159255 (737487), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Філософія за своєю суттю спрямована на утвердження демократичного суспільства, побудованого на засадах свободи особи і пошанування загальних принципів співжиття вільних людей. В утвердженні та функціонуванні громадянського суспільства їй належить особлива роль. Вона покликана розробляти принципи, на основі яких відбувається легітимізація державної влади і права, утверджується соціальна справедливість, досягається громадянська злагода, формуються загальнолюдські цінності.
Світовий філософський процес характеризується кількома основними етапами свого розвитку:
Давня філософія (VII ст. до н. є. — V ст.). її репрезентують давньоіндійська філософія (веданта, міманса, вайшешика, санкх'я, йога тощо), давньокитайська (Лао-цзи, Кун-цзи, Мен-цзи та ін.), давньогрецька (Піфагор, Сократ, Платон, Арістотель та ін.).
Середньовічна філософія (VI ст. — XV ст.). На її теренах працювали такі видатні мислителі, як А. Аврелій (Блаженний), Ф. Аквінський, Абу Алі Ібн-Сіна та ін.
Філософія Нового часу (XVI ст. — перша половина XIX ст.). У ній виокремлюють:
— добу Відродження (М. Кузанський, М. Коперник, Дж. Пікко делла Мірандола, Дж. Бруно);
-
Просвітництво і бароко (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Р. Декарт, Б. Спіноза, Г.-В. Лейбніц та ін.);
-
німецьку класичну філософію (І. Кант, Й. Фіхте, Ф.-В.-Й. Шеллінг, Г.-В.-Ф. Гегель);
Сучасна філософія (друга половина XIX — XX ст.). її репрезентують такі філософські течії:
-
позитивізм (неопозитивізм, постпозитивізм — 0. Конт, Г. Спенсер, Е. Мах, Р. Авенаріус, К. Поппер, М. Шлік, Р. Карнап тощо);
-
екзистенціалізм (М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, Г. Марсель, А. Камю та ін.);
-
філософія життя (3. Фрейд, Ф. Ніцше, А. Бергсон та ін.);
-
філософія науки (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.);
-
філософська антропологія (М. Шелер, Г. Плесснер, А. Гелен);
-
неотомізм (Ж. Марітен, Е. Жільсон, Ю. Бохенський та ін.);
-
феноменологія (Е. Гуссерль, Ф. Брентано, П. Рікер та ін.);
-
герменевтика (Ф. Шлегель, Ф. Шлейєрмахер, В. Діль-тей та ін.);
-
структуралізм (К. Леві-Строс, М.-П. Фуко);
-
прагматизм (Ч. Пірс, В. Джеме, Дж. Дьюї).
Отже, філософія відіграє важливу роль в духовній культурі людства. Вона виникає водночас із появою особи, яка покладається на розум у спілкуванні зі світом. А розум за своєю природою націлений на пізнання першооснов у світі, п культурі, в самому пізнанні. Філософія — закономірний продукт людського розуму, вища форма його вияву.
Література
-
Библер В. С. Что єсть философия? // Вопросьі философии. —1995. — № 1.
-
Зотов А. Ф. Существуетли мировая философия?// Вопросьі философии. — 1997. — № 4.
-
М. С. Как я понимаю философию. — М., 1990.
-
Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? — М., 1991.
-
Франкл В. Человек в поисках смьісла. — М., 1990.
-
Чернишов А. Н. Начало философии. — М., 1982.












