160969 (738064), страница 2
Текст из файла (страница 2)
а) нормами фінансового права, що регламентують кошторисно-бюджетне фінансування;
б) нормами фінансового, цивільного та господарського права, що регламентують фінансування госпрозрахункових підприємств та підприємств з недержавною формою власності.
Таким чином, з появою культурно-мистецьких закладів з недержавною формою власності правове регулювання видатків соціально-культурної сфери вийшло за поле фінансового права і у певній частині регулюється нормами цивільного права та господарського права. Так, нормами цивільного права регулюються відносини, що виникають при покритті видатків підприємств, організацій та установ з недержавною формою власності. На кошторисно-бюджетному фінансуванні залишаються виключно соціально-культурні установи державної та комунальної форми власності.
В умовах існування бюджетного дефіциту, забезпечення фінансування соціальних виплат населенню є пріоритетним завданням уряду держави. Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 31 серпня 1996 року № 1033 прийняв рішення про вжиття заходів щодо залучення додаткових надходжень до бюджету та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню. Так, для використання позабюджетних коштів бюджетних установ, останні зобов'язуються забезпечити ефективне використання приміщень, що перебувають на їх балансі, передбачивши здачу в оренду вільних приміщень. Доходи від оренди приміщень, які залишаються в розпорядженні бюджетних установ, повинні спрямовуватися на погашення заборгованості по заробітній платі працівників цих установ і закладів, а при відсутності заборгованості по заробітній платі — на оплату за житлово-комунальні послуги.
Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з функціональною структурою видатків бюджетів України, розділ видатків на «Соціальний захист та соціальне забезпечення» включає: оплату пенсій та допомог — компенсаційні витрати у зв'язку з наданням пенсіонерам безплатного проїзду; пенсій військовослужбовцям Міноборони, прикордонних військ, національної гвардії, служби безпеки; оплату пільг ветеранам війни і праці; фінансування допомоги сім'ям з дітьми; інші види соціальної допомоги; оплату видатків дитячих закладів-інтернатів та притулків для неповнолітніх, програм соціального захисту неповнолітніх; оплату видатків будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів; фінансування молодіжних програм та інших заходів і закладів в галузі соціальної політики0.
Державна допомога сім'ям з дітьми. В Україні приділяється велика увага соціальній допомозі сім'ям з дітьми. За програмами допомоги на дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років) допомогу сьогодні отримують близько 6,6 млн. сімей, що мають приблизно 8 млн. дітей. Багато виплат працюючим батькам (або матерям, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною) здійснюються за місцем роботи батьків з Фонду соціального страхування. Допомога непрацюючим батькам, а також тим, хто не отримує належних їм аліментів (близько 750 тис. сімей з приблизно 1 млн. дітей), виплачується з Державного бюджету через місцеві відділи соціального захисту. Допомога батькам на дітей віком до 1,5 року виплачується з Пенсійного фонду.
Право кожного в Україні на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування встановлено статтею 49 Конституції України. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Конституцією також закріплено, що медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається безплатно, а держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності, дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
За функціональною структурою, ці видатки поділяються на такі підрозділи: фінансування лікарень широко профілю; видатки спеціалізованих медичних закладів; асигнування на поліклініки, амбулаторії, спеціалізовані поліклініки, фельдшерсько-акушерські пункти; видатки на загальні і спеціалізовані стоматологічні поліклініки; утримання санітарно-епідеміологічної служби, закупівлю та виготовлення медичного обладнання, інструментів, протезів, іншої продукції, що використовується у медичній практиці, тощо.
Фінансування діяльності державних та комунальних медичних закладів проводиться за рахунок асигнувань з Державного бюджету та місцевих бюджетів у відповідності з розділом 203 бюджетної класифікації. Цей розділ передбачає фінансування: лікарень, поліклінік та амбулаторій; територіальних медичних об'єднань та фельдшерсько-акушерських пунктів; станцій швидкої та невідкладної допомоги, станцій переливання крові, санітарно-епідеміологічних станцій, дезинфекційних санкцій; санаторіїв для хворих на туберкульоз; інших заходів по охороні здоров'я.
