168154 (741794), страница 4
Текст из файла (страница 4)
- створення міжнародного механізму стимулювання, поширення і впровадження чистих технологій.
Велику роль в висвітленні питання глобальних екологічних проблем сучасності відіграє міжнародно-правова охорона навколишнього середовища.
Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища - це сукупність принципів і норм міжнародного права. Вони складають специфічну галузь цієї системи права та регулюють діяльність суб`єкту (в першу чергу держав) по попередженню обмежень та встановленню шкоди навколишньому середовищу від різноманітних джерел, а також по раціональному екологічно обумовленому використанню природних ресурсів. Останнє було проголошено як політична вимога у
Стокгольмській декларації ООН 1972 року.
Розвиток міжнародного права навколишнього середовища відбувається в основному договірним шляхом. За даними Програми ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП), у теперішній час зареєстровано 152 багатосторонніх договори у цій області.
Ряд регіональних договорів спрямовані на захист міжнародних прісноводних басейнів: Договір про навігацію та економічне співробітництво між державами басейну річки Нігер (1963 рік); Конвенція про захист річки Рейн від забруднення хімічними речовинами (1976 рік); Договір про співробітництво у басейні річки Амазонки (1978 рік); Угода про план дії по економічно-раціональному використанню Загальної системи річки Замбезі (1987 рік) та інші.
В області захисту морського середовища від забруднення та використання ресурсів Світового океану діють: Конвенція про запобігання забруднення морів скидами відходів та інших матеріалів (1972 рік); Конвенція про запобігання забруднення морів з суден (1973 рік); Конвенція ООН про морське право (1982 рік); Конвенція про охорону морських живих ресурсів Атлантики (1982 рік) тощо.
На захист атмосфери від забруднення спямовані Венська конвенція про охорону озонового шару (1985рік) та Монреальський протокол до неї (1987 рік).
Конкретний зв`язок екологічних проблем, як показує практика, найбільш успішно досягається на регіональному рівні.
Багато договорів укладені під угодою Європейської економічнолї комісії ООН (ЄЕК): Конвенція про трансграничне забруднення повітря на великі відстані (1979 рік); Конвенція про оцінку дії на навколишнє середовище в трансграничному контексті (1991 рік); Конвенція про трансграничну дію промислових аварій (1992 рік); Конвенція про охорону та використання трансграничних водотоків та міжнародних озер, і багато інших.
Австралійська програма “Мільярд дерев”, розпочата в 1991 році, передбачає відновлення лісів континенту в найближчі десять років (планувалося відновити понад 10 млн га лісу); відома організація ОАА (США, Національна асоціація з вивчення океану та атмосфери) в 1991 році лише на вивчення мідій як прекрасного індикатора забруднення океанічного середовища виділила понад 11 млн доларів на два найближчі роки; з 1995 року Японія планує щорічно витрачати майже 80 млрд доларів`на зменшення та утилізацію відходів, а США на охорону навколишнього середовища виділятимуть щорічно з 1992 року 80-100 млрд доларів. Усе це - яскраві приклади практичного сучасного підходу до вирішення екологічних проблем, які мають надихнути на важливі справи й наших урядовців, і всіх людей доброї волі в усьому світі.
Нині настав час серйозного переосмислення людством ставлення до природи, час об`єднання зусиль націй і народів у боротьбі за врятування біосфери планети, адже Земля у нас всіх одна; здійснення нових локальних, регіональних і міжнародних програм подальшого розвитку та вживання, які повинні базуватися на нових соціально-політичних засадах, екологічній основі, глибоких екологічних знаннях і підвищеній загальнолюдській екологічній свідомості.
Тягар цих турбот має лягти на всі країни. Ті з них, що розвиваються, перш за все повинні вирішувати демографічні проблеми, проблеми опустелювання, знищення лісів, фауни та флори, в свою чергу розвинені країни повинні також дбати про наслідки суперурбанізації, перезабруднення довкілля промисловими і сільськогосподарськими відходами, особливо токсичними, понадвиробництва та понадспоживання, кислотних дощів та демілітаризації. Всі країни повинні брати участь у збереженні світу, виправленні екологічної системи...
Для майбутнього всього людства наступні два десятиріччя будуть визначальними: або співдружність націй вирішить найголовніші екологічні проблеми, або почнеться незворотна деградація біосфери і поступова загибель цивілізації. Планета вже не витримує антропогенного тиску: подвоєння населення всього за кілька десятирічь та його концентрація головним чином у містах; п`яти- , десятикратний приріст економічної активності менш ніж за століття; некероване зростання різних перетворень у сільському господарстві, енергетичних і промислових системах; супермілітаризація суспільства та накопичення великої кількості глобально небезпечної ядерної та хімічної зброї (додаток 4).
У наш час традиційні кордони між країнами, націями з екологічної точки зору стають прозорими, прониклими, а діяльність, яка колись вважалася винятково “внутрішньою справою”, сьогодні зумовлює екологічну ситуацію, розвиток і виживання інших країн. Отже, всі ми “пов`язані” між собою. І діяти повинні разом. А критична межа вже зовсім близько (а можливо вона вже досягнута?)...
