164708 (738817), страница 2
Текст из файла (страница 2)
При вилученні документів у зв'язку з підробкою їх або 'виявленими зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної служби зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії або перевірки. Після цього їх повертають відповідному підприємству, установі або організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про вилучення цих документів.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби повинні забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниці.
Органи державної контрольно-ревізійної служби провадять ревізії та перевірки суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності за постановою прокурора або слідчого, винесеною в ході розслідування кримінальної справи.
За дорученням Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби Безпеки, податкових адміністрацій у випадках, передбачених законодавством, органи державної контрольно-ревізійної служби провадять ревізії та перевірки на підконтрольних підприємствах, в організаціях і установах усіх форм власності.
Ревізії та перевірки на прохання правоохоронних органів можуть провадитися також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти службовим особам державної контрольно-ревізійної служби у виконанні їхніх обов'язків. У разі недопущення працівників державної контрольно-ревізійної служби на територію підприємства, установи, організації, відмови у наданні документів для ревізії або перевірки та будь-якої іншої протиправної дії органи Міністерства внутрішніх справ на прохання цих осіб зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії або перевірки, охорону працівників контрольно-ревізійної служби, документів і матеріалів, що ревізуються або перевіряються, а також для притягнення винних осіб до встановленої законодавством відповідальності.
Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади.
Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються або перевіряються.
Працівник державної контрольно-ревізійної служби при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не має права втручатися в діяльність службової особи державної контрольно-ревізійної служби. Втручання в діяльність працівника державної контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами. Службова особа державної контрольно-ревізійної служби при виконанні своїх службових обов'язків перебуває під захистом закону.
Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна службової особи державної контрольно-ревізійної служби і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Звільнення службової особи державної контрольно-ревізійної служби з посади у зв'язку з вчиненням злочину під час виконання своїх обов'язків допускається лише після винесення щодо неї обвинувачувального вироку суду, який набрав чинності.
До органів безпосереднього управління державних фінансів України відносять ДПА. Державна податкова адміністрація України створена на підставі Указу Президента України 22 серпня 1996 року.5 лютого 1998 р. було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»", яким визначено статус, функції та правові засади її діяльності.
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом здійснюють функції головних державних податкових адміністрацій. У випадках, коли зазначені державні податкові адміністрації безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків або інших платежів до бюджету, вони виконують щодо цих платників ті самі функції, що й державні податкові адміністрації по районах у містах і містах без районного поділу.
Державні податкові адміністрації по районах, районах у містах без районного поділу виконують такі функції:
здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі до бюджету;
забезпечують своєчасний і повний облік платників податків та інших платежів до бюджету, а також правильність обчислення цих платежів громадянам України та інших країн, іноземним громадянам і особам без громадянства;
контролюють своєчасність подання платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням платежів до бюджету, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших об'єктів оподаткування, обчислення податків та інших платежів до бюджету;
контролюють додержання громадянами законодавства про індивідуальну трудову діяльність;
забезпечують правильність застосування та своєчасність стягнення фінансових санкцій, передбачених іншими законодавчими актами України за порушення зобов'язань перед бюджетом, а також стягнення адміністративних штрафів за ці порушення, допущені службовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
передають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також подають до арбітражів і судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за незаконними угодами, та в інших випадках одержання коштів без установлених законодавством підстав;
одержують від підприємств, установ, організацій, фінансових органів і установ банків документи про суми податків та інших платежів, які підлягають сплаті та фактично надійшли до бюджету, мають виключне право входження в будь-які інформаційні системи, пов'язані з підприємництвом;
здійснюють роботу з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, і скарбів;
розглядають заяви, пропозиції та скарги громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування і скарги на дії службових осіб державних податкових адміністрацій.
