168710 (742068), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Санітарно-мікробіологічний стан

Санітарно-мікробіологічний контроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниці об’єму.

При визначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій, у деяких випадках головний – чисельність бактеріопланктону, що характеризує загальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у водній товщі.

Визначення сапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяє судити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищення річки, про перетворення речовин.

Мікробіологічні дослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середній частині – у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періоду року.

Кількість бактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерел живлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населених пунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містять бактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. На чисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавна птиця.

За період досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т. біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл. Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.

Найвища чисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м. Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша – у літній час у гирловій області (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).

Про вплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміною чисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церква чисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення до міста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у 1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна припустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів пов’язана з надходженням у річку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.

Був визначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що об’єм бактеріальної клітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літній період – 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхідно зазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква, особливо взимку і навесні, а також у верхів’ях річки навесні.

Води р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишкової палички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис. кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у весняний час.

Чисельність кишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками вище міста збільшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разів, восени в 1,8 рази.

За бактеріальними показниками воду р. Рось необхідно віднести до розряду «слабо забруднена», а в окремі періоди року і в окремих створах – до розряду «помірно забруднена».

Санітарно-бактеріологічна характеристика р. Рось (2007-2008)

Середній екологічний індекс стану басейну дорівнює 2,3, т.т. екосистема басейну розбалансована. Основне навантаження приймає на себе водне середовище (стави, водосховища). Екологічний індекс води у період зимової межені був високим і дорівнював 1,75. На інших фазах гідрологічного режиму якість води була у межах І класу, але під час весняної повені мало місце підвищення БСК5, а під час літньої межені і восени – перевищення за фосфатами. За оцінкою придатності води для господарсько-побутових потреб лімітуючими критеріями виявилися: вміст органічної речовини, іонів хрому і незначне бактеріальне забруднення.

В цілому у більшості малих річок басейну р. Рось спостерігається забруднення нафтопродуктами, сполуками нітрогену. Місцями відмічено перевищення ГДК за колі-індексом, ХСК, деякими важкими металами (купрум, цинк, нікель). Не дотримується відповідний режим на територіях водоохоронних зон і прибережних смуг. Не виконуються вимоги щодо вирощування сільгоспкультур, внаслідок чого у гідрографічну сітку змивається з полів органіка, мінеральні добрива, отрутохімікати, родючий шар ґрунту. Сільськогосподарське використання складає в середньому 71%, а лісистість всього 11%.

Значні об’єми скидів стічних вод і змив з урбанізованих територій у поєднанні зі зменшенням водності річок, а отже, і їх здатності до самоочищення, зумовлюють зниження якості води малих річок басейну. Зменшення водності річок викликано як змінами на водозборі, так і значними відборами води на потреби господарства.

Характеристики

Список файлов реферата