163241 (738467), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Без документа немає і права - у цьому змісті говорять про тотожність самого цінного паперу і вираженого в ній майнового права. Зазначена властивість цінних паперів дозволяє чинити з ними різноманітні цивільно-правові угоди. Вексель, наприклад, може бути предметом купівлі і продажі, він може бути переданий у заставу, пред'явлений до врахування, зданий на збереження або банку для інкасування і т.ін. Всі цінні папери мають підвищену оборотність. Вони передаються від одного тримача до іншого не в порядку загальногромадянської поступки вимозі, тобто без оформлення договору цессії, а за допомогою особливих передатних написів або простого довірення, коли мова йде про документи на пред'явника. Але не тільки властивість порівняно легко переходити з рук одного тримача в руки іншого визначає значення цінних паперів. Самим головним, мабуть, є те, що закон надає новому сумлінному тримачу векселя правовий захист від заперечень, що могли б бути зроблені боржником попередньому власнику документа. Права нового тримача векселя, що самий придбав його сумлінно, за його вартість, не залежать від прав попереднього власника, не обтяжені пороками, що можуть бути властиві правам цієї особи, і тому захищені від усіх заперечення боржника стосовно початкового кредитора.

Такий характер вексельних правовідносин безпосередньо зв'язок із поняттям абстрактності вексельної угоди. Вексель володіє і процесуальної, і матеріальною абстрактністю. Процесуальна абстрактність вексельного зобов'язання полягає в такому. Заперечення з основної угоди припускаються лише між особами, що безпосередньо зв’язані такою угодою. Так, експортеру-векселетримачу, що потребує від імпортера оплати акцептованого ним векселя, можуть бути протипоставлені заперечення про невиконання або неналежне виконання експортером своїх зобов'язань по експортно-імпортному контракті. Проте уся вага доказу при цьому цілком і повністю лягає на вексельного боржника-імпортера. Вексельному кредитору - експортеру в той же час немає необхідності доказувати обгрунтованість своєї вимоги, воно резюмується, оскільки засновується не тільки на контракті, але і на векселі. Той факт, що експортер є векселетримачем - достатній доказ його права потребувати оплати цього векселя після настання строку платежу.

Таким чином, абстрактність вексельного зобов'язання в даному випадку носить саме процесуальний характер, оскільки зводиться до проблеми розподілу ваги доказу між кредитором позивачем і боржником-відповідачем. Кредитор обгрунтовує свою вимогу лише фактом правомірного володіння векселем, а боржник зобов'язаний подавати належні докази обгрунтованості своїх заперечень.

Матеріальна абстрактність векселя з'являється в тих випадках, коли вимоги оплати векселя подаються сумлінним векселетримачем, що не був учасником угоди, що лежить в основі видача векселя. Ніякі заперечення з підстави такої угоди при цих умовах узагалі не припускаються. Абстрактність векселя в даному випадку стає матеріальної, тут взагалі відсутні підстави для заперечень. З цього правила є лише один виняток: коли новий тримач векселя, знаючи про порок у праві попереднього тримача, проте, набуває вексель із метою свідомо завдати шкоди вексельному боржнику.

Процесуальна і матеріальна абстрактність вексельної угоди надають векселю особливу спроможність до обороту, оскільки права кожного нового тримача захищаються законом і не залежать від пороків у праві його попередників.

Ще одною характерною рисою векселя є те, що він ставиться до числа строго формальних документів.

Письмова форма - перша вимога будь-якого вексельного закону. Ніяка усна угода про прийняття на себе вексельних зобов'язань, навіть зроблене привселюдно, не породжує вексельних відносин. Це ставиться як до моменту самої видачі векселя, так і до будь-яких дій, пов'язаним з обертанням векселя. Кожний із цих актів для того, щоб мати юридичну чинність, повинні одержати письмову форму, як правило, з оцінкою на самому векселі у виді визначених написів, більш того, закон потребує не тільки письмової, але і строго визначеної форми. Текст вексельного документа повинний містити ряд передбачених законом позначень (реквізитів), причому відступи від цих розпоряджень позбавляють документ вексельної сили, за винятком випадків, прямо встановлених законом. Цей вексельний "формалізм", з іншого боку, надає особливу достовірність усьому тому, що позначено у векселі. Всі правовідносини, породжені векселем, засновані винятково на тексті самого векселя і не потребують підтвердження й обгрунтування будь-якими додатковими документами і зобов'язаннями.

