158784 (737216), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Аналізуючи проблеми, які пов'язані з основними напрямами щодо здійснення свободи совісті в Україні, з оптимізацією системи державно-церковних відносин в країні, дисертант вважає за можливе передбачити певні заходи. Основні напрями по реалізації свободи совісті в Україні повинні бути обумовлені насамперед її статусом незалежної держави, яка самостійно визначає свою внутрішню і зовнішню політику. Вирішення проблем свободи совісті, зокрема, наукове забезпечення і практична реалізація принципів свободи совісті виступає необхідною умовою демократизації суспільного життя і побудови громадянського суспільства в Україні. У зв'язку з цим від постійного розвитку науково-методологічної бази свободи совісті і розширення практики її застосування в реальній дійсності напряму залежить гармонійний розвиток українського суспільства.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнені основні ідеї та положення дисертаційного дослідження, що мають наступне наукове і практичне значення:

Систематизоване і узагальнене соціально-філософське уявлення про категорію "свобода совісті" засновується на розгляді даного явища як одного з основних елементів духовної культури суспільства. Подібне уявлення про свободу совісті обумовлене рівнем соціального, духовного, правового і етичного розвитку суспільства. Від стану духовного життя суспільства залежать визнання права особистості на свободу совісті, законодавче оформлення цього права, гарантованість і соціальна захищеність, а також можливість реалізації.

Розгорнена концепція категорії свободи совісті заснована на науковому положенні про те, що свобода совісті є одним з основоположних прав людини, в системі прав і свобод особистості вона займає особливе місце. У суспільному житті свобода совісті виступає як одна з фундаментальних загальнолюдських цінностей; у філософській науці це важлива правова і філософська категорія. Свобода совісті в умовах своєї повної реалізації є необхідним елементом духовної свободи людини, обов'язковою умовою всебічного формування її особистості. Неухильне дотримання принципів свободи совісті – передумова встановлення цивілізованих взаємостосунків між всіма громадянами безвідносно до їх світоглядних поглядів.

Свобода совісті як соціальне явище і філософська категорія має певну структуру. Цю структуру складають: релігійний плюралізм, толерантність і терпимість; свобода віросповідання; права і обов'язки між суб'єктами громадянського суспільства у сфері релігійних відносин. Право на свободу думки, совісті і релігії розповсюджується на загальний філософський світогляд. Розподіл прав і обов'язків між суб'єктами у сфері релігійних відносин веде до гармонізації суспільного життя.

Залежність розробки поняття про свободу совісті від фаз становлення і розвитку демократичних процесів в суспільстві пов'язана з історичною обумовленістю поняття про свободу совісті. Історичний підхід дозволяє зрозуміти, в яких умовах і як конкретно формувалося поняття свободи совісті, яку еволюцію воно зазнало. Можна запропонувати періодизацію розробки і осмислення категорії свободи совісті відповідно до етапів розвитку демократизму в суспільстві. Перший період – ранньофілософський – від Античності до утвердження в Європі християнства – відповідає фазі попередньої умови демократизації. Другий період – доктринально-єретичний – від Середньовіччя до епохи Відродження – відповідає підготовчій фазі в становленні демократизації. Третій період – реформаційний – від епохи Відродження до періоду буржуазних революцій ХVIII століття – відповідає фазі ухвалення рішень у сфері демократизації. Четвертий період – гуманістичний – від ХIX століття до наших днів – відповідає фазі звикання до функціонування демократії в сучасному розумінні.

Специфіка функціонування свободи совісті в період появи "нової релігійності" пов'язана з розвитком даного явища в епоху секуляризації та парадигми постмодерну. Розвиток парадигми постмодерну тісно пов'язаний із глобалізацією та індивідуалізацією свідомості. Ситуація у сфері свободи совісті є відображенням модернізаційних змін у суспільстві. Модернізація відносно свободи совісті веде до переоцінки фундаментальних світоглядних цінностей – зокрема релігійних, культурних, політичних, моральних.

Взаємозв'язок між реалізацією принципу свободи совісті і закріпленням в суспільстві основних демократичних прав і свобод виникає з наймасштабнішої проблеми сучасного суспільства – процесу становлення демократизму. Демократичні зміни в соціумі, глобальна суспільна трансформація, постмодерністські тенденції активно диктують зміни в системі "релігія – суспільство", а також "реструктурацію" особистості як результат якісних змін в її свідомості. У демократичному суспільстві свобода совісті оголошується частиною правового статусу особистості – системи визнаних і закріплених державою в законодавчому порядку прав і свобод. Відносно свободи совісті права особистості є соціальними можливостями людини і громадянина в області світогляду, що саме по собі має стабілізуючу соціальну природу.

