Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

ШЛЯХИ РІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Головне, однак, не в повноті списку цих проблем, а в осмисленні причин їхнього виникнення, характеру й, що найважливіше, у виявленні ефективних шляхів і способів їхнього дозволу.

Справжня перспектива виходу з екологічної кризи -у зміні виробничої діяльності людини, його способу життя, його свідомості. Науково-технічний прогрес створює не тільки "перевантаження" для природи; у найбільш прогресивних технологіях він дає засоби запобігання негативних впливів, створює можливості екологічно чистого виробництва. Виникла не тільки гостра необхідність, але й можливість змінити суть технологічної цивілізації, додати їй природоохранительный характер.

Один з напрямків такого розвитку - створення безпечних виробництв. Використовуючи досягнення науки, технологічний прогрес може бути організований таким чином, щоб відходи виробництва не забруднювали навколишнє середовище, а знову надходили у виробничий цикл як вторинна сировина. Приклад дає сама природа: вуглекислий газ, виділюваний тваринами, поглинається рослинами, які виділяють кисень, необхідний для подиху тварин.

Безвідхідним є таке виробництво, у якому вся вихідна сировина в остаточному підсумку перетворюється в ту або іншу продукцію. Якщо врахувати, що 98% вихідної сировини сучасна промисловість переводить у відходи, то стане зрозумілої необхідність завдання створення безвідхідного виробництва.

Розрахунки показують, що 80% відходів теплоенергетичних, гірничодобувних, коксохімічної галузей придатні в справу. При цьому одержувана з них продукція найчастіше перевершує по своїх якостях виробу, виготовлені з первинної сировини. Наприклад, зола теплових електростанцій, використовувана як добавка при виробництві газобетону, приблизно у два рази підвищує міцність будівельних панелей і блоків. Велике значення має розвиток природовосстановительных галузей (лісове, водне, рибне господарство), розробка й впровадження материалосберегающих і енергозберігаючих технологій.

Екологічно чистими є й деякі альтернативні(стосовно теплової, атомним і гідроелектростанцій) джерела енергії. Необхідний найшвидший пошук способів практичного використання енергії сонця, вітру, припливів, геотермальних джерел.

Екологічна ситуація викликає необхідність оцінювати наслідку будь-якої діяльності, зв'язаної втручанням у природне середовище. Необхідна екологічна експертиза всіх технічних проектів.

Ще Ф. Жоліо-Кюрі попереджав: "Не можна допустити, щоб люди направляли на своє власне знищення ті сили природи, які вони зуміли відкрити й скорити".

Час не чекає. Наше завдання всіма доступними методами стимулювати всяку ініціативу й заповзятливість, спрямовану на створення й впровадження новітніх технологій, що сприяють рішенню будь-яких екологічних проблем. Сприяти створенню великої кількості контрольних органів, що складаються з висококваліфікованих фахівців, на основі чітко розробленого законодавства відповідно до міжнародних угод по екологічних проблемах. Постійно доносити інформацію до всіх держав і народів по екології за допомогою радіо, телебачення й преси, тим самим піднімати екологічна свідомість людей і сприяти їх духовнонравственному відродженню відповідно до вимог епохи.

Наприкінці мені хочеться нагадати висловлення Сен-Симона: "Щасливої буде та епоха, коли чистолюбие почне бачити велич і славу тільки в придбанні нових знань і покине нечисті джерела, якими воно намагалося вгамувати свою спрагу. Те були джерела нещасть і марнославства, утолявшие спрагу тільки невігласів, героїв завойовників і винищувачів людського роду.

Досить почестей Александрам! Так здраствує Архімед".

ВИСНОВОК

Людство прийшло до розуміння, що подальший розвиток технічного прогресу неможливо без оцінки впливу нових технологій на екологічну ситуацію. Нові зв'язки, створювані людиною, повинні бути замкнуті, щоб забезпечити незмінність тих основних параметрів системи планети Земля, які впливають на її екологічну стабільність.

Природа, не торкнута цивілізацією, повинна залишатися резервом, що згодом, коли більша частина земної кулі буде служити промисловим, эстетическим і науковим цілям, стане здобувати все більше значення еталона, критерію, зокрема эстетического, надалі можливо поява й інших невідомих нині значень цих зон. Тому необхідно раціональний, науково обґрунтований підхід до практики розширення областей незайманої природи, заповідників, тим більше що в міру розвитку науково-технічної революції обсяг негативних впливів на природні эстетически коштовні об'єкти збільшується настільки, що культурна діяльність, спрямована на компенсацію наносимого збитку, часом не справляється зі своїми завданнями.

У цих умовах особливе значення має визначення оптимального співвідношення первоприроды з культурним ландшафтом. Обґрунтована стратегія й планомірна організація у взаємодіях суспільства із природним середовищем - новий етап природокористування. В умовах розвиненого соціалізму одержують особливе значення всі форми діяльності по эстетической реконструкції природного середовища. Це насамперед культура оформлення находящихся у виробництві й реставрируемых площ, архітектура рекреаційних ландшафтів, збільшення територій під національні парки, заповідники, розвиток мистецтва створення садів і парків, малих дендродекорационных форм. Особливого значення набуває вдосконалювання туризму як форми відпочинку широких мас трудящих.

Разом з тим існує й розрив між підвищенням загального культурного рівня населення й культурою відносин до природи. Тому виникає необхідність, по-перше, у створенні системи природоохоронних мір, по-друге, наукове обґрунтування й включення в цю систему критеріїв эстетической оцінки природи, по-третє, розвиток системи екологічного виховання, удосконалювання всіх видів художньої творчості, пов'язаних із природою.

2. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Горщиків С.П. Экзодинамические процеси освоєних територій. - М.: Надра, 1982.

2. Григор'єв А.А. Міста й навколишнє Середовище. Космічні дослідження. - М.: Думка, 1982.

3. Нікітін Д.П., Новиков Ю.В. Навколишнє Середовище й людина. - М.: 1986.

4. Одум Ю. Основи екології. - М.: Мир, 1975.

5. Радзевич Н.Н., Пашканг К.В. Охорона й перетворення природи. - М.: Освіта, 1986.

Характеристики

Список файлов реферата