154192 (734366), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Адміністрація туристських центрів зобов'язана забезпечити у своїй діяльності заходи безпеки туристів і відпочиваючих, що знаходяться в цих центрах. Заходи безпеки повинні бути передбачені на випадок виникнення пожежі, стихійних лих, масових захворювань і бути достатніми, щоб запобігти або звести до мінімуму наслідки у виникнення таких небезпек, аж до екстреної евакуації туристів. Туристські центри повинні мати систему внутрішньої безпеки, яка запобігає зазіханням на життя, здоров'я і майно туристів. Крім цього адміністрація туристських центрів повинна інформувати туристів про порядок їхніх дій у випадку виникнення небезпеки.

Діяльність місцевої влади також спрямована на забезпечення належної безпеки туристів, що знаходяться в регіоні. Як правило, за винятком особливих випадків, заходи безпеки, що приймаються на рівні місцевих органів влади, полягають у координації діяльності відповідних служб (поліції, медичної допомоги, пожежної служби і т.п.). У заходах щодо забезпечення безпеки туристів також беруть участь відповідні туристські організації цих регіонів, інформуючи туристів про заходи безпеки, роблячи їм сприяння у врегулюванні збитку, заподіяного зазіханням на їхнє життя, здоров'я або майно.

Національні органи по туризму різних держав при розробці і здійсненні політики в сфері туризму повинні виходити з того, що держава перебування туристів є гарантом їхньої особистої безпеки і збереження майна. Забезпечення цих гарантій є одним з першочергових заходів у розвитку туризму в державі. Реалізація цих гарантій здійснюється шляхом прийняття відповідних законодавчих або нормативних актів, які регулюють і координують діяльність у цьому напрямку всіх зацікавлених відомств, усього суспільства. Крім законодавчого чи нормативного регулювання в деяких державах існують спеціальні підрозділи туристської поліції, що забезпечують безпеку перебування туристів у цих країнах.

Ще одним напрямком по забезпеченню безпеки в туризмі на національному рівні є захист власних громадян, що виїжджають у туристські подорожі за кордон. Реалізація цього напрямку здійснюється прийняттям відповідних правових актів, що гарантують громадянам своєї країни захист як на національній території, так і за її межами. Крім правових актів до цього напрямку необхідно віднести міжнародні угоди про правовий і інший захист громадян, що передбачають прийняття сторонами взаємних гарантій по забезпеченню безпеки громадян сторін на своїх національних територіях. І, нарешті, у виняткових випадках держави можуть застосовувати спеціальні сили і засоби для порятунку або евакуації своїх громадян за рубежем. Застосування таких сил зв'язано з протидією терористичним організаціям, що захопили й утримують у заручниках іноземних громадян, або у випадках великих катастроф, воєн і природних катаклізмів.

Важливу роль у забезпеченні безпеки туризму відіграє охорона навколишнього середовища, архітектурних і культурно-історичних пам'ятників. Забезпечення безпеки в цьому напрямку здійснюється, як правило, шляхом планового розвитку туризму на національній території, прийняття відповідного законодавства, що регулює господарську діяльність, у тому числі і туристську, у зонах туристських визначних пам'яток, здійснення природоохоронних і інших заходів з боку національних, регіональних і місцевих органів влади. Туристські підприємства не повинні знаходитися осторонь від цього процесу і зобов'язані проводити інформаційну роботу серед туристів у даному напрямку.

ЮНЕСКО розробило рекомендації з охорони культурної, історичної і природної спадщини, які підкреслюють важливість її збереження для подальшого розвитку туризму. У рамках Всесвітньої конференції, яка визначила світову політику в галузі культури, прийняті рекомендації про шляхи розвитку туризму на основі охорони і використання культурної, історичної і природної спадщини.

Пам'ятники історії, культури і природи є національним надбанням країни. Освоєння території для туристських цілей вимагає дбайливого підходу за принципом «збережи - віднови - не нашкодь». Значна кількість регіонів багата такими унікальними історичними територіями, як древні міста, садибні і палацово-паркові ансамблі, комплекси культової архітектури, історичні будівлі, історико-культурні пам'ятники й ін. При розвитку туристської інфраструктури важливо не порушити історичний вигляд території. Необхідно здійснювати охорону і відновлення пам'ятників культури й історії рукотворного, природного і традиційного ландшафтів, що також розглядаються як неминущі історичні цінності, національне надбання.

Безпека в туризмі як захист національних інтересів приймаючих держав торкається питань не тільки військової безпеки (наявність зон, закритих для відвідування іноземними громадянами і туристами), але і зв'язані зі збереженням національної, культурної, релігійної самобутності місцевого населення.

