Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

б) генетичні методи;

в) використання стерильних самців;

г) за допомогою природних хімічних сполук

У ґрунтах підзолистого типу з високим змістом заліза при його взаємодії із сіркою утвориться сірчисте залізо, що є сильною отрутою. У результаті в ґрунті знищується мікрофлора (водорості, бактерії), що приводить до втрати родючості.

До регіонів зі значним забрудненням ґрунту варто віднести Московську й Курганську області, до регіонів із середнім забрудненням - Центрально-Чорноземний район, Приморський край, Північний Кавказ.

Ґрунту навколо більших міст і великих підприємств кольорової й чорної металургії, хімічної й нафтохімічної промисловості, машинобудування, ТЕС на відстані в кілька десятків кілометрів забруднені важкими металами, нафтопродуктами, сполуками свинцю, сірки й інших токсичних речовин. Середній зміст свинцю в ґрунтах пятикилометровой зони навколо ряду обстежених міст РФ перебуває в межах 0,4-80 ПДК. Середній зміст марганцю навколо підприємств чорної металургії коливається в межах 0,05-6 ПДК.

За 1983-1991 р. щільність атмосферних випадань фторидов навколо Братнього алюмінієвого заводу збільшилася в 1,5 рази, а навколо Іркутського - в 4 рази. Поблизу Мончегорска ґрунти забруднені нікелем і кобальтом більш ніж в 10 разів вище норми.

Забруднення ґрунтів нафтою в місцях її видобутку, переробки, транспортування й розподіли перевищує фонове в десятки разів. У радіусі 10 км від Володимира в західному й східному напрямках - зміст нафти в ґрунті перевищувало фонове значення в 33 рази.

Фтором забруднені ґрунти навколо Братська, Новокузнецька, Красноярська, де максимальний його зміст перевищує регіональний середній рівень в 4-10 разів.

Таким чином, інтенсивний розвиток промислового виробництва приводить до росту промислових відходів, які в сукупності з побутовими відходами істотно впливають на хімічний склад ґрунту, викликаючи погіршення її якості. Сильне забруднення ґрунту важкими металами разом із зонами сірчистих забруднень, що утворяться при спалюванні кам'яного вугілля, приводять до зміни сполуки мікроелементів і виникненню техногенних пустель.

Зміна змісту мікроелементів у ґрунті негайно позначається на здоров'я травоїдних тварин і людини, приводить до порушення обміну речовин, викликаючи різні ендемічні захворювання місцевого характеру. Наприклад, недолік йоду в ґрунті веде до хвороби щитовидної залози, недолік кальцію в питній воді й продуктах харчування - до поразки суглобів, їхньої деформації, затримці росту.

Забруднення ґрунту пестицидами, іонами важких металів приводить до забруднення сільськогосподарських культур і відповідно харчових продуктів на їхній основі.

Так, якщо зернові культури вирощують із високим природним змістом селен, те сіра в амінокислотах (цистеин, метіонін) заміщається селеном. Образовавшиеся "селенові" амінокислоти можуть привести до отруєння тварин і людини. Недолік молібдену в ґрунті приводить до нагромадження в рослинах нітратів; у присутності природних вторинних амінів починається послідовність реакцій, які можуть ініціювати в теплокровних тварин розвиток ракових захворювань.

У ґрунті завжди присутні канцерогенні (хімічні, фізичні, біологічні) речовини, що викликають пухлинні захворювання в живих організмів, у т.ч. і ракові. Основними джерелами регіонального забруднення ґрунту канцерогенними речовинами є вихлопи автотранспорту, викиди промислових підприємств, продукти нафтопереробки.

Антропогенне втручання може впливати на підвищення концентрації природних речовин або вносити нові, сторонні для навколишнього середовища речовини, такі, як пестициди, іони важких металів. Тому концентрація цих речовин (ксенобиотиков) повинна визначатися як в об'єктах навколишнього середовища (ґрунту, воді, повітрі), так і в харчових продуктах. Гранично припустимі норми на присутність залишків пестицидів у продуктах харчування різні в різних країнах і залежать від характеру економіки ( імпорту-експорту продовольства), а також від звичної структури харчування населення.

