159253 (737485), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Одній з проблем, що хвилюють філософа, була проблема релігії. Сократ не був атеїстом, як не був і благочестивим захисником існуючого пантеїзму.
Держава і суспільство, мораль, політика, право, проблеми війни і світу теж займали Сократа, хоча він сторонився будь-якої суспільної і державної діяльності. Сократ не співчував державній системі, що існувала в Греції, суспільству з його вдачами і звичаями гинучого полісу.
Монархія, з точки зору Сократа, тим відрізняється від тиранії тим, що спирається на законні права, а не на насильницький захват влади, а тому і володіє моральним значенням, відсутнім в тиранії. Аристократію Сократ віддає перевазі над всіма іншими державними формами, особливо направляючи вістря своєї критики проти античної демократії як неприйнятної із його точки зору аморальної форми державної влади.
Слід згадати, що Сократ намітив так само класифікацію державних форм, виходячи з основних положень свого этико-політичного учення. Державні форми такі: монархія, тиранія, аристократія, плутократія і демократія.
Таким чином, Сократом завершується натурфілософський період в історії старогрецької філософії і починається новий, можна сказати, філософський етап, який отримує свій подальший розвиток в роботах Платона і Арістотеля.
Список використаної літератури
-
А.Г. Спіркин. Філософія: Підручник.- М.: Гардаріки, 1999.- 816с.
-
О.Д. Волкогонова, Н.М. Сидорова. Основи філософії: Підручник.- М.: ІД “ФОРУМ”: ІНФРА - М, 2006.- 480 с.
-
П.В. Алексєєв, А.В. Панін. Філософія: Підручник. Видання третє.- М.: ПБОЮЛ М.А. Захаров, 2001.- 608 с.















