160785 (738032), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Основною метою управління грошовими потоками підприємства є забезпечення фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходжень та витрачань грошових коштів та їх синхронізація у часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи:

- забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності;

- аналіз грошових потоків підприємства у попередньому періоді;

- оптимізація грошових потоків підприємства;

- планування грошових потоків підприємства у розрізі різних їх видів;

- забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.

Етап забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків та формування необхідної звітності покликаний реалізувати принцип інформаційної достовірності. В процесі здійснення даного етапу управління грошовими потоками забезпечується координація функцій та задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства. [31]

Основна мета організації обліку та формування відповідної звітності, що характеризує грошові потоки підприємства різних видів, є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їх аналізу, планування та контролю.

У відповідності з міжнародними стандартами обліку і нормами П(С)БО 4, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовуються два основні методи – прямий та непрямий. Дані методи різняться між собою повнотою представлених даних про грошові потоки підприємства, початковою інформацією для розробки звітності та іншими параметрами.

Метод прямого розрахунку використовується у внутрішньому аналізі. Сутність його полягає у прямому зіставленні надходження (припливу) грошових коштів з їх витрачанням (платежами). Як джерела інформації виступають дані поточного бухгалтерського обліку (обороти по відповідних рахунках) і баланс. За цим метод обчислюється приплив (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані та ін.) і витрачання (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових позик та ін.) грошових коштів. Вихідним елементом є виручка.

Для аналізу руху грошових коштів за методом прямого розрахунку використовуються спеціальні показники.

У сучасних умовах, після введення в дію національних стандартів обліку, інформацію про рух коштів внаслідок операційної діяльності отримують з облікових реєстрів. У разі застосування прямого методу рух коштів від операційної діяльності визначається у такій послідовності:

1. визначення суми надходжень від покупців (замовників);

2. визначення суми інших надходжень від операційної діяльності;

3. визначення суми платежів постачальникам;

4. визначення суми сплачених операційних витрат;

5. визначення суми сплачених процентів;

6. визначення суми сплачених податків з обороту;

7. визначення суми сплачених податків на прибуток.

Для визначення суми коштів, що надійшли від покупців, необхідно скоригувати суму доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг) на суму змін дебіторської заборгованості та одержаних авансів. При цьому на суму збільшення дебіторської заборгованості сума доходу (виручки) від реалізації продукції зменшується, а сума зменшення дебіторської заборгованості додається до виручки. Збільшення авансів одержаних збільшує дохід, а їх зменшення його зменшує. Алгебраїчна сума виручки, відхилень по дебіторській заборгованості та авансах одержаних дорівнюватиме сумі надходження коштів від покупців.[43]

Для визначення суми інших надходжень від операційної діяльності слід ураховувати зміни у складі доходів майбутніх періодів і дебіторської заборгованості, пов’язаної з іншим операційним доходом. При цьому до операційних доходів:

• додаються зменшення такої дебіторської заборгованості та збільшення доходів майбутніх періодів;

• віднімаються збільшення такої дебіторської заборгованості та зменшення доходів майбутніх періодів. Таким шляхом отримують інші надходження від операційної діяльності.

А відповідно, для визначення суми коштів, сплачених постачальникам, слід скоригувати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) на зміни у складі запасів, кредиторської заборгованості та суму амортизації, включену до її складу. При цьому із собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) віднімаються суми амортизації основних засобів і нематеріальних активів у складі собівартості реалізованої продукції, зменшення складських запасів, зменшення авансів виданих і збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Додаються до собівартості реалізованої продукції суми збільшення складських запасів, збільшення авансів виданих, зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Так отримують платежі постачальникам.

Для визначення суми сплачених інших операційних витрат (адміністративних, на збут, тощо) слід послідовно скоригувати всі витрати, пов’язані з операційною діяльністю (крім собівартості реалізованої продукції, послуг).

Операційні витрати зменшуються на суму амортизації у складі операційних витрат, зменшення у складі витрат майбутніх періодів, зменшення у складі операційної дебіторської заборгованості (крім заборгованості за товари, роботи, послуги), збільшення у складі забезпечень наступних витрат і платежів, збільшення у складі операційної кредиторської заборгованості.

Операційні витрати збільшуються на суми збільшення у складі витрат майбутніх періодів і у складі операційної дебіторської заборгованості на суми зменшення у складі забезпечень наступних витрат і платежів та операційної кредиторської заборгованості. Таким чином отримують сплачені операційні витрати.

Для визначення суми сплачених процентів необхідно скоригувати фінансові витрати, наведені у звіті про фінансові результати, на зміну заборгованості по процентах, що підлягають сплаті, яка відображена в балансі у складі статті «Інші поточні зобов’язання». Зменшення заборгованості по процентах, що підлягають сплаті, підвищує фінансові витрати, а її збільшення їх знижує.