Сумуючи усе вищесказане, основними особливостями векселя, як боргового документа, відмінного від всіх інших боргових зобов'язань і які придають йому особливу силу, можна вважати:

- грошовість, тобто предметом вексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші;

- терміновість і певність, тобто тривалість існування вексельного зобов'язання може бути розрахована заздалегідь або тільки по даним у тексті векселя, або на підставі вексельного закону (останнє ставиться до векселів по пред'явленні з граничним терміном їхньої презентації). Тривалість існування векселя не може бути поставлена в залежність від настання або ненастання яких-небудь події (умов); безумовність і беззастережність, тобто наказ у переказному і зобов'язання в простому векселі про сплату визначеної грошової суми повинні бути простими і без будь яких умов, обмовок або посилань на них. Припустимо, є вказівка на самому векселі на якийсь документ, що лежить в основі видача векселя, але таку вказівку не повинно торкатися беззастережність наказу (зобов'язання) платежу, воно повинно бути юридично нейтрально і може нести лише інформаційну функцію;

-абстрактність. Абстрактність вексельного зобов'язання - процесуальна і матеріальна зводиться до питання про винагороди і полягає в тому, що:

а) повернення з підстави (основної угоди - договори закупівлі-продажу дарування, міни, позики і т.д.), по якому виданий або переданий вексель, навіть якщо ця підстава юридично мізерна, внаслідок відсутності грошей, підробки й ін., можливі тільки між особами, безпосередньо пов'язаними цією підставою (процесуальна абстрактність);

б) зобов'язання признається відірваним від основної угоди як текстуально, так і по істоті. Боржник не вправі захищатися проти вимог сумлінного тримача запереченнями, заснованими на дефектах і невиконанні основної угоди, що лежить в основі видача або передачі векселя, за винятком: заперечення боржника проти векселетримача можливі тоді, коли останній, знаючи про пороки векселя, придбав його з метою свідомо завдати шкоди боржнику (матеріальна абстрактність).

- оборотність і однобічність, тобто право вимоги платежу за векселем передається разом із векселем, із вчиненням у необхідних випадках спеціальних написів, що встановлюють легітимність володіння векселем; для одержання платежу за векселем, отже, достатньо пред'явлення самого векселя. А однобічність вексельного зобов'язання складається в тому, що для того, хто по цьому зобов'язанню зобов'язаний, воно - тільки зобов'язання, без якогось вимоги з його сторони, а для того, хто по ньому має право, воно - тільки вимога, без якогось зобов'язання з його сторони;

- письмова, строго встановлена законом форма, при недотриманні вимог якої вексель утрачає свою силу особливого грошового зобов'язання. Вексельне зобов'язання може утримуватися тільки в тексті векселя, але не поза ним: quod non est in cambio, non in mundo (з латині, чого немає у векселі, то не існує, букв. немає у світі). Саме по собі воно цілком уподібнюється підпису на векселі: підпис на векселі рівнозначний прийняттю вексельного зобов'язання. Звідси й узвичаєна фразеологія: дати підпис, викупити підпис, зробити честь підпису (гонорувати підпис) і т.ін.

Векселя, як прості, так і переказні виписані в місці оплати, називають місцевими. Векселя, які оплачуються в межах тієї ж країни, де вони виписані, називають внутрішніми. Коли векселя виписані в одній країні, а підлягають оплаті в іншій країні, їх називають іноземними (зовнішніми), якщо ж іноземний вексель належить векселетримачу - резиденту країни, що не є ні місцем упорядкування, ні місцем платежу за векселем, то стосовно такого власника вексель називається транзитним.

Література

1. Абрамова М.А., Александровна Л.С. Финансы, денежное обращение и кредит. М.: ИМПЭ, 2005.

2. Балабанов А.И., Балабанов И.Т. Финансы. - СПб.: Изд-во «Питер», 2006.

3. Большаков C. В. Финансовая политика и финансовое регулирование экономики переходного периода // Финансы. 2004. № 11.

4. Булатова А. С. Экономика: учебник. М.: Бек. 2004. Гл. 16. С. 260 — 277.

Характеристики

Список файлов реферата