У якості одного з прикладів негативного впливу туризму такого роду дуже часто приводять розвиток так званого сексуального туризму в Таїланді. Незважаючи на законодавчі заборони проституції в цій державі (кримінальна відповідальність і страта), її ріст, у першу чергу, що зв'язується зі збільшенням туристських потоків, став проблемою, яка серйозно стурбувала уряд даної країни і світове туристське співтовариство. Подібного роду приклади руйнівного впливу неконтрольованого росту туристських потоків у окремих державах ведуть до руйнування культурної самобутності місцевого населення, його моральних і етичних підвалин. Міжнародне співтовариство засуджує подібного роду туризм і закликає уряди направляючих держав вести широку інформаційну і пропагандистську роботу проти таких проявів. У зв'язку з цим туристське підприємство, що направляє своїх туристів за рубіж, повинне інформувати їх про норми і правила, суспільний уклад тих країн, куди направляються туристи, щоб останні своїм поводженням не порушували уклад життя місцевого населення.

Мічиганським університетом туризму і подорожей розроблена концепція адекватного туризму, що ґрунтується на збереженні і використанні національної спадщини і традицій місцевості. Відповідно до цієї концепції, адекватним називають туризм, що базується на унікальних ресурсах місцевості, активно сприяючий збереженню і раціональному використанню її культурної, історичної і природної спадщини.

Виділяють чотири принципи адекватного туризму:

• активне сприяння в збереженні спадщини місцевості - культурної, історичної, природної;

• підкреслення і виділення унікальності спадщини місцевості щодо інших регіонів;

• створення в місцевого населення почуття гордості і відповідальності за унікальну спадщину;

• розробка програми розвитку туризму на основі використання унікальної спадщини місцевості.

Туризм не тільки приносить доходи регіону, але і дає місцевому населенню

підстави пишатися своєю унікальною спадщиною, надає можливість ділитися нею з туристами. Якщо суспільство буде це враховувати, то зможе створити систему раціонального використання унікальних можливостей для розвитку туризму.

Менеджмент безпеки в туркомплексах

Поняття «безпека» входить у число фундаментальних понять людства, тому що протягом усього періоду свого розвитку до становлення сучасної цивілізації кожна людина окремо і людство в цілому є під впливом зовнішніх умов і небезпек. Одним з головних факторів задоволеності туриста подорожжю, відпочинком є відчуття безпеки середовища гостинності.

Стан комфорту безпеки в сучасному туркомплексі (ТК) визначається як зовнішнім середовищем туркомплекса (політико-економічна, природно-кліматична, екологічна компоненти, зовнішня інфраструктура), так і його внутрішнім середовищем (стан і особливість матеріальної бази, внутрішня інфраструктура туркомплекса; гуманітарний і організаційний компоненти і т.д.)

Компоненти безпеки зовнішнього середовища туркомплекса

Політико-економічний компонент. Політико-економічне положення країни в цілому чи окремому регіоні, у межах якого розташовується туркомплекс, є першорядними факторами у визначенні безпеки подорожі. Військові конфлікти, соціальні потрясіння, тяжке економічне становище, криміногенна обстановка не дозволяють забезпечити належний рівень безпеки в окремому туркомплексі.

Природний компонент. Наявність у районі розташування і навіть відносно рідкий прояв природних катаклізмів (землетрусів, ураганів, смерчів, селевих потоків, виверження вулканів і т.д.) у значній мірі знижують імідж привабливості регіону і розташованого тут туристського центра.

Кліматичний компонент. Клімат багато в чому визначає рекреаційні можливості території, її «рекреаційну спеціалізацію», розміщення матеріальної бази туризму (тур-комплексів). При плануванні й організації санаторно-курортного лікування й оздоровчого відпочинку користаються пофакторними й інтегральними оцінками біокліматичного потенціалу району, даними медико-кліматичного районування території.

Екологічний компонент. Дотримання екологічної гармонії «туркомплекс - навколишнє середовище (природа)» є екологічним компонентом безпеки з погляду внутрішнього середовища туркомплексу. Для дотримання даного положення по забезпеченню сучасному цивілізованому туристу комфорту екологічної безпеки необхідно формувати тільки екологічні тури.

Зовнішня інфраструктура ТК. На комфорт безпеки впливають наступні складові зовнішньої інфраструктури туркомплексу: транспортне забезпечення, наявність інформаційних зв'язків і телекомунікацій (телефону, факсу, терміналів комп'ютерних мереж), стан комунальних систем (тепло- водо- енергопостачання, каналізаційних і очисних споруджень) у районі розташування ТК. Гарне торгове і побутове обслуговування в районі розташування туркомплекса також сприяє забезпеченню безпеки.

Компоненти безпеки внутрішнього середовища туркомплекса

Матеріальна база і внутрішня інфраструктура. Усі технічні засоби життєзабезпечення й інформаційні системи в туркомплексі повинні працювати надійно, безперебійно, зручно, забезпечуючи оптимальні режими, і непомітно для туриста.