Механізми вдосконалення реалізації свободи совісті в умовах демократизації суспільного життя сучасної України засновані на прагненні Української держави подолати суперечності між законодавчими актами і практичною реалізацією свободи совісті. У законодавстві України підхід до свободи совісті здійснюється відповідно до уявлення про права людини, які гарантують недоторканність совісті особистості в питаннях відношення до релігії. Право на свободу совісті закріплене в Конституції країни і відображене в законах. Законодавчо в Україні реалізація свободи совісті відповідає міжнародним правовим нормам, та загальним документами з прав людини. Реальне забезпечення свободи совісті в Україні можливе лише за наявності механізмів вдосконалення реалізації даного явища на практиці. Цими механізмами є гарантії економічного, політичного, духовного, організаційного порядку. Гарантії в реалізації свободи совісті визначаються наступними умовами: розвитком державності і становленням громадянського суспільства; роллю і місцем релігії та релігійних організацій в процесі демократичних змін; традиціями, способом життя і формами суспільних зв'язків українського народу; особливостями державно-церковних відносин.

Актуальність розробки та здійснення принципів свободи совісті для забезпечення гармонійного суспільного розвитку тісно пов'язана з проблемою становлення суспільного устрою, в якому якнайповніше реалізуються права та свободи людини. Порушення принципів свободи совісті негативно відображається на розвитку державно-церковних, міжцерковних і внутрішньоцерковних відносин і може стати загрозою стабільного розвитку суспільства, реалізації на практиці прав і свобод громадян. Забезпечення свободи совісті в українському суспільстві виступає необхідною умовою його поступального розвитку і консолідації українського народу. Реалізація принципів свободи совісті виступає необхідною умовою демократизації соціального життя і побудови громадянського суспільства в Україні. Гармонійний розвиток українського суспільства напряму залежить від постійного розвитку науково-методологічної бази свободи совісті і розширення практики її застосування в реальній дійсності.

ПУБЛИКАЦІЇ

1. Загорулько Е.П. Модели церковно – государственных отношений стран Западной Европы. / Е.П. Загорулько // Вестник СевНТУ: Сб. науч. тр. Вып.9. Экономика, политика, философия. – Севастополь, 1998. – С.103-107.

2. Загорулько Е.П. Религиозные потребности и их роль в становлении и развитии религиозных организаций. / Е.П. Загорулько // Социальные процессы и проблемы духовности: Сб. науч. тр. ин-та философии НАН Украины, СВМИ – К., Севастополь, 1998. – С.75 –79.

3. Ананьева Е.П. Взаимосвязь этноса и религии в истории народов Крыма. / Е.П. Ананьева // Культура народов Причерноморья: Науч. журн. – 1999. – № 9. – С.146-151.

4. Ананьєва О.П. Правові проблеми релігійних організацій в умовах становлення демократичного суспільства. / О.П. Ананьєва // Бюлетень Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ. – К., 2000. – С.77-86.

5. Ананьева Е.П. Проблема становления идеи свободы совести в личностном измерении / Е.П. Ананьева // Вестник СевНТУ: Сб. науч. тр. Вып.29. Философия. – Севастополь, 2001 – С.52-60.

6. Ананьева Е.П. Религиозная мораль и ее влияние на политико-правовой режим в истории общества. / Е.П. Ананьева // Культура народов Причерноморья: Науч. журн. – 2004. – №52. – С.118-122.

7. Ананьева Е.П. Формирование религиозного сознания на путях построения гражданского общества в Украине. / Е.П. Ананьева // Гуманітарно-економічні дослідження: Зб. Наук. праць Т.1. – Миколаїв-Одеса, 2005. – С.331-338.

8. Ананьєва О.П. Державна політика України в контексті конфесійної ситуації / О.П. Ананьєва // Культура народов Причерноморья: Науч. журн. – 2006. – №84. – С.59-63.

9. Ананьева Е.П. Реализация принципа свободы совести в традициях гражданского общества / Е.П. Ананьева // Вестник СевНТУ: Сб. науч. тр. Вып.78. Философия. – Севастополь, 2006 – С.249-257.

