніпропетровської області, який є близьким до середньообласного рівня. У м. Вільногірськ спостерігається найменший – "нижче за середній" – рівень ушкодженості біосистем, а у м. Жовті Води "вище за середній", що вказує на "загрозливий" стан демографічних процесів у цих містах.

Аналіз показників, що характеризують генетичне здоров'я, вказує на те, що на досліджуваній території Дніпропетровської області інтегральний середньообласний показник генетичного здоров'я має "середній" рівень ушкодження та "конфліктний" стан. Найгірша ситуація спостерігається у м. Жовті Води. Серед усіх показників, що характеризують генетичне здоров'я найбільші рівні ушкодженості виявлені за поширенням вроджених аномалій розвитку у дітей та новоутворення у дорослих, які мешкають у мм. Жовті Води та Вільногірськ.

Таблиця 3

Порівняльна оцінка показників стану здоров'я населення досліджуваних міст Дніпропетровської області, ІУПУ середні за 1999–2003 рр.

Аналіз показників, які характеризують здоров'я дитячого населення вказує на їх "конфліктний" і "загрозливий" стан на досліджуваній території. Стан здоров'я дитячого населення у мм. Жовті Води, Нікополь і Павлоград є гіршим, ніж у середньому по області й оцінюється як "загрозливий", а у м. Вільногірськ і контролі оцінений як "конфліктний" з "середнім" рівнем ушкодженості. Пріоритетними захворюваннями серед дитячого населення для всіх досліджених гірничопромислових міст є хвороби органів дихання.

Аналіз інтегральних показників, що характеризують стан здоров'я дорослого населення вказує на їх зміну від "насторожуючого" до "загрозливого" стану. У середньому в області за досліджений період стан здоров'я дорослого населення оцінений як "загрозливий". Аналогічна ситуація спостерігається у мм. Жовті Води та Павлоград. На території мм. Нікополь і Вільногірськ стан здоров'я дорослого населення оцінений як "конфліктний" з "середнім" рівнем ушкодженості. Найкраща ситуація спостерігається у Новомосковському районі, де виявлено "нижче за середній" рівень ушкодженості та "насторожуючий" стан здоров'я дорослого населення.

Результати аналізу інтегральних показників, що характеризують здоров'я населення, дозволили виділити території з "загрозливим" станом – мм. Жовті Води, Павлоград; "конфліктним" – мм. Нікополь, Вільногірськ. На контрольній території спостерігається "насторожуючий" стан здоров'я населення.

Характеристики

Список файлов реферата