Глобальна проблема екологічного забруднення буде існувати до тих пір, поки все людство не об`єднається для її вирішення, тому що від цього належить майбутнє наступних поколінь. Як говорить древня індійська сентенція: “Природа - це не те, що ми отримали у спадщину від пращурів, а те що ми взяли у позику від нащадків.”
Додаток 1.
Зменшення площі ріллі у різних країнах, га
(в розрахунку на 100 чоловік)
Країна | Рік | |||
| 1960 | 1970 | 1980 | 1986 | |
| Колишній СРСР | 103 | 92 | 85 | 81 |
| Угорщина | 28 | 27 | 28 | 28 |
| Чехія та Словаччина | 38 | 35 | 31 | 31 |
| США | 78 | 87 | 67 | 67 |
| Великобританія | 14 | 11 | 10 | 11 |
| Франція | 42 | 34 | 32 | 32 |
| Німеччина | 15 | 13 | 12 | 12 |
| Японія | 6 | 5 | 4 | 3 |
| Італія | 23 | 23 | 17 | 16 |
| Бельгія | 9 | 8 | 7 | 7 |
| Данія | 60 | 55 | 51 | 50 |
| Фінляндія | 60 | 53 | 49 | 46 |
| Іспанія | 53 131 | 46 | 51 | 40 |
| Австралія | 134 | 143 | 153 | |
Додаток 2.
Можливі кліматичні зміни, спричинені
парниковим ефектом
| Регіон | Температура | Опади | Вологість повітря |
| Центральна Америка | Потепління взимку на 2-40С, на 2-30С влітку | Збільшення на 15 взимку, зниження на 5-10 влітку | Зменшення на 15-20 влітку |
| Південна Азія | Потепління на 1-20С протягом року | Взимку без змін, влітку зменшення на 5-15 | Збільшення влітку на 5-10 |
| Південна Європа | Потепління на 20С взимку, 2-30С влітку | Збільшення взимку, зменшення влітку на 5-15 | Зменшення влітку на 15-25 |
| Австралія | Потепління на 1-20С влітку, 20С взимку | Збільшення влітку на 10 | Значні коливання в межах регіону |
Додаток 3.
Вплив хімічних забруднювачів на здоров’я
людей і тварин
| Забруднювачі | Джерела | Вплив на здоровя |
| Пестициди, ДДТ | Інсектициди | Рак, пошкодження печінки, ембріонів, яєць птахів |
| Нафтопродукти, бензин | Розчинники, лікарські препарати | Головні болі, втара координації, лейкемія, ушкодження кісткового мозку |
| Вінілхлориди | Виробництво пластиків | Рак легенів, печінки, депресія центральної нервової системи |
| Діоксин | Гербіциди | Рак, уроджені дефекти, хвороби шкіри |
| Важкі метали, свинець | Фарби, бензини | Нейротоксикація, головні болі, подразливість, зниження розумової діяльності дітей, пошкодження нирок, печінки |
| Кадмій | Виробництво Zn, батарейок, міндобрив | Рак у тварин, пошкодження печінки, нирок |
Додаток 4.
Зміни стану навколишнього середовища
| Показник | Зміни, що відбулися в 1972-1992 роках | Зміни, передбачувані в 2030 році |
| Споживання первинної біологічної продукції | Збільшення на 40% - на суходолі, 25% - глобальне (1985 р.) | Збільшення на 80-85% - на суходолі, 50-60% - глобальне |
| Концентрація парникових газів в атмосфері | Збільшення на порядок щорічно | Інтенсивне збільшення за рахунок прискорення руйнування біоти |
| Виснаження озонового шару, стан озонової діри в Антарктиді | Виснаження на 1-2% щорічно | Щорічне збільшення площі озонової діри |
| Площа лісів | Скорочення на 180 тис. км2 на рік | Скорочення площі лісів у тропіках з 18 млн. км2 до 9-11млн. км2, і лісів помірного поясу |
| Опустелювання | Збільшення площі пустель, зростання темпів техногенного опустелювання | Зростання темпів опустелювання за рахунок зменшення вологообміну на суші та накопичення палютантів у грунтах |
| Рівень океану | Підвищення рівня океану на 1-2 мм на рік | Збереження тенденції (можливе прискорення до 7 мм на рік) |
| Зникнення видів організмів | Швидке зникнення видів | Посилення тенденції з руйнування біосфери |
| Погіршення умов проживання людей, збільшення кількості генетичних захворювань | Збідніння населення, дефіцит продуктів харчування, питної води, підвищення рівня захворюваності та дитячої смертності, поширення СНІДу | Збереження та посилення тенденцій |
-
Балацький О.Ф. Охорона навколишнього середовища. - К.: Знання, 1977. – 11 с.
-
Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 3-6 с.
-
Брайон А.В., Гордецкий А.В., Сытник К.М. Биосфера, экология, охрана природы. – К.: Лыбидь, 1992. – 523.
-
Григорьев А.А. Экологические уроки прошлого и современности. – Л.: Наука, 1991. – 47с.
-
Жирицкий А.К., Меркушин В.И. Новиков Р.А., Глобальные экологические проблемы. – М.: Мысль, 1988. – 302 с.
-
Кефлит Г. Тревога в 2000 году: бомба замедленного действия на нашей планете. – М.: Мысль, 1990. – 179 с .
-
Новиков Ю.В. Природа и человек. – М.: Мысль, 1991. – 39 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
