160535 (737983), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Розрізняють такі види фінансових компаній:
• що надають позики споживачам для купівлі товарів у дрібних торговців чи виробників;
• що надають позики для купівлі окремих товарів (меблів, побутової техніки, ремонт житла, де фінансування окремих боргів);
• що надають спеціалізовані форми кредиту фірмам, купуючи дебіторську заборгованість (суми, заборговані фірмі) зі знижкою (таку форму надання кредиту називають факторингом).
Взаємні фонди є фінансовими посередниками, які, об'єднуючи ресурси дрібних інвесторів і продаючи їм акції, використовують ці кошти на купівлю цінних паперів. Взаємні фонди інвестували виключно звичайні акції, але у 90-х роках XX ст. багато з них почали спеціалізуватися на боргових інструментах.
Взаємні фонди у США поділяють на два типи:
• фонди відкритого типу — акції можна погашати у будь-який час за ціну, що відповідає вартості активів фонду;
• фонди закритого типу — фіксована кількість не викуплених акцій продається за початковою пропозицією, а потім ними торгують у позабіржовому обороті як звичайними акціями. Ціна акцій фонду може не відповідати (бути вищою чи нижчою) вартості активів фонду.
Федеральні кредитні установи у США діють у таких сферах:
• з метою підтримання житлового будівництва засновано три урядові установи, які забезпечують коштами ринок заставних через продаж облігацій з використанням коштів на купівлю заставних: Федеральну національну іпотечну асоціацію (Fannie Mac), Урядову національну асоціацію іпотечного кредиту (Ginnie Mac), Федеральну компанію іпотечного кредиту житлового будівництва (Freddie Mac);
• система кредитування сільського господарства, що складається з банків для кооперативів, федеральних посередницьких кредитних банків і федеральних земельних банків, випускає цінні папери, а потім використовує кошти для надання фермерам позик;
• студентська асоціація ринкових позик (Sallie Mac) забезпечує коштами для здобуття вищої освіти через студентські позики, надані приватними фінансовими інститутами під гарантовану програму студентських позик.
Фінансово-кредитні інститути відіграють важливу роль в економіці США. Відносний розмір цих посередників і величину їх активів на кінець 1970, 1980 і 1990 р. показано у табл. 8 [70, с. 84].
Таблиця 8
Активи основних фінансових посередників
Фінансовий посередник | Вартість активів на кінець року, млрд дол. | ||
1970 p. | 1980 p. | 1990 p. | |
Депозитні інститути | |||
Комерційні банки | 517 | 1357 | 3356 |
Ощадні й позичкові асоціації | 171 | 614 | 1098 |
Взаємні ощадні банки | 79 | 170 | 264 |
Кредитні спілки | 18 | 67 | 215 |
Договірні ощадні інститути | |||
Компанії страхування життя | 201 | 464 | 1409 |
Компанії страхування від пожеж і нещасних випадків | 50 | 174 | 528 |
Пенсійні фонди (приватні) | 112 | 470 | 1169 |
Державні й місцеві пенсійні фонди | 60 | 198 | 806 |
Інвестиційні посередники | |||
Фінансові компанії | 64 | 202 | 574 |
Взаємні фонди | 47 | 62 | 609 |
Взаємні фонди грошового ринку | 0 | 76 | 499 |
Список використаної та рекомендованої літератури
-
Бобраков Ю. США: Центральный банк и экономика. — М.: Наука, 1988.
-
Борисов С. Золото в экономике современного капитализма. — М.: Финансы и статистика, 1984.
-
Бородулин В. Рынки ценных бумаг США. — М.: Финансы, 1992.
-
Буката В. Финансово-кредитный механизм и банковские операции. — М.: Финансы, 1991.
-
Бухвальд Б. Техника банковского дела. — М.: Финансы, 1993.
-
Быстрое Ф. Валютные и кредитные отношения в международной торговле. — М.: Финансы и статистика, 1972.
-
Вавилов Ю. А Государственные кредиты: прошлое и настоящее. — М.: Финансы и статистика, 1992.
-
Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. — К.: ОНБИ "Либра", 1993.
-
Лексис В. Кредит и банки. — М.: Перспектива, 1993.
-
Миловидов В. Д. Современное банковское дело: опыт США. — М.: Финансы, 1991.