165714 (739915), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Хлорид кобальту, хлористий кобальт - червоні або темно-рожеві кристали. Містить 2,7 % кобальту. При 20 °С на 35,7 % розчинний у воді.
Важлива умова (особливо при окремому застосуванні) внесення мікродобрив — рівномірне розміщення їх у ґрунті. Надлишкова кількість мікроелементів може призвести до негативної дії, а занижені норми окремих мікроелементів не дають ефекту.
Всі мікродобрива слід застосовувати лише при забезпеченні сільськогосподарських культур макродобривами.
Залізні добрива потрібні рослинам в малих кількостях. Застосовують ці добрива насамперед у садах та на виноградниках на карбонатних і сильно-вапнованих ґрунтах, де мало рухомого заліза. До залізних добрив належать залізний купорос та хелати заліза.
Залізний купорос містить 47—53 % сірчанокислого закису заліза і являє собою речовину сірого кольору, часто з білим, жовтим або бурим нальотом. Добре розчиняється у воді.
Хелати заліза являють собою сполуки органічних речовин з залізом, яке ґрунтом не поглинається і в той же час легко засвоюється рослинами. Хелати заліза використовують для позакореневого підживлення рослин з ознаками хлорозу в вечірні або ранкові години.
КОМПЛЕКСНІ МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА
Комплексними називають мінеральні добрива з вмістом у поєднанні й різноманітному співвідношенні 2—3 і більше поживних елементів — азоту, фосфору, калію, магнію, сірки і мікроелементів. Залежно від способів виробництва їх поділяють на складні, змішані й складно-змішані, а також на тверді та рідкі.
До складних належать добрива, які містять 2—3 і більше поживних елементів і виготовляються в єдиному технологічному процесі. Наприклад, амофос, калійна селітра, нітрофос, нітрофоска, нітроамофоска.
Складно-змішані — це добрива, які виготовляють змішуванням простих туків з додаванням рідких чи газоподібних речовин. При цьому утворюються нові хімічні речовини.
До змішаних належать мінеральні добрива, які виготовляють при змішуванні двох або більше простих туків. Це механічна суміш з готових простих добрив, переважно гранульованих туків.
До механічної суміші можуть входити і складні добрива.
Різноманітні технологічні процеси виробництва комплексних мінеральних добрив об'єднують в 4 групи: виготовлення складних твердих добрив на основі ортофосфорної та поліфосфорної кислот; виготовлення рідких складних добрив на основі ортофосфорної і поліфосфорної кислот; виготовлення твердих складних добрив на основі азотнокислотного розкладання природних фосфатів; виробництво складно-змішаних та змішаних добрив.
СКЛАДНІ ДОБРИВА
Фосфати амонію — поширені й перспективні складні добрива, які містять азот і фосфор у водорозчинній формі. Вони висококонцентровані, добре гранулюються, довго зберігаються в гранульованому стані, малогігроскопічні, мають добрі фізичні властивості, придатні для змішування з багатьма азотними і фосфорно-калійними добривами. До цього типу складних добрив належать амофос з вмістом 12 % азоту і 52 % фосфору та діамофос з вмістом 18 % азоту й 48 % фосфору . Амофос стійкий проти підвищеної температури, в разі нагрівання лише при температурі 100— 110 °С починає втрачати аміак, а діамофос втрачає аміак при температурі 70 °С і перетворюється в амофос. Амофос і діамофос можуть бути також компонентами при виготовленні змішаних мінеральних добрив.
Амофос містить фосфору в чотири рази більше, ніж азоту, тому при використанні цього добрива доводиться додавати певну кількість азотних добрив. Діамофос має сприятливіше для рослин співвідношення між азотом та фосфором, в якому на одну частину азоту припадає 2,5 частини фосфору.
Застосовують фосфати амонію для передпосівного внесення та підживлення технічних, зернових і овочевих культур.
Нітроамофоска — потрійне складне добриво, містить по 17 % азоту, фосфору і калію. Загальний вміст — 51% поживних речовин. Це висококонцентроване добриво, має задовільні фізичні властивості, малогігроскопічне, не злежується, добре розсіюється по полю, легко розчиняється у воді і добре засвоюється рослинами.
Нітроамофоска та діамонітрофоска належать до універсальних складних мінеральних добрив, які рекомендується застосовувати майже на всіх ґрунтах.
При нейтралізації суміші фосфорної і азотної кислот аміаком виготовляють нітрофос, який містить азоту 23—25 % і фосфору 22— 19%. Нітрофос і діамонітрофос — цінні комплексні добрива для застосування на забезпечених калієм грунтах.
Нітрофоски — поширений вид складних мінеральних добрив.
Нітрат кальцію внаслідок його великої гігроскопічності є небажаною домішкою в добриві. Залежно від способу видалення розрізняють такі нітрофоски: виморожену — одержують виморожуванням надлишку кальцієвої селітри амоніч зацією і додаванням хлористого або сірчанокислого калію; сірчанокислотну або сульфатну — виготовляють при зв'язуванні надлишку кальцію сірчаною кислотою або сульфатом амонію і додаванням хлористого чи сірчанокислого калію; карбонатну — зв'язуванням надлишку кальцію вуглекислотою І додаванням до одержаного продукту хлористого кальцію.
Встановлено, що нітрофоска за дією на врожай сільськогосподарських культур не поступається перед еквівалентною сумішкою простих добрив.
Нітрофоси виготовляють розкладанням природних фосфатів азотною кислотою, але без додавання солей калію. Вони містять 23,5—24 % азоту і 17—14 фосфору. Як і в нітрофосках, 55—65 % фосфору міститься у водорозчинній формі.
