159995 (737904), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Усвідомлюючи це, навряд чи можна сподіватися на стрімке подолання відстані у часі тривалістю майже 70 років, яка віддаляє Україну від держав із розвиненим вексельним обігом. Проте очевидними є i колосальний, як для країни з перехідною економікою, зрушення на цьому шляху. Ініціатива з боку суб'єктів підприємництва, про яку свідчать численні публікації у періодичних виданнях, наочно підтверджує актуальність запровадження вексельного o6iгy в Україні і не залишає сумнівів у тому, що цю складну задачу буде нарешті розв'язано.
Для фахівців, що, як i раніше, пов'язують свої сподівання на стабілізацію економіки з розвитком в Україні вексельного o6iгy, очевидною є необхідність якнайшвидшого подолання суперечностей вітчизняного вексельного законодавства на основі скасування обмежень прав суб'єктів вексельного o6iry та розширення сфери застосування векселів у господарському обороті всіх суб’єктів економіки4.
2.Вексель, та його функції
в країнах з розвинутою економікою
Багатовіковий досвід соціально-економічного життя людства переконливо довів неможливість нормального функціонування ринкової економіки без використання векселів. Вся історія паперових грошей є не що інше, як історія випуску банками в обіг своїх зобов’язань-векселів і регулювання державою цього процесу. Достатньо глянути на англійську купюру вартістю п’ять фунтів стерлінгів, щоб переконатися в її вексельному походженні: поряд з портретом королеви (векселедавця) міститься її обіцянка виплатити пред’явнику даного зобов’язання-купюри (векселедержателю) суму в п’ять фунтів стерлінгів. При цьому платником є Англійський Банк.
З’єднання разом авторитета королеви і платоспроможності національного банку як раз і придає фунту стерлінгів статус надійного засобу платежу. Вже тільки одного цього прикладу достатньо для розуміння виключної важливості вексельного обігу в економіці любої країни.
Вексель по суті являється офіційним письмовим цінним папером юридичної або фізичної особи, який дає його власнику право вимагати з боржника оплату вказаної у векселі суми у встановлений строк.
В країнах з розвинутою і стійкою ринковою економікою вексель застосовується досить широко, добросовісно і надійно виконує функції кредиту і засобу платежу і являється об’єктом різних домовленостей. В цих країнах з урахуванням національних особливостей законодавчо встановлені такі положення: про вексельну дієздатність; про порядок виготовлення, використання вексельних бланків і наслідках його порушення; про пред’явлення векселів до сплати і здійснення протестів. Обговорюються особливості розглядання претензій по векселям та інші процедури вексельного обігу5.
Розпад неефективних міжгосподарських виробничо-кооперативних зв'язків та технологічних ланцюгів, які в минулому супроводжувалися банківськими переказами, чековими платежами та скасуванням платіжних вимог, настільки спотворив процес кредитування, що отримання платежів за продані в кредит товари, надані послуги й виконані в кредит роботи стало майже непередбачуваним. Невизначене становище постачальника погіршувалося ще й загальним зростанням безвідповідальності, зниженням платіжної дисципліни, а особливо тим, що не практикувалась видача документа, який стверджував би взяті зобов'язання покупця і виключав би подальші суперечки щодо наявності і величини боргу.
Ефективно протистояти покращанню стану міжгосподарських зв'язків здатний законодавчо забезпечений і функціонально відрегульований вексельний обіг. Він усуває багато непорозумінь у взаємовідносинах між постачальником і покупцем, а й дає певні гарантії щодо вчасності й повноти отримання платежу.
Насамперед, вексель став найпоширенішим високоліквідним кредитно-розрахунковим документом, абстрактним письмово оформленим борговим зобов'язанням встановленого зразка, за яким боржник повинен безумовно сплатити кошти пред'явникові векселя у встановлений строк і у визначеній сумі. Оскільки звичайний вексель виник з потреб комерційного кредиту, то він може виписуватись як платником, так і продавцем постачальником. В останньому разі платник зобов'язаний дати свою згоду на оплату такого векселя, тобто акцептувати його. Лише після цього вексель стає повноцінним виконавчим документом. Якщо ж такий вексель не акцептовано платником, то він не може перебувати в обігу і повертається постачальникові. Надійність розрахунків посилюється також участю інкасуючого банку, який видає товаророзпорядчі документи покупцеві лише тоді, коли той дасть згоду вчасно сплатити обумовлену у векселі суму.
