Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Суспільна небезпека злочину, про який йдеться у ст. 212 КК і вчинення якого, як вже зазначалось, ігнорує передбачений ст. 67 Конституції України обов'язок кожної особи сплачувати податки і збори, зумовлена рядом чинників. Це передусім ненадходження до бюджетів і державних цільових фондів у належному обсязі коштів, що складають основу формування доходної частини державного та місцевих бюджетів і спрямовуються на потреби, без задоволення яких суспільство та держава не в змозі існувати. Маються на увазі потреби, корисність яких за своєю природою є неподільною — оборона, управління, підтримання правопорядку, боротьба із злочинністю, соціально-економічні програми тощо. Ухилення від оподаткування порушує не лише фіскальну, а й стимулюючу, регулюючу та розподільчу функції податків, підриває притаманний для ринкової економіки принцип конкуренції, оскільки ставить несумлінних суб'єктів господарювання у більш вигідні умови порівняно з сумлінними платниками податків і зборів, а також шкодить принципу соціальної справедливості, адже призводить до нерівномірного розподілу податкових зобов'язань серед платників. Податковий тиск на господарюючих суб'єктів, які залишаються працювати у легальному секторі економіки, посилюється. Прагнення фіскальних органів отримати за таких умов заплановані доходи за рахунок більш жорсткого дотримання вимог податкової дисципліни легально діючими суб'єктами господарювання викликає у останніх негативну реакцію, вони починають виправдовувати своє небажання сплачувати податки, тобто виникає ситуація замкненого кола. Крім цього, як зазначається в літературі, внаслідок ухилення від сплати податків бюджет і економіка страждають від браку фінансових ресурсів, а тому держава вимушена збільшувати ставки податків, розширювати базу оподаткування, запроваджувати нові види податків, що веде країну в економічний глухий кут [6, с. 170].

Безпосереднім об'єктом злочину, що розглядається, вважаю встановлений чинним законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів, інших обов'язкових платежів формування доходної частини Державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Ю.М. Сухов визначає об'єкт аналізованого злочину подібним чином, але все ж дещо інакше — як діяльність держави щодо формування доходної частини бюджетів чи Пенсійного фонду України та встановлений законодавством про оподаткування механізм (порядок) здійснення юридичними та фізичними особами як суб'єктами оподаткування обов'язкових внесків. Використання терміну "механізм" науковець пояснює тим, що внаслідок невиконання або неналежного виконання платником свого обов'язку своєчасно і повно здійснити обов'язкове відрахування руйнується зміст відносин між державою і платником, внаслідок чого державі завдається матеріальна шкода.

Предмет злочину визначено у ст. 212 КК як податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку. Докладне обґрунтування правильності саме такого визначення з посиланням на доктрину фінансового права зробили Л.П. Брич та Ю.М. Сухов. Н.О. Гуторова визначає предмет аналізованого злочину як грошові кошти, які повинні бути сплачені до бюджетів або державних цільових фондів у вигляді податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку. Науковець виокремлює соціальну, фізичну та юридичну ознаки предмета злочину, що розглядається [4, с. 302].

Висновки

Сукупність існуючих санкцій можна поділити на групи за їх однорідністю, зокрема: санкції за порушення порядку ліцензування, санкції за порушення податкової дисципліни, касової дисципліни тощо. Особи, на яких накладаються фінансові санкції та адміністративні штрафи, перелік порушень, а також найменування органів, що накладають санкції, чітко визначаються у законодавстві.

Адміністративна відповідальність (штрафи), що застосовується податковими органами, має деякі особливості: підставою для її застосування є вчинення адміністративного правопорушення (ст.9 Кодексу України про адміністративне правопорушення - КпАП); адміністративні штрафи накладаються лише на фізичних осіб (громадян) - окремих платників податків, керівників і бухгалтерів платників податків - юридичних осіб, інших громадян, винних у порушенні податкового законодавства. Розмір штрафу залежить від сукупності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність порушника (статті 34, 35), а також від його особи, ступеня вини, майнового стану (ст. 33).

Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння.

Тяжким злочином визнається ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство з фінансовими ресурсами.

Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та обов'язкових платежів передбачена відповідними статтями Кримінального Кодексу України.

Встановлення адміністративної відповідальності не низкою законів та підзаконних актів, які подекуди належать до різних галузей законодавства (податкового, законодавства про адміністративну відповідальність тощо), а виключно відповідним кодексом. У цьому зв’язку виключне значення має прийняття Податкового кодексу України.

Чітке визначення прав, обов’язків і повноважень суб’єктів податкових правовідносин у Податковому кодексі України, який має бути прийнятий Верховною Радою України, та інших актах чинного законодавства України.

Законодавче закріплення принципу non bis in idem, який стосовно правопорушень має означати недопустимість одночасного притягнення особи, винної у вчиненні правопорушення, до адміністративної та кримінальної відповідальності. Усунення протиріч та неузгодженостей між нормами, що встановлюють фінансову відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування, та нормами, що за їх вчинення передбачають адміністративну відповідальність інших видів.

Основним адміністративно-правовим засобом попередження ухилень від сплати податків є удосконалення адміністративного та податкового законодавства. Проведений аналіз нормативно-правових актів був використаний при підготовці пропозицій до чинного матеріального та процесуального законодавства з метою сприяння більш ефективному для економіки функціонуванню механізму оподаткування, який повинен забезпечувати доходи бюджету шляхом стимулювання легальної діяльності суб’єктів господарювання незалежно від розміру та форми власності.

Список використаних джерел

1. Гавриленко Н. В. Податкова система.— Л.: Новий Світ-2000, 2007. — 328 с.

2. Довгалюк В. І., Ярмоленко Ю. Ю. Податкова система. — Чернівці: Буркек, 2006. — 352 с.

3. Закон України "Про систему оподаткування" вiд 25.06.1991 № 1251-XII зі змінами № 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006// ВВР, 2006, № 27, ст.234.

4. Іванов Ю. Б., Крисоватий А. І., Десятнюк О. М. Податкова система. — К.: Атіка, 2006. — 920 c.

5. Кравчук Г. В., Шкарлет С. М. Податковий менеджмент. — Чернігів : РВК "Деснянська правда", 2005. — 331 с.

6. Чернякова Т. М. Податкова система України та оподаткування підприємств. — Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.Даля, 2006. — 584 с.

7. Ямніков К. Б. Податкова система.— Миколаїв: НУК, 2007. — 157 с.

Характеристики

Список файлов реферата