Карбоамофоска виготовляється на основі сплаву сечовини, фосфатів амонію і хлористого калію. Зазначені компоненти змішують, амонізують, гранулюють і висушують. Азот міститься в амідній та аміачній формах. Вміст та співвідношення поживних речовин в карбоамофосці становить N : Р : К як 17:17:17.
Карбоамофос виготовляють так само, як і карбоамофоску, але без введення хлористого калію, містить близько 60 % поживних елементів (азоту і фосфору).
Карбоамофоска і карбоамофос ефективні в посівах різних сільськогосподарських культур. Проте на сіножатях і пасовищах при поверхневому внесенні діють гірше, ніж еквівалентний набір простих добрив.
РІДКІ КОМПЛЕКСНІ ДОБРИВА (РКД)
Це водні розчини солей і кислот, які містять 2—3 поживних елементи. Застосування РКД має ряд переваг. На відміну від рідких азотних добрив, РКД легше зберігати і вносити в грунт, бо вони не містять вільного аміаку. Крім того, не потребують герметичне закритої тари, їх можна вносити поверхнево з наступним загортанням у грунт бороною, культиватором чи плугом. Застосування РКД дає можливість механізувати трудомісткі процеси навантаження і розвантаження, ліквідувати втрати під час їх транспортування, зберігання та внесення.
Кристалін — новий вид складного азотно-фосфорно-калійного мінерального добрива. Виробляється в нашій країні і за рубежем декілька марок цього добрива з різним співвідношенням NРК. Він повністю розчиняється у воді, тому незамінний у звичайних і гідропонних теплицях при вирощуванні овочевих та інших цінних культур. На відміну від інших добрив, май: же не містить хлору і його можна використовувати в суміші з мікроелементами. Добриво придатне для застосування в блокових теплицях у вигляді водного розчину через автоматизовану систему дощування, а також в поєднанні із зрошенням при вирощуванні цінних культурних рослин в полі. Калійна селітра містить 13,8 % азоту і 46,5 % К2О. Являє собою білий кристалічний порошок, мало гігроскопічний, добре розчинний у воді. Виготовляють конверсійним способом, який ґрунтується на обмінному розкладі азотнокислого натрію і хлористого калію. У калійній селітрі несприятливе співвідношення між азотом і калієм, тому при використанні її під окремі сільськогосподарські культури потрібно додавати азот, а також фосфор. Суміші добрив, виготовлені з використанням калійної селітри, мають добрі фізичні властивості. Калійну селітру застосовують для удобрення чутливих до хлору культур.
ЗМІШАНІ ДОБРИВА
Змішані добрива одержують змішуванням двох і більше простих добрив, їх об'єднують у дві групи: тверді й рідкі.
Тверді змішані добрива можуть бути виготовлені на основі порошкоподібних чи гранульованих форм простих добрив. Рідкі змішані мінеральні добрива одержують у вигляді розчинів або суспензій, які виготовляють гарячим і холодним способами.
Змішані добрива, виготовлені з простого суперфосфату та інших добрив, містять близько 30% поживних речовин, а якщо замість простого суперфосфату використовують фосфати амонію чи подвійний суперфосфат, їх концентрація становить 54—60 %.
Для поліпшення фізичних властивостей добрив велике значення має додавання під час змішування 5—15 % маси суміші нейтралізуючих добавок
ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ ЯКОСТІ ВРОЖАЮ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН
Ріст та розвиток рослин, формування і нагромадження органічних речовин врожаю — все це є наслідком взаємозв'язаних процесів обміну речовин, спрямованість та інтенсивність яких у свою чергу залежать від умов вирощування та біологічних особливостей культур. На якість врожаю значно впливають добрива. Для більшості рослин вирішальне значення мають азотні добрива. Так, для формування врожаю пшениці необхідні всі елементи живлення, але провідним з них є азот, від кількості якого та співвідношення з іншими елементами залежить нагромадження білкових сполук. Порушення співвідношення між азотом, фосфором і калієм на користь першого призводить до вилягання посівів, внаслідок чого погіршується якість хлібів. Нагромадженню білкових сполук сприяє також забезпечення рослин марганцем.
У зернобобових, в яких частково потреба у азоті задовольняється за рахунок біологічного азоту, якість зерна та зеленої маси залежить від рівня фосфорного і калійного живлення, що має узгоджуватись з кількістю засвоєного рослинами азоту.
У багатьох культурних рослин якість врожаю визначається вуглеводними речовинами (крохмаль, цукор,, целюлоза) чи продуктами їх перетворення (жири, ефірні олії, пектинові речовини, органічні кислоти тощо). Для них фосфорне й калійне живлення має переважати над азотним.
Добрива впливають на вміст вітамінів у рослині. Азотні збільшують вміст каротину (провітаміну А) в листках цукрових буряків, вівса, шпинату, плодах помідорів, коренях моркви. Цьому процесу сприяє внесення гною.
Якість урожаю залежить від форми добрива. Так, аміачний азот сприяє синтезу цукрів, крохмалю, клітковини, жиру, каучуку, а нітратний—органічних кислот.
Калійні добрива з великим вмістом хлору пригнічують утворення запасних білків і вуглеводів. Наявність сірки в добриві, навпаки, сприяє цьому процесу.
Застосування необґрунтовано високих норм неконцентрованих фосфатів може призвести до нагромадження в ґрунті фтору, який являє велику загрозу для людини і тварин. Зараз кількість фтору, що надходить в грунт з фосфорними добривами, незначна і не становить загрози забруднення навколишнього середовища. Вапнування ґрунту запобігає надходженню в рослини цього елемента з ґрунту і добрив.
Надлишкове внесення калійних добрив підвищує забруднення ґрунтів хлором.
13
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
