161943 (738251), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Розроблені проекти довготривалої стратегії держави в сфері податків, що оформлені в проект податкового кодексу, так і не були ухвалені. Як в цих умовах можна починати новий бізнес або ефективно розвивати існуючий? Чи буде оподатковуватись нерухомість? Чи будемо ми платити єдиний податок із доходів, чи окремі податки на окремі державні (в т.ч. соціальні) програми?

Концептуальні засади реформування податкової системи України

Мета податкової реформи

Метою реформування податкової системи є приведення її у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу.

Стратегічними цілями податкової реформи є:

- забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

- впровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі;

- автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій;

- реформування державної податкової служби.

Основними завданнями податкової реформи в Україні є:

1. Удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов'язань. Встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням.

1. Підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій.

2. Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу.

3. Поетапне зниження податкового навантаження на платників.

4. Стимулювання зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах.

5. Гармонізація податкового, валютного, митного-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.

6. Зменшення кількості контролюючих органів з одночасним створенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

7. Забезпечення проведення легалізації доходів та майна, отриманих з порушенням податкового законодавства (з яких не були сплачені податки).

Пріоритети реформування податкової системи України

Відповідно до Конституції України (стаття 1) Україна є соціальною правовою державою. Отже, її податкова система має відповідати вимогам соціальної держави щодо рівня фінансування суспільних благ, із визначенням відповідно до цього рівня перерозподілу ВВП, який забезпечуватиме формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави та гарантій громадян на достатній життєвий рівень.

Реформування податкової системи відбуватиметься синхронно з упорядкуванням та оптимізацією державних видатків і вирішенням таких завдань:

- підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати праці та економічно обґрунтованого розширення пакету соціальних послуг і гарантій працюючому населенню;

наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб; запровадження мінімальної погодинної заробітної плати; здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, виходячи з тарифу 1 розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;

розроблення та запровадження у повному обсязі державних мінімальних соціальних стандартів;

• перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики зростання доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;

• забезпечення ефективної системи надання медичних послуг шляхом впровадження страхової медицини, що неможливе без фінансової підтримки держави;

• підтримка проведення структурних реформ в економіці;

- забезпечення необхідного адаптаційного періоду для переходу до ринкових умов діяльності дотаційних галузей виробничої сфери, зокрема, вугільної промисловості, сільського господарства;

забезпечення державної підтримки реалізації інноваційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності;

• переорієнтація напрямів використання коштів державного бюджету на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури, а також впровадження програм енергозбереження та охорони довкілля.

Зазначене означає існування низки бюджетних обмежень для проведення податкової реформи, які обумовлюють її переважно еволюційний характер без суттєвого перегляду податкових ставок і зменшення абсолютних сум податкових надходжень.

Реалізація мети реформування податкової системи України вимагає зміщення податкового навантаження з виробництва на споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі. Зазначене вимагатиме, в першу чергу, зменшення податкового навантаження на прибуток підприємств та фонд оплати праці, реформування акцизного збору, ресурсних та рентних платежів, плати за забруднення навколишнього природного середовища.

Принципи та напрями реформування податкової системи України

Реформування податкової системи України має здійснюватись за такими принципами:

- добровільність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- рівність, недопущення будь-яких проявів дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єкт_в господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні прав та обов'язків щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

- стабільність, забезпечення незмінності переліків податків, зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

- стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційно-інноваційної активності;

- справедливість - забезпечення підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованих соіальних пільг та привілеїв.

Напрями реформування податкової системи України

1. Створення умов для формування сприятливого інституційного середовища оподаткування шляхом:

• забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин з метою запобігання вирішенню спірних питань на розсуд контролюючих органів;

• забезпечення встановлення остаточного переліку прав, обов'язків і відповідальності як платників, так і контролюючих органів, з метою запобігання розширенню функцій і прав однієї сторони та обмеженню другої;

- формування податкових правовідносин між суб'єктами господарської діяльності і державою на засадах забезпечення рівних умов господарювання для суб'єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності.

2. Внесення змін до структури системи оподаткування:

• скасування неефективних (затратних) податків і зборів;

- запровадження податку на нерухоме майно;

• поширення рентних платежів не лише на видобуток нафти та газу, а й інших корисних копалин;

• зміщення податкового навантаження в бік непрямих податків та ресурсних платежів;

• поступове зменшення частки податку на прибуток п_дприємств та зростання частки податку з доходів фізичних осіб в структурі податкових надходжень;

• зростання частки місцевих податків і зборів в структурі доходів місцевих бюджетів.