Земельні ресурси Москви піддані забрудненню й захламлению. Для характеристики забруднення ґрунту уведений сумарний показник забруднення ґрунту (СПЗ): при СПЗ 32 у.е. (32-128 у.е.). При СПЗ > 128 у.е. дуже часто хворіють дорослі й діти, і особливо сильно рівень СПЗ відбивається на репродуктивній функції жінок.

Для стійкого розвитку людині необхідно усвідомити свій негативний вплив на ґрунт і вжити заходів по зниженню цього впливу.

Збільшення чисельності людства приводить до більше інтенсивного землекористування. Характер діяльності людини досить різноманітний, і умовно можна виділити наступні аспекти:

а) сільське й лісове господарство;

б) різноманітне будівництво;

в) горнотехнические заходу.

Сільське й лісове господарство включає землеробство, скотарство, осушення заболочених територій, зрошення, обводнювання земель, оранку цілини, вирубку лісів і ін. Різноманітне будівництво також зменшує кількість орних земель - будівництво великих водоймищ, каналів, гребель, ГЕС, промислових комплексів, міст, залізниць, населених пунктів, комунікацій. Горнотехнические заходу, такі, як розробка й експлуатація мінеральної сировини, видобуток корисних копалин, у тому числі нафти й підземних вод, також вилучають більші території орних земель із природних і агроэкосистем. У результаті руйнування природних экосистем відбувається втрата ґрунту.

Самий руйнівний вплив на ґрунт робить ерозія, тобто процес захоплювання часток ґрунту і їхнього виносу водою (водяна ерозія) або вітром (вітрова ерозія). Винос може бути повільний і слабким, коли ґрунт повільно видувається в ході вітрової ерозії, і катастрофічним, коли водна ерозія утворить глибокі яри після сильної зливи (яружна ерозія). Рослинний покрив або природний опал (опалі листи) забезпечують захист землі від всіх видів ерозії. Водна ерозія починається із краплинної ерозії — дії ударів дощових крапель; рівномірне змивання ґрунту з поверхні називається площинною ерозією. Для втримання води й биогенов у ґрунті важливіше всього гумус і глина, видалення яких за рахунок ерозії приводить до опустыниванию ґрунту.

Земельний фонд Росії має багато незручних земель: вічна мерзлота - 47-49%, піски, пустелі, напівпустелі - 14-15%, заболочені землі й болота - 9-10%, тундра - 8%, високогір'я - 3%, міста й населені пункти - 3% і тільки 15% - орні землі, площа яких становить близько 230 млн га. З них 160 млн га піддані ерозії (здебільшого - це чорнозем і 137 червонозем).

Знаменитий воронезький чорнозем, 1м³ якого зберігається в Парижу як еталон родючості, уже не дає того врожаю, що був раніше (зменшився в 1,5—3 рази). За останні 25 років площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 24%, а ріллі - на 18%. На кожного жителя Росії доводиться 1,5 га орних земель, у той час як на душу населення планети (обробляється всього 10,4% всієї суши) землі доводиться менш 0,5 га, і цей показник має тенденцію до подальшого зниження.

Причинами втрати ґрунту є виорювання, перевипас, відомість лісів і засолення ґрунту при зрошенні.

Виорювання збільшує ерозію ґрунту, зменшує її влагоудерживающую здатність, інфільтрація й аерація також зменшуються.

Перевипас знищує трав'яний покрив. За рахунок зазначених дій відбулося опустынивание 61% родючих земель посушливих районів, зокрема: у Південній Африці - 80%, Західної й Південної Азії - 82-83%, азіатської частини колишнього СРСР - 55% і т.д. Щорічно перетворюється в пустелю 6 млн га природних ґрунтів.

Відомість лісів. Лісовий покрив особливо ефективно охороняє ґрунт від ерозії й утримує ґрунтову вологу, тому що приймає на себе удари дощових крапель і дозволяє усмоктуватися в пухкий, орний шар ґрунту, покритий опалом. Крім цього лісу ефективно засвоюють елементи харчування, звільнені при розкладанні детриту, т. е, рециркулируют їх. Отже, вирубка лісу не тільки приводить до ерозії ґрунту, але й збіднює її біогенна сполука. Відомість лісів відбувається по трьох основних причинах: освоєння нових територій під сільськогосподарські вгіддя, одержання деревини для будівництва й паперової промисловості, використання як паливо.

