158305 (736940), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Немає ні однієї матеріальної субстанції, в існуванні якої ми можемо бути в достатній мері впевнені, оскільки, якщо відволіктися від всіх відчуттів, не залишається рівно нічого. Поза відчуттями не існує кольору. Так само поза відчуттям форми або руху немає ні форми, ні руху.

Берклі не затверджував, що фізичні об'єкти в дійсності існують тільки в той час, коли їх хто-небудь сприймає. Його позиція полягає в наступному: оскільки весь наш досвід існує усередині нас і невіддільний від відчуттів, то в нас немає досить надійного доступу до об'єктивних характеристик предметів зовнішнього миру. Ми можемо з вірогідністю покладатися тільки на власні відчуття.

Берклі визнавав, що деякі враження мають певну незалежність, стабільністю й погодженістю, тому йому необхідно було знайти пояснюючу цю обставину фактор. Вихід був знайдений за допомогою введення в запропоновану схему поняття Бога (оскільки Берклі був все-таки священиками). Бог сприймає все, що відбувається у світі. Якщо де-небудь у лісі впаде дерево (така стародавня загадка) і не буде нікого, хто міг би почути це, то звук все-таки буде існувати, тому що є Бог, що завжди все чує.

Взаємозв'язок відчуттів

Для пояснення процесу пізнання Берклі використовував теорію асоціацій. Наші знання переважним образом є сполучення взаємозалежних простих ідей, окремих психічних елементів. Тобто складні уявлення являють собою комбінації ряду простих, виникаючих завдяки наявним у нас органам почуттів. Цей момент Берклі розглядає у своїй праці «Нова точка зору».

Сидячи в моєму робітнику кабінеті, я чую, що уздовж вулиці їде карета: я дивлюся у вікно й бачу її: виходжу й сідаю в неї. Так повсякденна мова схиляє думати, що він чув, бачив і сприймав дотиком ту саму річ, а саме карету. Проте, насправді ідеї, що вводяться кожним окремим почуттям, зовсім різні й незалежний друг від друга; але тому що вони постійно спостерігаються разом, те й висловлюються як би про одній і тій же речі.

Складне уявлення карети складається зі звуку її коліс по бруковій бруківці, відчуття міцності її корпуса, свіжого заходу шкіряних сидінь і зорового образа її зовнішнього вигляду. Наша свідомість конструює складне сприйняття, з'єднуючи між собою базові психічні будівельні блоки - прості уявлення. Причому механічна аналогія й використання термінів «конструює» і «будівельні блоки» у цьому випадку не випадкові.

Берклі використовує ідею асоціацій для пояснення так званого глибинного, просторового зору. Він досліджує те, яким образом ми сприймаємо третій вимір, якщо взяти до уваги, що людське око здатне сприймати лише два виміри. З його погляду, ми сприймаємо тривимірні зображення завдяки попередньому досвіду, проводячи асоціації даного відчуття з іншими зоровими відчуттями, які ми мали колись, розглядаючи цей предмет з різних відстаней. Іншими словами, тривалий досвід розглядання даного предмета з різних сторін і на різній відстані накладається на безпосередні відчуття, викликувані скороченнями очних мускулів. Все це в сукупності дає нам відчуття глибини сприйняття. Таким чином, по Берклі, тривимірне сприйняття об'єкта - не елементарне сприйняття, а асоціативне й багатопланове, котре засвоюється нами в процесі научання.

У цьому добутку Берклі намагається дати пояснення чисте психологічних явищ на основі уявлення про асоціативні відчуття. Таким чином, він примикає до зростаючої хвилі в емпіричній філософії. Його пояснення глибинного зору значною мірою передбачило сучасні уявлення про акомодацію й конвергенцію.