Це означає, що повністю за кошти Державного і місцевих бюджетів утримуються санаторії для хворих на туберкульоз (для дорослих і дітей), станції переливання крові, дитячі садки та будинки дитини, а також санітарно-профілактичні установи — дезінфекційні станції. За рахунок коштів бюджету провадяться заходи для боротьби з епідеміями.
Будівництво об'єктів охорони здоров'я здійснюється як за рахунок коштів бюджетів, так і за рахунок коштів соціального розвитку підприємств і об'єднань.
Обсяг фінансування за Державним та місцевими бюджетами на утримання лікарень визначається за економічними нормами та нормативами, виходячи з чисельності розгорнутих ліжок за профілем захворювань (терапевтичних, хірургічних, онкології, гінекології тощо). За цими нормативами визначається необхідна кількість лікарів, середнього та молодшого обслуговуючого персоналу, фонди заробітної плати, витрати на медикаменти і на харчування. У поліклініках кількість медичного персоналу встановлюється на основі даних про чисельність населення на території, яка обслуговується, у сільській місцевості — на кожен населений пункт0.
Поряд з органами охорони здоров'я, що утримуються за рахунок бюджетного фінансування, дедалі більше розвивається мережа організацій на госпрозрахунковій, платній основі, які базуються як на державній, так і на недержавній формі власності. Це — діагностично-консультаційні центри, платні стоматологічні поліклініки, лікарні, санаторії тощо. Бюджетні заклади охорони здоров'я також отримали дозвіл надавати платні послуги населенню, яке не підпадає під їх юрисдикцію. Так, наприклад, будь-яка районна поліклініка повинна надавати безплатні послуги населенню свого району, та має право надавати ті ж самі послуги за плату населенню з інших районів. Широкого застосування також набуло медичне страхування з проведенням профілактичних заходів за рахунок коштів підприємств, організацій, об'єднань.
Із зміцненням здоров'я громадян країни тісно пов'язане фізичне виховання дітей, підлітків, дорослого населення. Цей вид бюджетних витрат за функціональною структурою поділяється на фінансування здійснення заходів з фізичної культури та спорту і державну підтримку громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості. У відповідності з розділом 204 бюджетної класифікації «Молодіжні програми, фізична культура і спорт», на проведення значних спортивних заходів виділяються кошти з Державного бюджету. Для участі в майбутніх олімпіадах залучаються кошти підприємств, організацій, кооперативів із звільненням перелічених сум від оподаткування. За рахунок коштів місцевих бюджетів утримуються апарати управління фізкультурою і спортом при виконкомах органів місцевого самоврядування. До організації заходів по фізичному вихованню, проведенню змагань місцевого значення залучаються кошти профспілок, підприємств з фондів соціального розвитку, а також спонсорів комерційних структур.
Діяльність державної контрольно-ревізійної служби з січня по липень 2008 р. спрямовувалася на реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю з метою забезпечення належного рівня фінансово-бюджетної дисципліни в державі. Ця робота протягом І півріччя 2008 року спрямовувалась на виконання вимог Бюджетного кодексу України, законів „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, актів Президента та рішень Уряду України.
На виконання вимог зазначених нормативних документів та з метою удосконалення існуючого правового поля, яке регулює здійснення державного фінансового контролю, ГоловКРУ підготовлено ряд нормативних документів.