При визначенні сплачених податків з обороту (ПДВ, АЗ) слід урахувати зміну заборгованості по розрахунках з бюджетом по цих податках. Податки на додану вартість та акцизний збір збільшуються у разі зменшення зобов’язань і збільшення дебіторської заборгованості по цих податках. ПДВ та АЗ зменшуються у разі збільшення зобов’язань і зменшення дебіторської заборгованості по них.[40]

Для визначення суми сплачених податків на прибуток необхідно скоригувати суму нарахованого податку на зміну в розрахунках з бюджетом по відстрочених поточних платежах.

Податки на прибуток збільшуються у разі збільшення відстрочених податкових активів, зменшення відстрочених податкових зобов’язань, зменшення поточної заборгованості по податках на прибуток. Податки на прибуток зменшуються у разі зменшення відстрочених податкових активів, збільшення відстрочених податкових зобов’язань, збільшення поточної заборгованості по податках на прибуток.

Алгебраїчна сума отриманих результатів являє собою чистий рух коштів до надзвичайних подій, який після коригування на рух коштів від надзвичайних подій дає інформацію про чистий рух коштів від операційної діяльності.

Згідно з П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» інформація про рух грошових коштів від операційної діяльності подається за непрямим методом, а грошові потоки від фінансової та інвестиційної діяльності — за прямим методом.

Аналіз грошових потоків підприємства за прямим методом дає змогу оцінити ліквідність підприємства за кожним видом діяльності, а отже, зробити оперативні висновки щодо достатності коштів для погашення зобов’язань.

Вадою методу є те, що він не розкриває взаємозв’язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів на рахунках підприємства. Але П(С)БО 4 пропонує застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, який передбачає трансформацію чистого прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Для складання звіту використовуються показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку про рух грошових коштів.

За непрямим методом передбачається визначення суми чистого надходження (видатку) в результаті операційної діяльності шляхом послідовного коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного в звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою врахування впливу змін у складі запасів, операційної дебіторської і кредиторської заборгованості, негрошових операцій, доходів і витрат від інвестиційної та фінансової діяльності.[34]

Звіт про рух грошових коштів дає повну, вичерпну інформацію для аналізу грошових потоків. Але треба знати зміст кожної статті цього звіту і джерела інформації для його складання, оскільки для підприємств ця форма є новою.

Розглядаючи показники аналізу грошових потоків, їх склад, сутність і джерела інформації відповідно до П(С)БО 4. Такі дані повинні містити цінну управлінську інформацію, в якій зацікавлено керівництво підприємства. Так, за допомогою цих даних можливо здійснювати контроль за поточною платоспроможністю, приймати оперативні рішення з її стабілізації, оцінювати можливість здійснення додаткових інвестицій.

Слід зазначити, що в Звіті про рух грошових коштів не відображаються і, отже, не аналізуються негрошові операції (наприклад, бартерні операції, надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зобов’язань на власний капітал) і внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів (наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства, повернення коштів з каси до банку).

У разі застосування непрямого методу вихідною величиною є чистий прибуток (збиток) підприємства за звітний період (рік). Як показник можна використовувати також чисті грошові надходження та виплати від операційної діяльності.

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку (ЧГП) по операційній, інвестиційній і фінансовій діяльностях дозволяють визначити загальний його розмір по підприємству в звітному періоді. Цей показник розраховується за формулою:

ЧГПп = ЧГПо + ЧГПі + ЧГПф, (2.1)

де, ЧГПп – загальна сума чистого грошового потоку підприємства за період, що розглядається, тис. грн.;

ЧГПо – сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності, тис. грн.;

ЧГПі – сума чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній діяльності,тис. грн.;

ЧГПф – сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності, тис. грн.

Використання непрямого методу розрахунку руху грошових коштів дозволяє визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього фінансового джерела розвитку – чистого грошового потоку по операційній та інвестиційній діяльності, а також виявити динаміку усіх факторів, що впливають на його формування.[11]

Другим етапом управління грошовими потоками є аналіз грошових потоків, який пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) вхідних грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Основною ціллю аналізу грошових потоків підприємства є визначення рівня достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, а також збалансування додатного та від’ємного грошових потоків підприємства за обсягами та у часі.

Аналіз проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів господарської діяльності, по окремим структурним підрозділам.

На першому етапі аналізу розглядається динаміка об’єму формування позитивного грошового потоку підприємства у розрізі окремих джерел. В процесі цього аспекту аналізу темпи приросту позитивного грошового потоку співставляються з темпами приросту активів підприємства, обсягів виробництва та реалізації продукції. Особлива увага на цьому етапі приділяється вивченню відношення залучення грошових коштів за рахунок зовнішніх та внутрішніх джерел, виявленню ступеня залежності розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На другому етапі розглядається динаміка формування від’ємного грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку за напрямками витрачання грошових кошт. В процесі цього етапу аналізу визначається наскільки співрозмірно розвивалися за рахунок витрачання грошових коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості; по яким напрямкам використовувалися, залучені із зовнішніх джерел; в якій мірі відбувалося погашення суми основного боргу по залученим раніше кредитам та позикам.

Характеристики

Список файлов реферата