162987 (738412), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Широке коло актів, що регламентують фінансові відносини в Україні, складають її фінансове законодавство, а сукупність правових норм, що включені в ці акти для регулювання фінансових відносин, становлять фінансове право України. Тобто фінансове право є системою правових норм, що регулюють фінансове господарство держави. Фінансове право — складова частина публічного права в цілому. З допомогою фінансово-право­вих норм держава мобілізує фінансові ресурси — сукупність всіх цільових фондів грошових коштів держави, необхідних для її функціонування (законодавство про доходи держави), веде облік руху зібраних фондів грошових коштів (казначейські приписи), використовує їх у відповідності з волею органів законодавчої влади (акти про бюджет), тобто здійснює фінансову політику.

2.4 Фінансова політика держави.

Фінансова політика — це система державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання державою її функцій. Головним завданням фінансової політики є забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми економічного і соціального розвитку, зовнішньополітичної діяльності. Фінансова політика — це в значній мірі самостійна сфера фінансової діяльності держави в галузі фінансових відносин. Вона має самостійне значення і водночас є головною умовою реалізації волі держави в будь-якій сфері суспільного життя.

Ефективність фінансової політики держави тим вища, чим повніше враховує вона об'єктивні потреби суспільного розвитку, інтереси суспільства в цілому та його складових частин, конкретно-історичні умови місця дії та особливості поточного моменту. У величезній мірі успіх фінансової політики залежить від якості розробки механізму погодження і реалізації інтересів прошарків суспільства та наявності у держави можливостей задовольнити їх. Головним напрямком фінансової політики держави було у всі часи і залишається формування по можливості якнайбільшого обсягу фінансових ресурсів держави — єдиної матеріальної бази всіх державних перетворень. Фінансових ресурсів багато не буває, їх ніколи не вистачає.

В даний час в Україні поряд з головним завданням фінансової політики держави — фінансовим забезпеченням здійснюваних перетворень в країні — не менш гостро постали завдання запобігти соціальному вибуху в суспільстві, максимально полегшити труднощі переходу від однієї системи суспільних відносин до іншої. Напруга в суспільстві у вирішальній мірі зумовлена полярністю матеріального стану окремих груп населення.

Першочерговими завданнями її фінансової політики залишаються подолання спаду виробництва, підвищення зайнятості та соціальної захищеності населення.

2.5 Органи управління державними фінансами.

Фінансова політика держави безпосередньо виробляється і реалізується органами управління державними фінансами.

Держава впливає на цю сферу суспільних відносин через податкову політику, регулювання фінансового ринку, формування амортизаційного фонду і систему державної підтримки приватного бізнесу шляхом субсидій та інших форм і методів. Тобто в дійсності відбувається не управління фінансами з боку держави, а вплив через фінанси — реалізація фінансової політики.

В фінансовій діяльності беруть участь всі державні органи законодавчої і виконавчої влади.

До повноважень Верховної Ради України у відповідності зі статтею 85 Конституції України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням.

Великими повноваженнями в галузі керівництва фінансовою діяльністю в державі наділений Кабінет Міністрів України. Конституція України у статті 116 відносить до повноважень Кабінету Міністрів в галузі керівництва фінансовою діяльністю наступне: забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту закону про Державний бюджет України; забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України; подання Верховній Раді України звіту про його виконання.

Всі функції вищеназваних державних органів законодавчої і виконавчої влади України забезпечують стратегічне, загальне керівництво й управління державними фінансами.

Організація оперативного управління фінансами здійснюється через спеціалізовані державні органи виконавчої влади, насамперед через її фінансовий апарат.

В управлінні фінансами беруть участь Верховна Рада і Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади в Україні в залежності від міри їх участі у фінансовій діяльності можна поділити на дві групи:

• органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво фінансами у зв'язку з виконанням своїх основних функцій та завдань (це насамперед всі міністерства, крім Міністерства фінансів).

• органи виконавчої влади, для яких сама фінансова діяльність є основною. Ці органи створені спеціально для здійснення управління фінансами та кредитом і складають в су­купності систему фінансово-кредитних органів.

• Міністерство фінансів України, яке є центральним спеціалізованим органом державної виконавчої влади по управлінню фінансами.

Головними завданнями Міністерства фінансів України в галузі управління фінансами держави є: вироблення основних напрямків державної фінансової політики; складання та забезпечення виконання Державного бюджету України; концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках розвитку економіки; фінансове забезпечення державних гарантій з питань соціального захисту населення; створення державних фінансових резервів та ряд інших.

Державне казначейство здійснює такі функції:

• організовує виконання Державного бюджету України та здійснює контроль за його виконанням;

• здійснює управління коштами Державного бюджету України, в тому числі й в іноземній валюті, і коштами державних позабюджетних фондів в межах видатків, передбачених на відповідний період;

• фінансує видатки Державного бюджету України;

• веде облік виконання Державного бюджету, складає звіт про стан виконання Державного і Зведеного бюджетів.

До органів безпосереднього управління державними фінансами України відносяться також Державна податкова адміністрація України.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує регулярне надходження коштів у державні фонди фінансових ресурсів.

Постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю, утвореним Верховною Радою України, є Рахункова палата України.

Законом України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» встановлені принципи здійснення контролю Рахунковою палатою: законність, плановість, об'єктивність, незалежність і гласність. Рахунковій палаті надані найширші повноваження для здійснення контролю за всією фінансовою діяльністю держави, їй надано право здійснювати фінансові перевірки, ревізії у всіх органах держави, починаючи з апарату Верховної Ради України до окремих підприємств та організацій, що працюють з державними фінансами, включно, незалежно від форми власності.

Література:

1. Фінансове право: Підручник / (Алісов CO., Воронова Л.К, Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колективу Л.К. Воронова. - X.: "Консум", 1999. - 496с.

2. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. "Фінансове право" - X.: Легас, 2003. - 360с

3. 2. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - 2-ге вид., сте­реотип. - К.: МАУП, 2001.-152 с.

Характеристики

Список файлов реферата