Diplom (738871), страница 18
Текст из файла (страница 18)
Забезпечуватиметься виконання Програми соціального захисту малозабезпечених непрацездатних громадян області на 1998-2000 роки, затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.02.98 № 76. Продовжуватиметься надання грошової та натуральної допомоги, якої в області потребують понад 117 тис.чоловік.
Разом з тим, заходи соціальної підтримки найвразливіших верств населення у 2000 році здійснюватимуться в умовах обмежених фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів, державних цільових фондів, а також жорсткого контролю з боку держави за цільовим використанням коштів.
Для забезпечення адресності різних видів допомоги окремим категоріям громадян буде завершено створення єдиної обліково-інформаційної системи малозабезпечених громадян та одержувачів соціальної допомоги. Порядок надання допомоги спрощуватиметься. При цьому розміри допомоги визначатимуться з урахуванням у сукупному доході громадян їх майнового стану.
Продовжуватиметься розширення мережі та зміцнення матеріально-технічної бази соціальних служб: територіальних центрів по обслуговуванню інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, благодійних їдалень, магазинів та інших.
Будуть здійснюватись заходи щодо створення передумов для переходу до пенсійного забезпечення на страховій основі та створення нормативно-правової бази для функціонування загальнообов"язкового державного пенсійного страхування. Триватиме запровадження автоматизованих персоніфікованих відомостей у системі загальнообов"язкового державного пенсійного страхування, що дозволить створити інформаційну базу для відновлення диференціації розмірів пенсій відповідно до трудового вкладу та дасть можливість здійснити подальше їх підвищення,а також сприятиме легалізації доходів населення. Буде здійснено упорядкування призначення пільгових пенсій, удосконалення механізму відрахувань на пенсійне забезпечення.
Реалізація гарантій права на охорону здоров"я забезпечуватиметься функціонуванням розгалуженої мережі закладів охорони здоров"я, кількість яких буде збережена. Показник забезпеченості ліжками прогнозно становитиме 80 на 10 тис.населення.
Подальша реорганізація галузі охорони здоров"я здійснюватиметься шляхом надання пріоритету розвитку первинної медико-санітарної допомоги з особливим наголосом на зміцнення мережі та матеріально-технічної бази закладів охорони здоров"я, що розташовані у сільській місцевості. Продовжуватиметься робота над визначенням обсягу гарантованого рівня медико-санітарної допомоги.
З метою оптимізації надання стаціонарної допомоги буде приділено увагу вдосконаленню медичних технологій, обгрунтуванню функціональної диференціації ліжкового фонду, що сприятиме зменшенню тривалості перебування хворого у стаціонарі. Підвищення ефективності надання стаціонарної медичної допомоги в умовах обмеженого фінансування проводитиметься шляхом впорядкування ліжкового фонду, згортання непрацюючого. Залишатиметься актуальним збалансування потреб галузі до можливостей її фінансування з державного бюджету, пріоритетне спрямування коштів на найважливіші напрямки лікувально-профілактичної роботи.
Планується подальше укомплектування медичними кадрами центральних районних та дільничних лікарень, сільських лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, продовжуватиметься робота щодо поетапної телефонізації і забезпечення кожної дільничної та сільської лікарської амбулаторії санітарними автомобілями підвищеної прохідності. Продовжиться реформування аптечної мережі.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про розвиток сільскої загальноосвітньої школи” в області розроблений і затверджений Комплексний план розвитку навчальних закладів у сільській місцевості на період до 2005 року. Суттєвих змін зазнає мережа дошкілля. Суспільним дошкільним вихованням буде охоплено 13,1 відсотка дітей, що дещо нижче рівня 1999 року.
Дошкільні заклади працюватимуть над збереженням наступності між дошкільною і початковою ланками освіти, формуванням психофізичної готовності дітей до навчання у школі з 6 річного віку.
У системі загальної середньої освіти передбачається обов’язкове отримання повної загальної середньої освіти відповідно до вимог Конституції України. Продовжать навчання у 10 класах денних середніх шкіл, професійно-технічних училищах, вузах І-ІІ рівнів акредитації 98,5 відсотка випускників 9-х класів. Наповнюваність класів учнями збережеться на рівні минулого року - 20,1 чоловік, що більше проти 1990 року на 0,3 учня на 1 клас.
Здійснюватимуться заходи щодо оптимізації мережі загальноосвітніх установ у відповідність до потреб населення. Передбачається призупинити роботу 9 шкіл І ступеня (Камінь-Каширський, Ковельський, Любомльський, Любешівський, Ківерцівський, Шацький райони), а 6 шкіл І-ІІ ступеня, реорганізувати в школи І ступеня (Камінь-Каширський, Ковельський, Любешівський, Любомльський, Маневицький райони).
Значна увага приділятиметься роботі з обдарованими дітьми. Для випускників сільських шкіл в області функціонує 2 ліцеї та ліцейні класи у Маяківській школі-інтернаті. У 6 гімназіях навчатимуться 3,2 тис.чоловік. У малій академії наук науково-дослідницькою роботою буде займатися майже 1400 учнів, в 15 містах і районах функціонуватимуть філії МАН.