Економічний компонент. Стійке фінансове положення туркомплекса забезпечує економічну безпеку й економічний комфорт для туриста. Цьому ж сприяють точність і своєчасність розрахунків, можливість розрахунку через кредитні картки, чіткі правила по чайових доплатах персоналу за послуги, наявність у ТК відомостей про вартість послуг і асортимент товарів у районі розташування туркомплекса.

Гуманітарний і управлінський компоненти. Характер і якість організації безпечного обслуговування гостей є істотним чинником у створенні комфорту безпеки для туриста.

Гуманітарний компонент у забезпеченні безпеки характеризується бездоганним виконанням наступних основних принципів у роботі обслуговуючого персоналу: добропорядність, щиросердість; дотримання етикету у взаєминах; вимогливість до себе, уважне відношення до гостей; чесність, вдумливе відношення до всіх дріб'язків; охайність; оптимістичність і життєрадісність; глибоке усвідомлення своєї моральної і юридичної відповідальності за безпеку, благоденство, комфорт туриста.

Управлінський компонент у створенні комфорту безпеки полягає як у чіткому усвідомленні управлінською ланкою ТК важливості людського фактора, так і у творчому умінні реалізувати свої менеджментські знання і можливості. Зокрема, повинні виконуватися непорушні правила менеджменту безпеки: підпорядкування діяльності всіх підрозділів і співробітників єдиній концепції туркомплекса, базовим положенням якої є прагнення за будь-яку ціну забезпечити безпеку; дотримання міжнародних стандартів у забезпеченні безпеки готельного обслуговування; наявність постійних чітко виконуваних програм роботи з персоналом по забезпеченню безпеки; мотивація всіх працівників ТК, які активно і творчо беруть участь у забезпеченні безпеки (система заохочень, механізм ротації, підвищення в посаді, переміщень); дотримання всіх технологічних компонентів і функцій менеджменту: планування, організація, мотивація і контроль.

Забезпечення безпеки як основна функція туркомплекса

Існують дві основні глобальні функції діяльності будь-якого туркомплекса - надання послуг туристу (гостю) і забезпечення його абсолютної безпеки на території туркомплекса.

Виконання стандартних вимог забезпечення безпеки є необхідною умовою ліцензування і сертифікації туристського і готельного бізнесу. Актуальність даної проблеми зв'язана ще і з тим, що готелі, туркомплекси, місця відпочинку є об'єктами підвищеної небезпеки.

Об'єктами забезпечення безпеки в ТК є:

• людина (турист, гість, відвідувач, працівник ТК) і

• майно людини (туриста, гостя, відвідувача, працівника ТК і хазяїна ТК). Суб'єктами забезпечення безпеки, тобто особами, що її забезпечують, є керівник ТК і його заступники по різних проблемах забезпечення безпеки, співробітники служби безпеки і, в кінцевому рахунку, усі працівники ТК.

Традиційним способом забезпечення безпеки туристів і їхнього майна є збройна служба охорони. Незважаючи на введення численних електронних і технічних помічників «людині з рушницею», вона залишається на стражі готелів до цих пір.

До забезпечення безпеки туристів відноситься також цілий ряд заходів, включаючи і такі, як перевірка і контроль постачальників матеріалів, устаткування, електронних систем, охоронних бригад, постачальників продуктів і інших товарів.

Заходу для забезпечення безпеки. Комплекси заходів, що забезпечують безпеку людей і їхнього майна в ТК, хоча і відрізняються за кількістю і суттю, але все-таки в значній мірі повинні бути взаємопов'язані і взаємообумовлені. Так, у комплекс заходів для забезпечення збереження майна туристів у ТК (туристів, гостей, відвідувачів і персоналу) входять:

• використання збройної охорони, застосування технічних засобів забезпечення безпеки;

• заходи забезпечення правової безпеки;

• заходи забезпечення фінансово-економічної безпеки;

• кадрові міри забезпечення безпеки;

• заходи пожежної безпеки;

• ефективний менеджмент безпеки.

У комплекс заходів для забезпечення безпеки життя і здоров'я туристів (гостей, відвідувачів, персоналу і власника ТК) входять усі перераховані заходи плюс заходи по забезпеченню безпеки: екологічної, медичної, на воді (у басейні, ріці, морі), при трансфері і на екскурсіях (на транспорті); забезпечення суспільного порядку на території туркомплекса і поза ним при проведенні туристських заходів.

Одним із заходів по забезпеченню безпеки є адміністративний контроль за роботою персоналу. Він дозволяє: а) запобігти крадіжки майна туристів, гостей, відвідувачів, співробітників і власників ТК, чинені персоналом ТК; б) виявити нечесних працівників ТК; в) запобігти небажаним випадкам, технічним і технологічним аварійним ситуаціям в результаті непрофесійних дій працівників

ТК і несумлінного виконання ними своїх обов'язків; г) виявити і виключити несумлінних і нелояльних керівництву ТК виконавців.

Характеристики

Список файлов реферата