3 (738934), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

— аналіз ефективності використання капіталу (аналіз прибут­ковості, обертання оборотних коштів, дослідження ефекту фінан­сового важеля);

— оцінка кредитоспроможності підприємства;

— оцінка виробничо-фінансового лівериджу;

— аналіз ділової активності підприємства;

— прогнозування фінансових показників підприємства;

— аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств і пошук шляхів запобігання банкрутству;

— стратегічний аналіз фінансового ризику та пошук шляхів нового зниження.

Вирішення зазначених завдань сприяє удосконаленню управ­ління підприємством, поліпшенню його економіки, підвищенню ринкової та фінансової стійкості, платоспроможності і ліквіднос­ті, забезпеченню його конкурентоспроможності і взагалі успіш­ній рентабельній життєдіяльності.

Перехід економіки України до ринкових відносин викликав відповідні зміни в окремих галузях знань. Відбувся розподіл бух­галтерського обліку на фінансовий та управлінський, який, в свою чергу, обумовив відповідний розподіл фінансово-госпо­дарського аналізу (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Види фінансово-господарського аналізу

Залежно від того, яка інформація використовується у фінансо­вому аналізі, якими є мета та об'єкти дослідження, суб'єкти ко­ристування результатами аналізу, розрізняють два його види:

— зовнішній аналіз — базується на звітних даних, що підля­гають опублікуванню; базою аналізу виступає досить обмежена частина інформації про діяльність підприємства, що є надбанням всього підприємства;

— внутрішній аналіз — використовує всю достовірну інфор­мацію про стан справ підприємства, якою володіє лише певне коло осіб, як правило, керівництво підприємства та його підрозділів.

Якщо метою зовнішнього фінансового аналізу є оцінка та економічна діагностика фінансового стану підприємства за да­ними лише публічної звітності, поверховий аналіз прибутку і рентабельності, то в системі внутрішнього фінансового аналізу розв'язується ширше коло питань за рахунок наявності більш глибокої бази даних про діяльність підприємства.

Задачі зовнішнього фінансового аналізу визначаються ін­тересами користувачів аналітичного матеріалу.

До основних задач зовнішнього фінансового аналізу можна віднести:

— оцінювання фінансових результатів діяльності підприємства;

— аналіз ринкової та фінансової стійкості підприємства;

— аналіз ліквідності та платоспроможності;

— досліджування динаміки дебіторської та кредиторської за­боргованості;

— аналіз ефективності вкладеного капіталу;

— оцінювання матеріального стану підприємства;

— аналіз валюти бухгалтерського балансу.

Внутрішній фінансовий аналіз глибше досліджує причини фі­нансового стану, що склався на підприємстві, ефективність вико­ристання основних та оборотних засобів, взаємозв'язок показни­ків обсягу, собівартості і прибутку. Результати внутрішнього фі­нансового аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства.

Мета внутрішнього фінансового аналізу полягає в забезпечен­ні планомірного надходження грошових коштів і розміщенні вла­сного та позикового капіталу так, щоб створити умови для нор­мального функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення ризику банкрутства.

Користувачів фінансового аналізу можна поділити на три гру­пи (рис. 1.4).

- керівник підпри­ємства, його за­ступники робітники бух­галтерії, фінан­сово-економіч­ного відділу

- інші служби

- робітники під­приємства

власники-акціо­нери

засновники

інвестори

- кредитори постачальники аудитори

- податкова інспекція

Рис. 1.4. Класифікація користувачів фінансового аналізу

До внутрішніх користувачів належать: керівництво всіх ран­гів: керівник підприємства, його заступники, робітники бухгалте­рії, фінансово-економічного відділу, інші служби підприємства, його співробітники. Кожен з них використовує інформацію, ви­ходячи із своїх інтересів. Наприклад, керівнику важливо знати реальну оцінку діяльності свого підприємства та його фінансовий стан; начальнику фінансового відділу необхідно добре володіти інформацією про формування та використання прибутку підпри­ємства; головному бухгалтеру необхідна інформація про надхо­дження та використання грошових коштів підприємства і т. д.

Зацікавленими користувачами є власники-акціонери, заснов­ники, для яких важливо знати рівень ефективності ресурсів, своїх вкладень, визначити розмір дивідендів і перспективи розвитку підприємства.

Сторонні користувачі — це:

• потенційні інвестори, які мають прийняти або відкинути рі­шення про вкладення своїх коштів у підприємство;

* кредитори, які мають бути впевненими у поверненні їм боргу;

• постачальники — із впевненістю в платоспроможності своїх клієнтів для своєчасного отримання платежів;

* аудитори — якщо необхідно виявити фінансові хитрощі своїх клієнтів;

» податкова інспекція — для виконання плану надходження коштів до бюджету.