У вузах ІІІ-ІV рівня акредитації вищу освіту здобуває 148 студентів на 10 тисяч населення області, що дещо нижче ніж в цілому по Україні (192). У вузах І-ІІ рівнів акредитації навчається 8210 учнів, в тому числі за державною формою навчання - 69,1 відсотка, ІІІ-ІV - понад 17 тисяч студентів, 51,4 відсотка за держзамовленням. Випускники сільських загальноосвітніх шкіл становитимуть 25 відсотків студентів перших курсів.
У 2000 році основними завданнями у сфері культури залишається збереження історико-культурної спадщини, впорядкування мережі культурно-просвітницьких закладів відповідно до можливостей фінансування, вдосконалення концертно-гастрольної діяльності. Здійснюватимуться заходи по впорядкуваню мережі закладів культури клубного типу, бібліотек, заповідників, музеїв. В області діятиме 573 масових та універсальних бібліотек, 663 заклади клубного типу, 7 музеїв, 2 театри, 36 шкіл естетичного виховання, що практично відповідає рівню 1999 року.
Подальша реалізація цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров"я нації" дасть змогу призупинити зростання кризових процесів у сфері фізкультури і спорту, створить необхідні умови для залучення широких верств населення до занять фізичною культурою і спортом, підтримки здорового способу життя, ефективного використання спортивних споруд.
В галузі туризму у 2000 році розроблятиметься Державна програма розвитку туризму до 2010 року, якою передбачається державне стимулювання внутрішнього та іноземного туризму. Обсяги платних послуг туризму планується довести до 4,4 млн.грн., що на 17 відсотків більше минулорічного.
Розширюватиметься система оздоровчо-туристичних заходів для категорій літніх людей та пенсіонерів, дітей та молоді, розвиватимуться нетрадиційні види туризму та туризму з активними формами пересування.
Здійснюватиметься робота по об"єднанню регіональних галузевих зусиль, фінансових і матеріальних можливостей суб"єктів туристичної діяльності, іноземних інвесторів з метою розвитку та створення сучасної матеріальної бази туризму.
З метою поповнення місцевих бюджетів визначено перелік об"єктів соціальної сфери, що належать до комунальної власності районів і міст, які не використовуються, і встановлено завдання по їх приватизації у 2000 році.
За прогнозними розрахунками суму надходжень до зведеного бюджету області у 2000 році очікується збільшити на 9 відсотків, вживатимуться жорсткі заходи щодо зменшення недоїмки та питомої ваги взаємозаліків у дохідній частині бюджету.
З метою попередження банкрутства підприємств, відновлення платоспроможності боржників проводитиметься робота по скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості, обмеженню бартерних операцій.
Поступово збільшуватиметься як обсяг кредитних вкладень, так і питома вага довгострокового кредитування у загальному обсязі кредитів. Очікується їх зростання до 10 відсотків проти досягнутого рівня 1999 року. Буде збережено тенденцію до зниження облікової ставки Національного банку за наданими кредитами.
Враховуючи подальше нарощування обсягів промислового виробництва, досягнення стабілізації в інших галузях економіки області, прибуток рентабельних підприємств у 2000 році прогнозується у сумі 130 млн.гривень. Однак, через значне перевищення збитків збиткових підприємств фінансовий результат в цілому по області передбачається від"ємний ( 110 млн.грн.).
Проектом Державної програми приватизації на 2000 рік окреслені основні завдання приватизації, зокрема здійснення її виключно за грошові кошти; створення сприятливих умов для появи приватних власників, які мають довгострокові інтереси у розвитку підприємств та здійснення ефективного управління ними; залучення коштів для розвитку структурної перебудови економіки; сприяння підвищенню ефективності підприємств та створення конкурентного середовища, їх інвестиційної привабливості.
Удосконалюватиметься механізм передачі повноважень по управлінню державною часткою майна або державними корпоративними правами з метою збільшення надходження коштів на державну частку.
Наповненню Державного бюджету сприятиме продаж пакетів акцій підприємств області ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" і ВАТ "Луцький автомобільний завод".
У 2000 році пропонується до приватизації 182 об'єкти державного і комунального майна. Більшість з них - це об'єкти малої приватизації(група А), соціальної сфери (група Ж), незавершеного будівництва (група Д).
Указами Президента України з 1 січня 2000 року створюється спеціальна економічна зона “Інтерпорт Ковель” та запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області.
Спеціальна економічна зона “Інтерпорт Ковель” утворюється строком на 20 років з метою облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ-Одеса, залучення інвестицій, розвитку зовнішньо-економічних зв’язків, транспортно-виробничої інфраструктури.
На території СЕЗ “Інтерпорт Ковель” на площі 56,77 гектара розміщуватимуться переважно підприємства, що здійснюватимуть операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, надання транспортно-агентських, експедиторських та пов’язаних з ними фінансових послуг, торгівлі, а також підприємства, що застосовуватимуть новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок, об’єкти виробничої та невиробничої інфраструктури.