Так, в процесі роботи по вирішенню існуючих проблемних питань при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна з метою зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни, посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань, бюджетного законодавства та законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти Службою розроблено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни)”, який розглянуто і схвалено Кабінетом Міністрів України та 04.04.2008 зареєстровано у Верховній Раді України (№ 2329). Зазначений законопроект схвалено на засіданні Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
Для забезпечення дієвого контролю за виконанням місцевих бюджетів розроблено та направлено на погодження до зацікавлених органів проект нової редакції Порядку проведення органами ДКРС державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів. Прийняття цього проекту надасть можливість органам ДКРС здійснювати контроль за виконанням учасником бюджетного процесу функцій з формування та виконання місцевого бюджету, використання бюджетних коштів, державного та комунального майна.
В рамках здійснення заходів з реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю погоджено із зацікавленими органами проект змін до Концепції розвитку ДВФК та плану заходів щодо реалізації її положень, які направлено до Мінфіну для подальшого внесення до Кабінету Міністрів України.
В рамках визначених пріоритетних завдань роботи Служби на 2008 рік завершено комплексні контрольні заходи щодо законності використання державних ресурсів підприємствами вугільної промисловості, залізничного транспорту, нафтогазового комплексу та енергетики.
Зокрема, протягом звітного періоду проведено ревізії використання бюджетних коштів, направлених на підтримку вугільної галузі, та коштів, отриманих від реалізації вугільної продукції та інших видів діяльності, якими охоплено 34 об’єкти вугільної промисловості, підпорядкованих Мінвуглепрому0.
Результати проведених Службою контрольних заходів засвідчили продовження негативної практики незаконного та нецільового використання державних ресурсів, поширення інших бюджетних правопорушень. Протягом І півріччя 2008 року порушення фінансово-господарської дисципліни виявлено майже на 7,5 тис. підприємств, установ і організацій, або 95,8 відсотків з перевірених. Найбільш розповсюдженими серед них є незаконне і не за цільовим призначенням витрачання бюджетних коштів під час виконання державних цільових програм, завищення вартості будівельних, ремонтних робіт, послуг, матеріальних цінностей. Численними є також випадки безоплатного надання у користування природних і матеріальних ресурсів, реалізації товарів і послуг за заниженими цінами, заниження розмірів орендної плати тощо. Крім того, виявлено непоодинокі факти незаконної передачі державного та комунального майна суб’єктам недержавної форми власності, а також недостач, безпідставного списання та неоприбуткування коштів і матеріальних цінностей.
Загалом протягом І півріччя поточного року на 90,7 % перевірених підприємств, установ і організацій усіх форм власності виявлено незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат, недостач коштів і матеріальних цінностей, а також недоотримання фінансових ресурсів на загальну суму майже 1,6 млрд. гривень.
З них майже на 6,8 тис. підприємств, установ і організацій виявлено 1,2 млрд. грн. незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів (або 75,3 % від загальної суми виявлених порушень, що призвели до втрат).
Внаслідок неправомірних дій окремих керівників, укладання збиткових контрактів, реалізації товарів, робіт і послуг за заниженими цінами, безоплатного надання в оренду природних і матеріальних ресурсів тощо бюджетами усіх рівнів, бюджетними установами та організаціями, підприємствами втрачена можливість отримати належні доходи в сумі понад 394,2 млн. грн. (24,7 %). Співвідношення зазначених порушень наведено на рис. 2.
Рис. 2.
У ході реалізації контрольних заходів, спрямованих на здійснення державного контролю за виконанням положень Бюджетного кодексу та Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, встановлено фінансових порушень у використанні бюджетних коштів, що призвели до втрат, загалом на 709,3 млн. грн., з яких 478,7 млн. грн. (67,5 %) – ресурси державного бюджету0.
Результатом численних порушень положень нормативних актів, договірної та розрахункової дисципліни є також безпідставне завищення кредиторської заборгованості за розрахунками з фізичними та юридичними особами на 119,7 млн. гривень.
Внаслідок грубих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку об’єктами контролю всіх форм власності, в першу чергу державної, допущено заниження в обліку вартості активів та утворення лишків грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей на суму понад 6,4 млрд. гривень.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