Головній державній податковій адміністрації України, державним податковим адміністраціям Автономної Республіки Крим, по областях, районах в містах надається право:
здійснювати у будь-яких суб'єктах підприємництва, розташованих на території республіки, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, планів, кошторисів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають при перевірках;
одержувати необхідні для цілей оподаткування відомості, довідки, документи і копії з них про діяльність підприємств, установ, організацій і громадян, що перевіряються (включаючи банки та інші фінансово-кредитні установи);
при здійсненні своїх повноважень обстежувати (з додержанням відповідних правил) будь-які виробничі, складські, торгові та інші приміщення підприємств, установ, організацій і громадян, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування незалежно від місця їхнього знаходження. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій, а також громадян допустити службових осіб державних податкових інспекцій до обстеження зазначених приміщень державні податкові інспекції мають право визначати оподатковуваний доход таких підприємств, установ, організацій і громадян на підставі документів, що свідчать про одержання ними доходів, а стосовно громадян — з урахуванням осіб, які'займаються аналогічною діяльністю;
вимагати від керівників та інших службових осіб підприємств, установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень законодавства про податки та інші обов'язкові платежі до бюджету і законодавства про індивідуальну трудову діяльність та контролювати виконання їх;
припиняти операції підприємств, установ і організацій по розрахункових, інших рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах у разі відмови в проведенні документальної перевірки чи допуску працівників інспекцій для обстеження приміщень, які використовуються для одержання доходів, неподання (або відмови подати) державним податковим інспекціям та їхнім службовим особам бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету;
вилучати у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) прибутку (доходу) або інших об'єктів від оподаткування, а у громадян, які порушують порядок заняття індивідуальною трудовою діяльністю, — патенти або реєстраційні посвідчення з наступною передачею матеріалів про порушення виконавчим комітетам Рад народних депутатів, що видали дозвіл на заняття зазначеною діяльністю;
застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнення;
всієї суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) або суми податку за інший прихований (необчислений) об'єкт оподаткування і штрафу у двократному розмірі тієї самої суми, а при повторному порушенні протягом року — штрафу в п'ятикратному розмірі;
50 % належних сум податків або інших обов'язкових платежів за відсутність обліку прибутку (доходу) або ведення цього обліку з порушенням установленого порядку, а також за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, звітів, розрахунків та інших документів, потрібних для обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету;
стягувати до бюджету недоїмки по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету, а також суми штрафів та інших санкцій з підприємств, установ і організацій у безспірному, а з громадян — у судовому порядку або через нотаріальні контори за виконавчими надписами;
подавати до арбітражів та судів позови до підприємств, установ, організацій і. громадян про стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за незаконними угодами, та в інших випадках одержання коштів без установлених законом підстав;
накладати адміністративні штрафи: ...
Головній державній податковій адміністрації України надано право скасовувати рішення державних податкових адміністрацій по областях та містах Києву і Севастополю в разі невідповідності їх чинному законодавству, а державним податковим адміністраціям по областях, містах — рішення нижчих державних податкових адміністрацій за тих самих умов.
Рішення Головної державної податкової адміністрації України може бути скасовано судом. [ 1 ]
Таким чином, при виконанні покладених на Держказначейство, КРУ, ДПА завдань, контроль за мобілізацією і використанням коштів бюджету буде виконано, але в теперішній час весь цей механізм не спрацьовує належним чином, до 50 % коштів обертаються в “тіньовому” секторі економіки, а кошти не завжди використовюються за призначенням.
2.1. Навести офіційне визначення - оперативний, фінансовий та зворотний лізінг.
Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 4, ст. 28 ), ( вводиться в дію Постановою ВР N 335/94-ВР від 28.12.94, ВВР 1995, N 4, ст. 29 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами ... визначається як :
1.18. Лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством. ( Абзац перший пункту 1.18 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99 )
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
1.18.1. Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.
Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.
1.18.2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю.
Витрати орендодавця на купівлю об'єктів фінансового лізингу не включаються до складу валових витрат або до складу основних фондів такого орендодавця. ( Абзац другий підпункту 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )
Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.
1.18.3. Зворотний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.
2.2. Навести офіційне визначення - теріторіальна громада.