Поточна програма розвитку СЕЗ “Інтерпорт Ковель” на 2000 рік передбачає здійснення ряду першочергових заходів:
відведення земель в натурі згідно з картою території СЕЗ;
розроблення та затвердження генерального плану території СЕЗ;
підготовка території СЕЗ та її облаштування;
початок будівництва ТСН (транспортно-складського терміналу);
підготовка митної інфраструктури;
облаштування контрольно-пропускних пунктів та приміщень для працівників митної служби;
початок будівництва першої черги контейнерного терміналу;
спорудження внутрішніх залізничних колій та автомобільних доріг, облаштування під’їздних шляхів;
підготовка концепції перспективного плану розвитку СЕЗ та організація науково-методичного супроводження проекту в цілому.
Утворення цієї спеціальної економічної зони сприятиме:
стимулюванню розвитку підприємництва;
залученню інвестицій та впровадженню нових технологій, форм і методів економічної діяльності;
активізації зовнішньої торгівлі та збільшенню товарообороту, прямуючого з України та в Україну;
завантаженню діючих потужностей залізничного і автомобільного транспорту;
забезпеченню зайнятості населення, вирішенню соціальних проблем.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області, до якої належить місто Нововолинськ та селище Жовтневе, впроваджується строком на 30 років з метою залучення інвестицій для створення робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільнюються у зв’язку із ліквідацією, перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств.
Реалізація інвестиційних проектів здійснюватиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6.12.99 №2210 “Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області та Порядку розгляду інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області”.
Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області дасть можливість перебудувати економіку міста Нововолинська та селища Жовтневе, прискорити соціально-економічний розвиток регіону, впровадити нові технології, залучити інвестиції, підвищити життєвий рівень населення, поліпшити платіжний баланс.
На території пріоритетного розвитку в області у 2000 році передбачається розпочати реалізацію 7 інвестиційних проектів, що дозволить залучити внаслідок їх запровадження внутрішні та зовнішні інвестиції у розмірі 35 млн.дол.США, створити або зберегти 235 робочих місць.
Завдання, що їх необхідно вирішити в області у 2000 році, враховуючи нинішню соціально-економічну ситуацію, непрості. Вони потребують від керівників усіх рівнів концентрації зусиль на пошук шляхів та можливостей по подоланню назрілих проблем, досягненню стійкої стабілізації в економіці і соціальній сфері, отриманню відчутних позитивних змін у найближчій перспективі.
Висновки
Ситуація, яка склалася нині в економічному розвитку нашої держави, свідчить про те, що централізація в управлінні країною та її економікою безперспективна. Без децентралізації функцій у розвитку економіки регіон не може забезпечити налагодження взаємозв'язків територіальних інтересів із загальнодержавними. Кожний регіон, враховуючи власні економічні та соціальні потреби, визначає свою участь у спільному з іншими регіонами розв'язанні міжрегіональних проблем. Інакше неможливий міжрегіональний обмін фінансовими й матеріально-технічними ресурсами.
Аналогічне становище складається у межах регіону, коли органи самоврядування акумулюють виробничі й економічні можливості низки підприємств для розв'язання загальнорегіональних проблем, виступаючи при цьому не лише як адміністративні органи, а й як економічний партнер. Проте чітко не визначена компетенція кожного адміністративно-територіального утворення не забезпечує реального самоврядування на всіх рівнях ієрархічної системи управління господарством держави.
Основою економічної самостійності регіону є його власність. Власність, не закріплена юридично, не забезпечує регіонам економічної основи. Питання про право на власність, краще розуміння якого сприятиме ефективності державних економічних реформ, сьогодні інтенсивно обговорюється у зв'язку із проблемою розмежування компетенцій держави й органів самоврядування в економічній та господарській діяльності. Ключ до розумного розв'язання цієї проблеми лежить у визнанні того факту, що власність — це перелік прав:
право на прибуток від засобів виробництва, право на їх використання, право на продаж власності, право на передачу її у спадок тощо.
В умовах самоврядування особливе місце серед найрізноманітніших форм власності посідає територіальна власність. Її об'єктом є земля, природні ресурси, підприємства матеріального виробництва, заклади соціальної сфери (народної освіти, охорони здоров'я, торгівлі, громадського харчування, культури тощо), розташовані на відповідній території і закріплені Законами України "Про власність" та "Про місцеве самоврядування".
Загалом можна виділити дві форми територіальної власності: загальнодержавну й муніципальну. До загальнодержавної належить власність, якою розпоряджається держава, під муніципальною слід розуміти власність таких територій, як область, район, місто, село. В Україні сьогодні справжнім суб'єктом муніципальної власності виступають територіальні громади, які через органи самоврядування відповідних рівнів реалізують своє право власності. Проте немає достатніх правових підстав для формування первинного суб'єкта місцевого самоврядування, яким за Конституцією і Законом "Про місцеве самоврядування" є територіальна громада.
Втім, остання ще не склалася у систему самоврядування. Не відбулося конституційного закріплення самоврядування, не встановлено автономії територіальних громад, які можуть самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах, визначених законом, бути повноправними господарями на своїй території і розпоряджатися результатами праці даного регіону. З іншого боку, держава виступає гарантом захисту територіальних громад від дій представницьких органів влади, які можуть призвести до банкрутства громад.















