Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

випадкові – це такі які можуть відбутися або не відбутися;

достовірні – які обов’язково здійснюються за даних умов;

неможливі – це такі, здійснення яких за даних умов виключається.

Комплекс умов, в яких можуть здійснюватись або не здійснюватись події (явища), що розглядаються називаються пробою. При багаторазовому повторенні комплексу умов матимемо серію проб.

Випадкові події можуть бути сумісні і несумісні. Події А, В, С...-називаються несумісними якщо в умовах проб можлива поява тільки однієї з них, тобто, якщо вони не можуть появитися одночасно. Якщо ж поява однієї події не викликає появи другої, то такі події називаються сумісними.

Об’єкти наукових досліджень і їх класифікація.

Наукове дослідження – це процес вивчення визначеного об’єкту (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання в практичній діяльності людей.

В методології наукових досліджень розрізняються поняття „об’єкт” і „предмет” пізнання.

Об’єктом пізнання прийнято називати те, на що направлена пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання – властивості, які досліджуються по відношенню до об’єкта. Наприклад, всі суспільні науки в принципі пізнають один об’єкт – суспільство, але мають різні предмети: економічна статистика – кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності – держрозрахункові відношення підприємства; об’єктом дидактики (дидактичне дослідження) є сукупність важливих відношень, які виникають в процесі діяльності і спілкування педагогів з учнями. В залежності від мети конкретного дослідження, в основному, це відношення, яке відображає єдність соціально обумовленої діяльності викладання і вчення. Таким чином, об’єктом наукового дослідження є оточуюче матеріальне середовище і форми його відображення в людській свідомості, які існують незалежно від нашої свідомості, вибираються в залежності від мети дослідження і є предметом пізнання. Досліджувати можна не тільки емпіричний об’єкт, але і теоретичний.

Емпіричні об’єкти дослідження діляться на натуральні або фізичні, які існують в природі об’єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості і штучні, в тому числі й технічні створені людиною.

В залежності від ступеня складності існують прості і складні об’єкти дослідження, різниця між якими визначається числом елементів і виглядом зв’язку між ними. Прості об’єкти містять декілька елементів (заробітна плата працівників закрійного цеху швейної фабрики відносяться до простого об’єкту дослідження тому, що має обмежене число факторів, що впливає на неї). До складних відносяться об’єкти з невизначеною структурою, яку необхідно досліджувати, а потім описувати. Вони досліджуються методом „чорної скрині”, яка полягає в пошуку взаємозв’язку між вхідними взаємодіями і реакцією об’єкта на них. Таким об’єктом може бути собівартість виробів, які випускає швейна фабрика. На формування собівартості впливає вартість сировини, яку отримує фабрика від постачальника, сукупність виробничих витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто зовнішні і внутрішні дії.

Щоб вибрати головну властивість в предметі, що вивчається, досліджують сукупність одно типових об’єктів, визначають їх подібність, яка відповідає меті дослідження. На основі результатів попереднього вивчення цієї сукупності знаходять об’єкт дослідження, який володіє всіма основними суттєвими властивостями багатьох реальних об’єктів. Правильне виділення об’єкту вивчення із оточуючого матеріального середовища у відповідності з метою дослідження обумовлює підвищення результатів дослідження. Кожний об’єкт дослідження знаходиться в середовищі з яким він взаємодіє. Тому задача дослідження полягає у визначенні факторів, які впливають на об’єкт дослідження, виділення з них суттєвих і несуттєвих і зосередити увагу дослідникові на суттєвих факторах. Критеріями вибору суттєвих факторів є мета наукового дослідження і рівень накопичених знань в цьому напрямку. Якщо рівень знань про вплив факторів на поведінку об’єкта надостатній то це може бути обгрунтуванням для віднесення цих факторів до групи суттєвих. Наприклад, досліджуючи фактори, які впливають на формування собівартості продукції, виділяють, в основному виробничі і економічні фактори (ціноутворення, стимулювання тощо), ігноруючи при цьому соціальні фактори як не суттєві. Рівень знань про ці фактори явно недостатній. Тому в економічних дослідженнях вони повинні не відкидатися, а вивчатися у взаємозв’язку з іншими факторами. Вибір суттєвих дій на об’єкт дослідження має велике проктичне значення, так як впливає на степінь достовірності отриманих результатів. Якщо яка-небудь суттєва дія не врахована, то виводи отримані в результаті дослідження можуть бути помилковими, неповними або не вірними.