10. Ананьева Е.П. Периодизация осмысления понятия свободы совести в философской науке / Е.П. Ананьева // Культура народов Причерноморья: Науч. журн. – 2007. – №112. – С.97-103.

АНОТАЦІЯ

Ананьєва О.П. Свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства: соціально-філософський аналіз – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. – соціальна філософія і філософія історії. Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2008.

У дисертації здійснений соціально-філософський аналіз свободи совісті як частини загальногромадянських прав і свобод в процесі побудови в Україні демократичної держави. Визначається поняття "свобода совісті", виявляється специфіка і взаємозв'язок з широким спектром суспільних відносин. Ґрунтуючись на історичному аналізі, розвиток свободи совісті розподіляється за періодами, кожний з яких пов'язаний з проходженням демократичних процесів. На функціонування свободи совісті в сучасній Україні впливають процеси демократизації та політичної модернізації.

Механізми демократизації можуть діяти тільки за умови беззастережного забезпечення права кожної людини і громадянина на свободу совісті. У зв'язку з цим наукова розробка та практична реалізація свободи совісті виступає умовою проходження в Україні процесів демократизації.

Ключові слова: свобода, совість, свобода совісті, права людини, громадянське суспільство, демократизація, релігійний плюралізм, свобода віросповідання, державно-церковні відносини.

АННОТАЦИЯ

Ананьева Е.П. Свобода совести в процессе демократизации украинского общества: социально-философский анализ. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. – социальная философия и философия истории. Таврический национальный университет им.В.И. Вернадского. Симферополь, 2008.

В диссертации осуществлен социально-философский анализ принципов свободы совести как составной части общегражданских прав и свобод в процессе построения в Украине демократического правового государства и становления гражданского общества. Разрабатывается методология исследования, в основе которой лежат системный и исторический подходы, а также теоретико-методические аспекты изучения свободы совести.

Определяется понятие "свобода совести", выявляется его специфика и взаимосвязь с широким спектром общественных отношений. Обосновывается, что достижение свободы совести и реализация ее на практике – обязательная предпосылка создания демократического общественного строя. Свобода совести анализируется в различных сферах социальных связей, выделяются аспекты изучения данного явления. Категория свободы совести исследуется в соотношении явлений секуляризации и постмодерна. Концепция свободы совести рассматривается в связи с принципом светскости государства, который определяет основу современного демократического развития. Автор признает усиление взаимодействия процессов секуляризации и развития "новой религиозности" в современном обществе, которое приводит к необходимости формирования гарантий прав и свобод личности в области религиозных отношений. Рассматривается совокупность новых подходов к определению понятия свободы совести, выделяется специфический характер свободы совести как явления социальной и политической жизни.

Рассмотрение процесса развития прав и свобод человека показывает, что свобода совести является одним из фундаментальных прав личности. Реализация свободы совести как демократического и гражданского права зависит от уровня демократизации общественных отношений, мировоззренческой позиции личности, а также общего уровня духовной культуры общества. Автор рассматривает свободу совести в общечеловеческом контексте как наивысшую ценность среди других прав и свобод человека.

В работе разрабатывается структура свободы совести, которую составляют: религиозный плюрализм, толерантность и терпимость; свобода вероисповедания; права и обязанности между субъектами гражданского общества в области религиозных отношений. Необходимым условием для реализации свободы совести является наличие в обществе религиозного плюрализма, религиозной толерантности и религиозной терпимости. Свобода вероисповедания анализируется как составная часть прав и свобод личности, признанная в разных странах и характеризующая социальные, политические и психологические гарантии относительно религиозного самоопределения. Правильное распределение прав и обязанностей между субъектами гражданского общества в области религиозных отношений ведет к совершенствованию реализации свободы совести.

Основываясь на историческом анализе, развитие свободы совести можно распределить по периодам, каждый из которых связан с фазами демократических процессов, проходящих в обществе. Автор доказывает, что на функционирование свободы совести в современной Украине влияют мировые процессы демократизации и политической модернизации. Современный период реализации свободы совести имеет место в условиях устойчивого социального развития и демократических изменений. Автор приходит к выводу, что данный период не является завершающим. Свобода совести приобретает самое весомое значение, и никакие социокультурные проблемы нельзя будет решить положительно и цивилизовано без ее участия.

Характеристики

Список файлов реферата