163428 (738500), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Венчурні фонди сьогодні змушені працювати на відносно невеликих за розмірами ринках, що на даному етапі характеризує низька конкуренція серед виробників товарів і послуг, а також достатньо невисока платоспроможність населення. Насамперед це стосується споживчих ринків, наприклад, виробництва продуктів харчування і будівельних матеріалів, а також сфери роздрібної торгівлі. Тому необхідно сприяти залученню в Україну капіталу приватних та інституційних венчурних інвесторів, адже венчурне фінансування стимулює розвиток науково-технічного прогресу та сприяє прискоренню впровадження новітніх досягнень науки і техніки у виробництво.
Однак, Україна зовсім не обов’язково повинна повторювати весь шлях розвитку венчурного підприємництва впродовж 20-25 років, який пройшла Західна Європа. Використовуючи накопичений міжнародний досвід, приклади розвитку венчурного бізнесу в Західній Європі і США, та ефективно впроваджуючи необхідні реформи Україна цілком могла б сформувати ринок венчурного підприємництва вже через 10 років. Наприклад, Фінляндія в свій час досягнула визначних успіхів у розвитку венчурного бізнесу та високих технологій лише за 10 років, а Ізраїль - за 15 років.
Вирішення цього складного завдання вимагає зваженої та ефективної державної підтримки малого підприємництва в інноваційній сфері та в галузі венчурного інвестування саме за такими напрямками:
створення насиченої інфраструктури у вигляді мережі венчурних фондів;
створення системи гарантій та страхування інвестицій при венчурному інвестуванні;
ведення державного реєстру структур, які працюють у сфері венчурного інвестування;
організація системи підготовки кадрів менеджерів інновацій для венчурного підприємництва;
забезпечення гарантій прав венчурних компаній на інтелектуальну власність;
створення умов для впровадження механізму поєднання інвесторів з венчурними підприємцями;
розробка ефективного механізму порядку утворення та використання коштів венчурного фонду;
розробка нормативно-правової бази, яка б регламентувала правові відносини у сфері венчурного інвестування;
розробка процедури допуску на український ринок іноземного венчурного капіталу;
розробка методології оцінки ринкових перспектив комерціалізації науково-технічної продукції в межах реалізації венчурних проектів.
Узагальнюючи розвиток венчурного підприємництва в Україні слід визначити його основні характеристики та тенденції розвитку. Мова йде про те, що ринок венчурного підприємництва в Україні ще не повністю сформований, а тому на сьогодні з існуючої великої кількості зареєстрованих інноваційних фондів та компаній (понад 250), в тому числі венчурних, реально працюють та відповідають ознакам інноваційних (венчурних) фондів та компаній лише близько 10. В зародковому стані знаходиться інфраструктура венчурного підприємництва в Україні. На ринку України присутні декілька потужних венчурних фондів, фондів прямого інвестування та венчурних компаній, головним чином з іноземним капіталом. Позитивною є поява зацікавленості та розуміння доцільності розвитку венчурного бізнесу з боку державної влади та представників бізнесу, але поки що не існує належного законодавчого забезпечення ефективної діяльності венчурних інвесторів в Україні та спостерігається недотримання чинного законодавства органами державної влади. Серйозною проблемою інвестиційної діяльності в Україні залишається корупція і політичні ризики.
Існує ще низка ознак розвитку венчурного підприємництва. Це перш за все неузгодженість податкової системи України, з точки зору впливу на венчурне підприємництво (наприклад, кошти спільного інвестування потрапляють під подвійний податковий тиск: спочатку на рівні інвестиційного фонду (інвестиційної компанії) як прибуток від інвестиційних операцій, потім на рівні окремого інвестора як його доходи по інвестиційних сертифікатах); не існує ще розвинутого фондового ринку в Україні, як однієї з основних передумов ефективного виходу з венчурних інвестицій (реалізації IPO тощо) та ефективних державних програм розвитку венчурного підприємництва в Україні, в тому числі програм державного співфінансування венчурних проектів.
Таким чином, венчурне підприємництво в Україні є на сьогоднішній день досить перспективним, хоча на даному етапі розвитку економіки України існує ще багато перепон для ефективної і прозорої роботи компаній в даній сфері. Враховуючи те, що наразі в Україні ще не існує сформованого ринку венчурного підприємництва, то задля формування дієвого ринку венчурного підприємництва в Україні необхідно вирішити ряд складних комплексних проблем як у правовому аспекті (зокрема, законодавче визначення венчурного підприємництва, його державна підтримка та стимулювання), так і в напрямку розвитку інфраструктури венчурного підприємництва.