Давид Юм (1711-1776)

Давид Юм, відомий шотландський філософ і історик, одержав утворення в університеті м. Единбурга. Однак йому не довелось закінчити повний курс. Він спробував себе в комерції, але незабаром виявив, що ця справа не для нього. У підсумку він відправився у Францію вивчати філософію. Після цього Юм знову повернувся в Англію, де незабаром придбав популярність і славу як літератор. Його найбільш значною роботою в області психології вважається «Трактат про природу людини». У своєму житті він також побував державним чиновником, адвокатом у військовій експедиції й наставником страждаючим лунатизмом нащадка одного шляхетного сімейства.

Юм розділяв уявлення Локка про об'єднання ряду простих ідей у складні, однак піддав істотному перегляду його теорію асоціацій. Він був згодний з Берклі в тім, що матеріальний світ не існує для індивіда доти, поки він не доступний спостереженню. Однак Юм пішов далі. З погляду Берклі, Бог безупинно сприймає мир і тим самим виступає гарантом стабільності й сталості фізичних об'єктів. Юм же ставить наступне запитання: що буде, якщо забрати ідею Бога із цієї картини?

На думку Юма, у цьому випадку в нас не буде ніякої можливості знати, «чи існує що-небудь поза нашою свідомістю. Якщо всі знання про «зовнішній світ» ґрунтуються тільки на наших уявленнях і, отже, носять опосередкований характер, то ми в принципі не можемо із упевненістю сказати, чи існує насправді «зовнішній мир» чи ні... Можливо, він існує, а можливо, і немає; однак у нас немає підстав затверджувати що-небудь певне».

Враження й ідеї

Юм проводив розходження між враженнями й «ідеями». Враження є базовими психічними елементами; у сучасній термінології - це відчуття або сприйняття. Ідеї ж, що з'являються в людини у зв'язку з пережитими відчуттями, - це уявні переживання, що виникають під час відсутності стимуляції від зовнішніх об'єктів; у сучасній термінології - це уява.

Юм не намагався дати визначення враженням і ідеям у термінах фізіології. Він також був у достатній мері обережний, щоб затверджувати або заперечувати, що враження повністю відповідають спостережуваному об'єкту. Враження відрізняються від ідей не по джерелу виникнення, а по своїй відносній силі. Враження являють собою більше сильні і яскраві утворення, у той час як ідеї - просто слабкі копії вражень. І ті й інші психічні елементи можуть бути як простими, так і складними. Прості ідеї подібні із простими враженнями. Складні ідеї не обов'язково повинні мати подібність із якою-небудь простою ідеєю, оскільки в ході об'єднання декількох простих тридцятимільйонних завдяки асоціаціям можуть виникати зовсім нові комбінації.

Юм виявив два закони асоціації: закон подібності, або подоби, і закон суміжності, або асоціації, у часі й просторі. Ніж більше подібні ідеї один з одним, чим більше вони близькі в просторі й часі, тим з більшою ймовірністю між ними утвориться асоціативний зв'язок.

Закон подібності: чим більше подібні ідеї між собою, тим з більшою ймовірністю між ними виникають асоціативні зв'язки.

Закон суміжності: чим більше близькі ідеї в просторі й часі, тим з більшою ймовірністю між ними виникають асоціації.

У цілому позиція Юма близька до механістичного погляду на мир і продовжує лінію емпіризму. З його погляду, подібно тому, як астрономи визначають закони руху небесних тіл, так і в психології можна відкрити закони будови «психічної» Всесвіту. На думку Юма, закони асоціації являють собою якийсь психічний аналог закону тяжіння у фізику. Подібно тому, як закон тяжіння є основним законом фізики, закони асоціації є універсальними принципами розумової діяльності людини. Позиція Юма дала додаткові підтвердження поглядам, згідно яким складні уявлення утворяться шляхом механічного комбінування простих.

Література

1.Брунер Д.С. Психологія пізнання: за межами безпосередньої інформації. - К., 2004

2.Лурия А.Р. Еволюційне введення в психологію. - К., 2003

3.Гостев О.О. Образна сфера людини в пізнанні й переживанні духовних змістів. - К., 1999

4.Зинченко В.П. Проблеми психології розвитку. - К., 2004

5.Пьєр Тейяр де Шарден. Феномен людини. - К., 2005

Характеристики

Список файлов реферата