До втрати ґрунту приводить і її зрошення — штучне постачання водою орних земель. Зрошення приводить до істотного збільшення сільськогосподарської продукції в регіонах, де опадів випадає недостатньо, але часто приводить до засолення ґрунту (тобто солоності ґрунту, що виходить за межі стійкості рослин), оскільки навіть дуже гарна поливна вода містить солей 500—600 мг/л. При випарі води із ґрунту й транспірації через листи рослин розчинені у воді солі залишаються в ґрунті. 30% зрошуваних земель уже засолені. Засолення ґрунту приводить до її опустыниванию (азіатська частина колишнього СРСР засолена на 30%, у США - на 22%, у Китаї - на 30%). Однієї із причин падіння найбагатшої колись Римської імперії було засолення й опустынивание раніше богатых орних земель.

Процеси вивітрювання й ґрунтоутворення сильно залежать від клімату й сполуки материнської породи. Якщо швидкість ерозії не буде перевищувати швидкості формування ґрунту, то втрати ґрунту не відбудеться. Однак у більшості агроэкосистем цих балансів порушений, оскільки швидкість ерозії в 2-10 разів вище припустимої.

У цей час ерозія ґрунту набирає силу, оскільки ріст населення й економічні труднощі змушують людей вирубувати лісу, розорювати схили гір і малопридатні посушливі території, використовувати методи інтенсивного землеробства, які ненадовго підвищують урожай за рахунок додаткової ерозії.

Висновок

Ґрунтовий покрив Землі відіграє вирішальну роль у забезпеченні людства продуктами харчування й сировиною для життєво важливих галузей промисловості. Використання із цією метою продукції океану, гідропоніки або штучно синтезованих речовин не може, принаймні в доступному для огляду майбутньому, замінити продукцію наземних экосистем (продуктивність ґрунтів). Тому безперервний контроль за станом ґрунтів і ґрунтового покриву - обов'язкова умова одержання планованої продукції сільського й лісового господарства.

Разом з тим ґрунтовий покрив є природною базою для поселення людей, є основою для створення рекреаційних зон. Він дозволяє створити оптимальну екологічну обстановку для життя, праці й відпочинку людей. Від характеру ґрунтового покриву, властивостей ґрунту, що протікають у ґрунтах хімічних і біохімічних процесів залежать чистота й сполука атмосфери, наземних і підземних вод. Ґрунтовий покрив - один з найбільш потужних регуляторів хімічного складу атмосфери й гідросфери. Ґрунт був і залишається головною умовою життєзабезпечення націй і людства в цілому. Збереження й поліпшення ґрунтового покриву, а, отже, і основних життєвих ресурсів в умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розвитку промисловості, бурхливого росту міст і транспорту можливо тільки при добре налагодженому контролі за використанням всіх видів ґрунтових і земельних ресурсів.

Ґрунт є найбільш чутливою до антропогенного впливу. Із всіх оболонок Землі ґрунтовий покрив - сама тонка оболонка, потужність найбільш родючого гумусированного шару навіть у чорноземах не перевищує, як правило, 80-100 див, а в багатьох ґрунтах більшості природних зон вона становить усього лише 15-20 див. Пухке ґрунтове тіло при знищенні багаторічної рослинності й оранці легко піддається ерозії й дефляції.

При недостатньо продуманому антропогенному впливі й порушенні збалансованих природних екологічних зв'язків у ґрунтах швидко розвиваються небажані процеси мінералізації гумусу, підвищується кислотність або лужність, підсилюється соленакопление, розвиваються відбудовні процеси - все це різко погіршує властивості ґрунту, а в граничних випадках приводить до локального руйнування ґрунтового покриву. Висока чутливість, уразливість ґрунтового покриву обумовлені обмеженої буферностью й стійкістю ґрунтів до впливу сил, не властивих йому в екологічному відношенні.

Усе в більше широких масштабах проявляється забруднення ґрунту важкими металами, нафтопродуктами, підсилюється вплив азотної й сарною кислот техногенного походження, що ведуть до формування техногенних пустель на околицях деяких промислових підприємств.

Відновлення порушеного ґрунтового покриву вимагає тривалого часу й більших капіталовкладень.

Список літератури

1. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. Підручник. Арустамов Э.А. Видавничий будинок "Дашков і До^". М - 2000.

2. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. В.Д. Валова. Видавничий будинок "Дашков і До^". М - 2001.

Характеристики

Список файлов реферата