163394 (738495), страница 3
Текст из файла (страница 3)
а) географічне розміщення — близькість до головних ринків як в країні прикладання капіталу, так і за кордоном;
б) доступність ринку, тобто наявність угод про режим найбільшого сприяння в торгівлі або право безмитного ввезення окремих товарів, що виробляються в зонах вільної торгівлі, до третіх країн. Наприклад у Домініканській республіці, яка має право безмитного ввезення текстильних і швейних товарів до США, було створено велику кількість підприємств з іноземними інвестиціями, і країна стала значним експортером текстилю, швейної продукції та інших товарів до Сполучених Штатів;
в) можливість вільного пересування товарів, тобто розміщення зон вільної торгівлі неподалік портів, аеропортів, інших транспортних об’єктів або наявність у цих зонах різних митних органів, що прискорює процедури експорту та імпорту і зменшує транспортні витрати;
г) наявність розвиненої інфраструктури (внутрішній та міжнародний зв’язок, електроенергія, переробка промислових відходів), що може бути вирішальним фактором для інвесторів.
Зони вільної торгівлі принесли успіх багатьом країнам в усьому світі. В Карибському басейні — Домініканська республіка, в Центральній Америці — Коста-Рика, в Азії — Китай. Спеціальні економічні зони в південній частині Китаю, такі як у провінції Шенжен, отримали великі обсяги іноземних інвестицій, особливо із сусіднього Гонконгу. Ці зони, в яких дозволена приватна власність, наприклад, на автоскладальні підприємства, мали великий успіх. Експорт з зони Шенжен зростав з початку 1980-х років щорічно на 75 %, а валовий національний продукт — на 50 %. Так само залучали іноземний капітал інші азіатські країни, такі як Шрі-Ланка, Малайзія і Тайвань.
Висновок
Потреби в іноземних інвестиціях існують практично в кожній країні. Залучення іноземних інвестицій є реальним шляхом поповнення дохідної статті бюджету, впровадження сучасної техніки, удосконалення методів управління. Важливим елементом побудови системи управління іноземними інвестиціями є науково обґрунтована, детальна їхня класифікація за певними ознаками. Запропонована класифікація створює необхідне методологічне середовище для вдосконалення обліку й аналізу іноземних інвестицій на підприємствах України.
На жаль, українські корпорації, ймовірно, не зможуть скористатися конкурентними можливостями, які надасть криза у плані інвестування за кордоном. Крім того, в короткій перспективі можна очікувати зниження обсягів надходження іноземного капіталу у формі ПІІ до нашої держави – через комбінацію уповільнення економічного зростання, політичних факторів, загальної ситуації на ринку інвестицій та зниження вартості активів.
Список використаних джерел
-
Реверчук С.К., Реверчук Н.Й., Скоморович І. Г. та ін.. Інвестологія: наука про інвестування:Навчальний посібник / За ред. док. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2001 – 264 с.
-
Даниленко А.А. Світові тенденції та особливості розвитку прямих іноземних інвестицій. // Фінанси України . – 2009. - №4. – С.99-108.
-
Правик Ю.М. Дослідження динаміки розвитку міжнародних інвестиційних процесів. // Фондовый рынок. – 2006. - №36. – С.32-36.
-
Шубіна Л. Економічна сутність іноземних інвестицій – як об’єкт обліку й аналізй. // Вісник КНТЕУ. – 2007. -№1. – С. 108-116.
-
http://www.djerelo.com/index - Молодіжний портал джерело.