Як носій відповідної сукупності економічних і правових відносин комерційного кредиту, вексель є одночасно: а) знаком вартості, що відображає реальні вартісні відносини між кредитором і боржником, тому виникає і функціонує в обігу лише на основі взаємного інтересу, довіри і чіткого виконання взятих зобов'язань; б) засобом платежу, що на відміну від паперових грошей не знецінюється, а приносить векселедержателеві додатковий доход; в) цінним папером, який вільно купується і продається на фондовому ринку, здатний дисконтуватися банками, передаватися кому завгодно, нагромаджуватися у фінансових компаніях і на підприємствах. До того ж, перебуваючи в обігу лише визначений контрагентом час, вексель має суворо регламентований механізм вилучення, не тільки вивільняє готівкові кошти із конкретних товарногосподарських операцій, а й скорочує загальну потребу в готівці. Тому виписка векселя є надзвичайно серйозною фінансово-кредитною операцією, за якою стоїть повна матеріальна відповідальність за вчасність платежу. Адже невиконання умов вексельного договору боржником призводить до втрати матеріальних цінностей аж до проголошення такого суб'єкта господарського життя банкрутом6.
Вексель може багатократно передаватися як платіжний засіб і погашається лише після закінчення строку платежу. Закономірність обігу векселів така: чим надійніший боржник, той що виписав вексель, тим довше цей вексель перебуває в обігу як платіжний засіб. Приймаючи вексель замість грошей, люди колись були впевнені, що в будь-який момент вони можуть отримати за нього готівку, тому що надійний боржник володів достатнім золотим запасом. Нині такою запорукою став товар, що надається постачальником споживачеві.
Для гарантованого збереження та еквівалентності платежів за векселями розроблено цілу систему правових відносин, що спи-раються на відповідний механізм гарантування повернення кредиту. Однак зворотній рух кредитованих вартостей від боржника до кредитора не відбувається автоматично. Адже вчасність погашення векселів значною мірою залежить як від кредитоздатності боржника, який використовує позичені кошти у своєму обороті, так і від загального стану економічної кон'юнктури та стану грошового ринку. Тому, виписуючи вексель, і боржник, і кредитор враховують механізм організації вчасного повернення кредиту, як і роль кожного з них у здійсненні даного процесу. Активною при цьому є позиція кредитора, котрий виступає організатором кредитного процесу і обирає такі кількісні параметри вексельної угоди та форми і методи погашення, які б створили належні передумови гарантій для вчасного і повного повернення виданої у борг вартості.
В теперішній час векселі широко застосовуються у зовнішньоекономічній діяльності при одержанні кредиту, повернення якого забезпечується векселем як визначеною формою грошового зобов’язання. Такий кредит достатньо простий в оформленні і надійний для продавця. Для цих цілей використовуються перевідні (трати) і прості векселі. Але в світовій практиці при наданні кредиту по договору купівлі-продажу частіше застосовуються перевідні векселі.
І перевідні, і прості векселі залишаються дійсними, і до них застосовується вексельне законодавство, якщо вони не мають “вексельної мітки”, вказівки місця платежу, дати і місця складення. Що ж до строку платежу по векселям, то вони можуть бути видані з строком платежу по настанню або в визначений період часу від настання визначеної події, яка повинна статися, але час її настання може бути невизначеним.
Крім того, в розвинутих країнах передбаченні інші строки заяви протесту, якщо боржник відказується повністю чи частково оплатити вексель.
У відношенні векселем учасникам зовнішньоторгового договору потрібно також знати, що в більшості розвинутих країнах (крім Великобританії, США і Швеції) встановлений гербовий збір по векселям, розмір якого залежить від суми векселя, але звичайно складає незначну величину. При сплаті цього податку, як правило, на зворотній стороні векселя наклеюється марка, яка тут і погашається7.