3. Напрями реформування окремих податків і зборів (обов'язкових платежів):

3.1. Податок на прибуток підприємств

• усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання і оцінки доходів та витрат з метою створення умов для складання декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку;

• реформування оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки (2008 р.);

- розповсюдження загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб'єкт_в господарювання ( з 2010 р.) ;

• звільнення емісійного доходу від оподаткування при здійсненні емітентом первинного розміщення цінних паперів;

• поетапне зниження ставки податку до 22 відсотків у 2010 році , із зменшенням її у наступних роках (починаючи з 2012 р.) - до 20 відсотків;

- забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом використання принципу "прискореної амортизації" для виробничих активів при запровадженні новітніх енергозберігаючих та інших інноваційних технологій;

- запровадження з 2007 року інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для суб'єктів господарювання, які реалізують на територіях спеціальних (вільних економічних зон та територіях пріоритетного розвитку інвестиційні проекти;

- стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковані інвестиції інноваційного спрямування (зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в обсязі, еквівалентному частці витрат поточного податкового періоду, що були спрямовані на фінансування інноваційних та інвестиційних проектів, 2014р.).

3.2. Податок з доходів фізичних осіб

- реалізація принципів прибуткового оподаткування, властивого соціальним державам;

- розширення бази оподаткування за рахунок стягнення податку з усіх видів доходів, у тому числі пасивних, крім цільових, що виплачуються з державних цільових фондів, створених відповідно до закону, або отриманих як компенсація, відшкодування певного роду втрат;

- запровадження заявочного принципу реєстрації самозайнятих осіб- платників податку в податкових органах (спрощення процедури реєстрації);

- застосування непрямих методів для визначення об'єкту оподаткування (відповідність витрат доходам).

- удосконалення системи оподаткування пасивних доходів з метою стимулювання інвестиційної діяльності.

3.3.Податок на додану вартість

• створення необхідних передумов для запровадження податкової звітності в розрізі контрагентів в електронному вигляді;

• застосування "0" ставки податку виключно при здійсненні експортних операцій;

• забезпечення бюджетного відшкодування ПДВ за результатами двох звітних періодів платникам податку, що:

• здійснюють систематичні поставки на експорт;

• мають значні інвестиційні витрати;

• здійснюють діяльність, пов'язану із сезонними закупками товарів.

При проведенні інших господарських операцій ПДВ відшкодовується у разі, якщо ці суми не погашені податковими зобов'язаннями протягом шести звітних періодів.

- запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств.

• поетапне зниження ставки ПДВ до 18%.

3.4. Акцизний збір

- поступове наближення порядку оподаткування акцизним збором до стандартів ЄС, а також приведення його у відповідність до вимог СОТ;

- приведення вартості ліцензій до рівня компенсації наданих державою послуг;

• формування ефективної системи акцизних податків з використанням економічно обґрунтованого рівня і структури ставок;

• поступове підвищення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів шляхом підвищення ставок акцизного збору на лікеро-горілчані, тютюнові вироби та ін.;

• підвищення рівня акцизного збору в дохідній частині бюджету та посилення його регулюючої ролі;

• збільшення адвалорної складової в структурі акцизного збору;

• поступове поширення адвалорної складової при визначенні податкових зобов'язань на окремі групи підакцизних товарів;

• поступове запровадження акцизних складів для окремих видів товарів;

• запровадження єдиної європейської валюти при визначенні розміру ставок акцизного збору, у разі вступу до Європейського Союзу.

3.5. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

- диференціація ставок податку в залежності від типу транспортного засобу, терміну його експлуатації, встановлення ставок у частинах мінімальної заробітної плати;

- перегляд системи пільгового оподаткування шляхом скасування пільг для юридичних осіб з одночасним наданням преференцій виключно для незахищених верств населення та пенсіонерів.

3.6. Природно-ресурсні платежі

• поступовий перехід до нової системи природно-ресурсних платежів, що базуватиметься на принципах рентного доходу, поширення рентних принципів на всі види природних ресурсів;

• створення регуляторного механізму, що дасть можливість формувати доходи держави та стимулювати раціональне використання, охорону та повноцінне відтворення природно-ресурсного потенціалу держави;

• структура рентних платежів повинна складатися з двох складових: абсолютної ренти, розмір якої не залежить від результатів господарської діяльності підприємств - користувачів природних ресурсів, та диференційної ренти, що передбачає встановлення вищої плати за використання кращих, більш продуктивних природних ресурсів;

- поступове підвищення розміру плати за використання природних ресурсів, в першу чергу водних ресурсів, залізних, марганцевих руд, вуглеводнів, облицювальних матеріалів, сировини для виготовлення цементу, кухонної солі (кам'яної), вапняків, глини.

3.7. Плата за землю

• запровадження ставок плати за землю, виходячи виключно з вартісної оцінки землі;

• вирівнювання податкового навантаження на суб'єктів господарювання різних сфер економічної діяльності шляхом скасування пільгових ставок плати за землю та окремих звільнень від її сплати;

• розширення бази оподаткування за рахунок залучення земель, зайнятих болотами, чагарниками, ярами тощо; намивних територій; земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, по яких проведено грошову оцінку.

3.8. Збір за забруднення навколишнього природного середовища

• удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища у напрямі забезпечення його регулюючої та стимулюючої функції і встановлення відповідності величини збору витратам на усунення шкідливого впливу на довкілля;

• розширення бази оподаткування збором шляхом включення до неї екологічно небезпечної продукції, виробництво, зберігання, транспортування та споживання якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров'я населення;

забезпечення щорічного перегляду нормативів збору за забруднення навколишнього природного.

Характеристики

Список файлов реферата