Порівняльну характеристику зовнішнього і внутрішнього ана­лізу можна навести у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Таким чином, особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

—наявність широкого кола суб'єктів аналізу;

—різнобічні цілі користувачів інформації;

—використання публічної звітності, що веде до єдиної типо­вої методики аналізу;

—розв'язання лише певного кола завдань;

—доступність для всіх бажаючих мати інформацію про діяль­ність підприємства;

—прив'язка проведення достовірного аналізу за об'єктивними даними до термінів подання звітності (рік, півріччя, квартал). Особливостями внутрішнього фінансового аналізу виступають:

— вузьке коло суб'єктів аналізу;

— орієнтація результатів аналізу тільки на внутрішнього ко­ристувача, як правило, керівництво підприємства; максимальна їх закритість;

— використання всіх існуючих джерел інформації для прове­дення змістовного глибокого фінансового аналізу;

— застосування поряд з типовими методиками аналізу нерегламентованих прийомів аналітичного дослідження; відсутність регламентації аналізу;

— проведення більш глибокої аналітичної роботи і прийняття правильних управлінських рішень;

— проведення аналізу в міру необхідності у зв'язку із потре­бами управління.

Узагальнюючи, можна зробити висновки, що внутрішній і зов­нішній аналіз доповнюють один одного; разом вони дають реаль­ну картину надходження, стану і використання фінансових ре­сурсів на підприємстві.

2. Спосіб ланцюгових підставок у фінансовому аналізі.

Елімінування — один із найважливіших елементів здійснен­ня детермінованого факторного аналізу. Прийом, за допомогою якого виключається дія ряду факторів і виділяється один з них, називається елімінуванням. Він дає змогу визначити величину впливу окремих факторів на досліджуваний показник, оцінити їх позитивну і негативну роль, знайти невикористані резерви під­вищення ефективності діяльності господарства. Аналітичні ре­зультати такого дослідження відіграють важливу роль у розроб­ці і прийнятті оптимальних управлінських рішень, для обґрун­тування яких необхідне проведення факторного аналізу, порів­няння звітних показників з минулими періодами, плановими да­ними, з кращими виробничими результатами інших господарств тощо.

До елімінування належить спосіб ланцюгових підстановок. Він застосовується, коли існує функціональний зв'язок між ана­лізованим показником і факторами, тобто є детерміновані факто­рні моделі.

Даний спосіб полягає в отриманні ряду скоригованих значень узагальненого показника шляхом послідовних замін (ланцюгової підстановки) базисних значень факторів на аналізовані.

У першому розрахунку всі фактори знаходяться на базисному рівні. У другому — перший фактор змінюється на аналізований, останні лишаються незмінними (базисний рівень). У третьому роз­рахунку перший фактор лишається на аналізованому рівні, а з ба­зисного на аналізований змінюється другий фактор, останні знову залишаються незмінними на базисному рівні і т. д., залежно від кількості факторів.

Існує правило: чим більше факторів, тим більше розрахунків;

число розрахунків на одиницю більше, ніж показників у розра­хунковій формулі.

Ступінь впливу факторів виявляється послідовним відніманням:

із другого розрахунку віднімається перший (отримується вплив першого фактора); із третього розрахунку — другий (отримуєть­ся вплив другого фактора) і т. д. залежно від того, скільки факто­рів у формулі.

Розглянемо техніку застосування прийому ланцюгових підста­новок при аналізі відхилення — Y' (аналізований рівень) від — У° (базисний рівень) за рахунок впливу факторів: Х1, Х2,Хх3,,... Хп.

Х1°, Х2°, Хз°,... Хп° — базисні значення факторів;

Х1',Х2',...... Хп,',— аналізовані значення факторів.

Перший розрахунок (базисний рівень результативного показ­ника):

0 0 0 0 0

Y =f (Х1 , Х2 ,Хз , ... Хп ).

Другий розрахунок (умовне значення результативного показ­ника):

Y1 =f (Х1 ' , Х2°, Хз°,... Хп°)

Третій розрахунок (умовне значення результативного показ­ника):

YІІ = f (Х1 ' , ,Х2', Х3°, ... Хп°) .

Четвертий розрахунок (умовне значення результативного по­казника):

YІІ1 = f (Х1 ' , ,Х2', Х3', ... Хп°) .

Останній розрахунок (аналізований рівень результативного показника):

Y' = f (Х1 ' , ,Х2', Х3', ......Хп').

Знаходимо:

— вплив зміни першого фактора Х1 на відхилення результати­вного показника Y(Х1): Y(Х1) = Y1— Y⁰;

Характеристики

Список файлов реферата