Головними особливостями сучасного векселя є те, що, по-перше, він виписується як абстрактно боргове зобов'язання, у якому немає будь-яких пояснень щодо появи грошового боргу; по-друге, йому властива беззастережність і обов'язковість платежу у відповідності з тими положеннями, що містяться у векселі; по-третє, вексель виписується на порівняно невеликий строк (формально він може виписуватись у межах одного року, але фактично це робиться переважно на 1—3 місяці); по-четверте, предметом вексельного зобов'язання можуть бути лише гроші, тобто суми коштів у формі національної чи іноземної валюти; по-п'яте, виникнувши на основі конкретної комерційної угоди (контракту, договору), вексель з часом відокремлюється від неї і функціонує як самостійний договір.
Поширення комерційних векселів у свій час послужило поштовхом для початку виписування своїх власних векселів банками. Векселі банків набули назви «банкнот» або «банківських кредитних квитків». З часом виникла форма фінансового векселя, за яким не стоїть конкретна товарна угода і який лише оформляє міжбанківські боргові відносини.
В економічно-розвинутих країнах існує ще таке поняття як комерційні папери – прості векселі, які випускають достатньо відомі компанії та корпорації. Як правило, комерційні папери являють собою незабезпечені цінні папери, тобто вони випускаються без будь-якого забезпечення із огляду на відомість та добропорядну репутацію емітента. Комерційні папери можуть випускатися у різній формі і по суті є простими векселями з обумовленим строком їх погашення. На відміну від комерційних векселів, які звичайно видаються покупцем на користь постачальника товарів, послуг, робіт, комерційні векселі являють собою цінні папери, що випускаються не стільки з метою засвідчення заборгованості за комерційною угодою, скільки з метою мобілізації коштів, необхідних емітенту. У цьому випадку при придбанні банківських векселів, має місце інвестування в цінні папери. За своєю суттю комерційні папери є близькими до незабезпечених облігацій підприємств8.
Особливою формою векселя стали казначейські векселі, що фіксують зобов'язання уряду і продаються від його імені банкам та іншим кредитним установам і корпораціям з метою отримання готівки для покриття поточного бюджетного дефіциту. Приміром, у США казначейський вексель, вперше випущений в обіг ще в і929 році, став найпоширенішим борговим зобов'язанням Міністерства фінансів цієї країни. Його популярність викликана тим, що казначейські векселі, з одного боку, стали для уряду США важливим засобом одержання додаткових фінансових коштів строком на 13, 26 і 50 тижнів, це дозволяло згладжувати шокові відхилення між надходженнями і видатками державного бюджету, а з іншого — формують стабільну базу курсової вартості всіх інших цінних паперів і водночас приносять їхнім власникам гарантований доход.
Охоплюючи все нові сфери господарського життя, вексель постійно вдосконалювався. Із простого боргового зобов'язання він нині перетворився в універсальний платіжний, розрахунковий і кредитний документ, набув усіх властивостей цінного папера, який став об'єктом купівлі-продажу та короткострокового інвестування капіталу з метою отримання доходу, широко застосовується в комерційній і банківській практиці та в міжнародних економічних відносинах. Процес уніфікації міжнародного і вексельного законодавства, яке базується на засадах Женевської конвенції 1930 р., триває і в даний час на основі міжнародного співробітництва, що координується Комісією ООН з прав міжнародної торгівлі9.
Висновок
Об’єктивна необхідність легалізації практики комерційного кредитування обумовлена активізацією формування ринкових відносин, демонополізацією банківської справи. В умовах розвитку приватного і акціонерного підприємництва, встановлення прямих зв’язків між товаровиробниками на основі договірних цін, вексельна форма розрахунків найбільш адекватна ринковій кон’юнктурі. Вона дає можливість резидентам ринку самостійно розпоряджатися тимчасово вільними фінансовими ресурсами і оперативно визначати необхідний вид платіжних засобів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