Виділення суттєвих факторів спрощується, якщо дослідження ведеться на основі добре розробленої теорії. Коли теорія не дає відповіді на поставлене питання то використовують гіпотези, економічні ідеї, сформовані на етапі попереднього вивчення об’єкта дослідження.

Отже, чим повніше врахований вплив середовища на об’єкт дослідження, тим точніші будуть результати наукового дослідження. Під середовищем розуміють все те, що оточує об’єкт дослідження, або його елементи, які діють на нього. Такі дії можуть бути суттєвими, енергетичними і інформаційними. На дослідження питань з різних галузей наук великий вплив має інформаційна дія, яка пов’язана із суттєвими елементами виробництва, його технологією.

Технологічні процеси досліджуються за допомогою експериментально-статистичних методів при яких об’єкт дослідження виступає як „чорна скринька”. Кількісна характеристика мети дослідження обумовлена вибором таких показників технологічного процесу:

• економічних – ефективність, собівартість продукції, рентабельність;

• техніко-економічних – точність, якість продукції, надійність і прогресивність технології.

Визначивши об’єкт дослідження його предмет і фактори, які впливають на причинно-наслідкові результати стану об’єкта, визначають його параметри, тобто повноту вивчення об’єкта у відповідності з метою дослідження. Від правильності визначення параметра дослідження і класифікації об’єктів в значній степені залежать результати виконаного дослідження.

В основу класифікації об’єктів дослідження покладені принципи логіки, які передбачають групування їх за визначеною методикою. Мета класифікації полягає в розкритті об’єму поняття. Отже, основою ділення повинен не довільно взятий признак класифікованих об’єктів.

Найбільш розповсюдженими є два методи класифікації об’єктів дослідження:

1. Класифікація об’єктів за наявністю і відсутністю признаків, полягає в тому, що багато об’єктів діляться на два класи. Один із них має визначені властивості, а другий не має. В свою чергу другий клас може на два ще більш мілкі класи із яких один має деяку властивість, а інший не має її тощо. Наприклад, якщо витрати поділити на виробничі і невиробничі, то другий член поділу не має других ознак. В свою чергу, якщо невиробничі витрати поділити на витрати пов’язані з обслуговуванням виробництва і не пов’язані з ним, то другий член ділення не буде мати визначених ознак.

2. Класифікація об’єктів за видозміненням ознаки полягає в тому, що члени ділення представляють собою такі сукупності предметів, в кожній із яких загальна для всіх сукупностей ознака проявляється по особливому із тими чи іншими варіаціями.

Логічно складена класифікація повинна задовольняти наступним вимогам:

• бути пропорційною, тобто не дуже вузькою і не широкою;

• добута за однією основою, яка повинна бути не довільним поняттям, а відноситися до суттєвого ділення цілого;

• виключаючи несумісність понять (наприклад показники невстигаючих студентів, якщо група в числі кращих).

При класифікації об’єктів наукових досліджень виходять із того, що наука пояснюючи характер тих чи інших процесів дійсності, обґрунтовується на відповідних методах їх дослідження. Спираючись на метод, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно починати дослідження, яким чином обґрунтовувати об’єкти, як давати оцінку факторам, які вивчаються в процесі дослідження.

Література:

1. Белый И.В. и др. Основы научных исследований и технического творчества / И.В. Белый, К.П. Власов, В.Б. Клепиков. — Х, : Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1989-200с.

2. Белуха Н.Т. Основы научных исследований в экономике. — К.: Вища шк. Головное изд-во, 1985.— 215с.

3. Вознюк С.Т. и др. Основы научных исследований. Гидромелиорация / Вознюк С.Т., Гончаров С.М., Ковалев С.В. — К.: Вища шк. Головное издательство, 1985-192с.

4. Воловик П.М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці —Х.: Вища шк., 1969-222с.

5. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. Изд. 4-е — М.: Высшая школа, 1972. — 367с.

6. Митропольский А.К. Техника статистических вычислений. М.: Наука, 1971, 576с.

7. Нечаев Ю.И. Основы научных исследований — Киев, Одесса : Вища шк. Головное изд-во, 1983, — 160с.

8. Румшиский Л.Э. Математическая обработка результатов эксперимента. М.: Наука, 1971,— 192с.

9. Сиденко В.М. Грушко И.М. Основы научных исследований. Харьков. Вища шк, 1977, — 240с.

10. Сытник В.Ф. Основы научных исследований. К.: Вища шк. Головное изд-во. 1978, — 184с.

Характеристики

Список файлов реферата