159576 (737674), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Таким чином, увесь масив наукових досліджень – від емпіричних спостережень до теоретичних дедукцій – має інтеррогативну структуру (немає контекстів відкриття й контекстів обґрунтування, а є лише різні сторони одного й того ж процесу).

Питально-відповідна послідовність як "гра із природою" стає одним з головних джерел теоретико-ігрової семантики. Наявність виграшної стратегії або Дослідника (верифікатораверсифікатора) називається істиною, наявність виграшної стратегії для Природи (фальсифікатора) неправдою. Характерно, що в такій семантиці допускається відсутність виграшних стратегій взагалі, тобто не ухвалюється tertium non datur (а якщо розглядаються ігри з ненульовою сумою, то не ухвалюється й закон непротиріччя).

Логіка стратегічних аспектів істини повинна бути логікою конструктивних об'єктів, тобто логікою ідентифікуючого знання. У деякому сенсі вона повинна бути навіть більш інтуїціоністською. Загальновідомо, що інтуїціонистська математика була задумана для того, щоб мати справу не стільки з математичними істинами, скільки з математичними об'єктами. Але просто увести для цих цілей пропозиціонального До- Оператора було явно недостатньо: адже якщо саме знання трактується як винятково пропозиціональне, те навряд чи поставлена мета буде досягнута. Дійсна новизна може полягати лише в тому, щоб від знання математичних висловлень перейти до знання математичних об'єктів і не втратити при цьому загальності в трактуванні знання, не дозволити йому розсипатися на два субстанціальні види (знання de dicto і знання de re).

Висновки

Підводячи підсумок, хотілося б відзначити, що:

1. Епістемологічна логіка "другого покоління" успішно подолала всі недоліки систем "першого покоління" і є на сьогоднішній день досить тонким і ефективним механізмом аналізу людського пізнання.

2. Це стало можливим лише завдяки дослідженню до-теоретичних передумов, що лежать в основі класичної логіки як такої (у тому числі, передумов епістемологічного характеру) і їх деконструкції.

3. Рух від логіки епістемології до епістемології логіки змушує переосмислити класичні теореми про обмеженість виразних і дедуктивних можливостей формальних теорій, принаймні, дати їм нову філософську інтерпретацію.

Список використаних джерел

1. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

2. Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии. Вопросы философии. – Л., 1996.

3. Хинтикки Я., Хингикка М. Шерлок Холмс против современной логики: к теории поиска информации с помощью вопросов. Язык и моделирование социального взаимодействия. Переводы. / Сост. В.M.Сергеева и П.Б. Паршина. Общ. ред. U.U. Петрова. – М.: Прогресс, 1987.

4. Heijenoort van J., Logic as calculus and logic as language // Synthese. — No. 17. — 1967.

5. Hintikka J. Perspectival identification, demonstratives and "small worlds" // Synthese. – No. 114. – 1998.

6. Hintikka J. Hyperclassical logic (a.k.a. IF Logic) and it's implications for logical theory. // The Bulletin of Symbolic Logic. — Vol.8. — No. 3. — 2002.

7. Hintikka J. What is truth? Stay for an answer // Current Issues in Theoretical Philosophy: What is Truth? (ed. R. Schantz). — Walter de Gruyter, 2002.

8. Hintikka J. A second-generation epistemic logic and its general significance // Hintikka J., Socratic Epistemology: Explorations of Knowledge-Seeking by Questioning. — Cambridge University Press, 2007.

9. Hocutt M. Is epistemic logic possible? // Notre Dame Journal of Formal Logic. — No. 13. —1972.

10. Kaplan D., Montague R. A paradox regained // Notre Dame Journal of Formal Logic. — Vol.1. — No. 3. —1960.

11. Rouilhan P., Bozon S. The truth of IF: Has Hintikka really exorcised Tarski's curse? // The Philosophy of Jaakko Hintikka. — Open Court, 2006.

Характеристики

Список файлов реферата