154023 (734319), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та теоретичні висновки доповідались на 8 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема на міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (4–5 червня 2004р., м.Луцьк, Волинський державний університет ім. Л.Українки); міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень’2004” (21–30 червня 2004р., м.Дніпропетровськ); міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародне співробітництво України (правові проблеми)” (18 листопада 2004р., м. Київ, Київський національний економічний університет); міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (3–5 червня 2005р., м.Луцьк, Волинський державний університет ім. Л.Українки); міжнародній науково-практичній конференції “Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічні та правові аспекти” (30 травня 2005р., м. Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі); міжнародній науково-практичній конференції “На схід та південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору” (5–6 жовтня 2006р., м. Київ, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана); міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність використання матеріальних та нематеріальних ресурсів за динамічного розвитку регіонів” (19 жовтня 2006р., м. Кельце, Польща, Вища школа регіонального економічного розвитку та туризму); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (21–23 березня 2007р., м. Луганськ, Східноукраїнський університет ім. В. Даля).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором самостійно у 14 наукових працях, у тому числі 6 статтях у наукових фахових виданнях, 8 публікаціях у збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто дисертантові, становить 5,03 д.а.
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 192 сторінки комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 29 рисунків на 15 сторінках і 23 таблиць на 14 сторінках та 7 додатків на 9 сторінках, список використаних джерел налічує 198 найменувань на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів.
У розділі 1 “Методологічні засади дослідження міжнародного ринку туристичних послуг” досліджено теоретичні аспекти та ключові фактори розвитку сучасної сфери послуг, дана всебічна характеристика сутності та структури міжнародного ринку туристичних послуг, розкрито багатокомпонентну систему його регулювання на всіх рівнях.
Комплексний аналіз трансформаційних процесів, що відбулися в розвитку світового господарства упродовж останньої чверті ХХ і на початку ХХІ століть, дозволив виявити такі новітні тенденції і закономірності як соціалізація світової економіки, фундаментальні зрушення у її структурі, передусім випереджаючий розвиток сфери нематеріального виробництва, глобалізація товарних, фінансових і ринків праці, формування всесвітнього інформаційно-комунікативного простору, що суттєво вплинуло на посилення ролі у світовій економічній системі сектору послуг. Дана обставина викликала необхідність поглибленого дослідження самої категорії “послуга”, котра за цих умов наповнюється новим змістом і якісними ознаками.
У дисертації проаналізовано і систематизовано підходи вітчизняних та зарубіжних дослідників даної проблематики стосовно сутності та сучасних характеристик поняття “послуга”, що дозволило виділити дві основні течії: представники традиційного підходу, такі, як Л.Агафонова, А.Александрова, Ф.Велас, С.Гаврилюк, Є.Голубков, Е.Кадт, В.Кифяк, Ф.Котлер, С.Мочерний, Л.Лозовський, А.Чудновський, розглядають послугу як сукупність дій, яка пов’язана із наданням однією із сторін вигід іншій стороні переважно в нематеріальній формі. Інша група вчених, таких, як Г.Багієв, В.Маркова, Є.Окладникова, В.Сапрунова, Ю.Чеботарь, І.Черніна, А.Челенков, розуміють під послугами певні блага (споживчі вартості), які одержує одна із сторін також переважно у нематеріальній формі. Відмінність позиції останніх полягає в тому, що послуга – це не сама дія або діяльність (процес), а результат дії, тобто блага, котрі отримує споживач послуги. Обом підходам притаманні, як свідчить проведене дослідження, неповнота характеристики сучасного змісту послуги та неврахування ряду її властивостей та ознак. Виходячи з цього, автором зроблена спроба дати власне визначення категорії “послуга”, яке зводиться до розуміння послуги як економічної категорії, що поєднує в собі процес одночасного надання та отримання іншими суб’єктами благ для задоволення їх потреб, переважно у нематеріальній формі та на комерційній основі.
На базі існуючих в сучасній літературі класифікацій послуг автором було запропоновано власну класифікацію, яка скорочує кількість основних груп, складена відповідно до різних напрямків діяльності у цій сфері та включає в себе такі критерії: галузеві напрямки, зв'язок із торгівлею та рухом капіталу, зв'язок з виробничими процесами, природа дій послуг, місце надання, характер спрямування послуг, національні ознаки та законність здіснення послуги.
Значна увага в дисертації приділена характеристиці кількісних і якісних параметрів міжнародного ринку послуг як важливої підсистеми світового товарного ринку. Виокремлено фактори, що впливають на динаміку, видову та географічну структуру ринку, диверсифікацію послуг, до яких належать: перехід розвинутих країн до постіндустріальної моделі розвитку, поглиблення інноваційних процесів, розвиток комунікативних засобів та людського ресурсу. Результатом дії цих факторів протягом останнього півстоліття стало чотирикратне зростання асортименту послуг, підвищення їх частки у структурі ВВП розвинених країн до 65-70% та суттєве випередження темпів зростання світової торгівлі послугами у порівнянні з товарною торгівлею.
Систематизація та критичний аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених на сутність економічної категорії “міжнародний ринок туристичних послуг” дозволили дисертанту виділити основні підходи: представники першого, передусім українські та російські вчені, такі, як Л.Агафонова, М.Біржаков, Е.Вавілова, В.Квартальнов, Г.Папирян, Т.Сокол, спираючись на системний підхід, класифікують міжнародний ринок туристичних послуг як відносини між суб’єктами різних країн з приводу реалізації та споживання туристичного продукту в міжнародних масштабах. На противагу їм зарубіжні вчені, зокрема такі, як Ф.Алер, Р.Бартон, Р.Браймер Р., Г.Ган, К.Купер, Н.Реймерс, Дж.Холловей та ін., відстоюють суб’єктний підхід до визначення послуг, трактуючи його як сукупність суб’єктів із різних країн світу, котрі реалізують свої інтереси через створення, продаж та споживання туристичного продукту в міжнародній сфері. На підставі опрацювання існуючих формулювань сутності даної категорії дисертантом встановлено, що в представлених визначеннях не враховані процеси міждержавного та глобального регулювання світового туристичного ринку, що спричиняють суттєвий вплив на динаміку та структуру міжнародних туристичних потоків. Виходячи з цього, автор вважає, що міжнародний ринок туристичних послуг – це сукупність міжнародних організаційно-економічних відносин між суб’єктами ринку в глобальному просторі з приводу формування, продажу та споживання туристичного продукту, де задовольняється широкий спектр фізіологічних, матеріальних та духовних запитів туристів у міжнародних масштабах.
Наступним етапом у дослідженні даної проблеми є з’ясування основних параметрів щодо масштабів, рівня та структури міжнародного ринку туристичних послуг. На цій основі дисертант виокремлює структурно-функціональні фактори трансформації міжнародного ринку туристичних послуг в умовах глобалізації. На базі глибокого аналізу теоретичних та практичних матеріалів автором поряд з традиційними факторами розвитку світового туристичного ринку (економічне зростання і соціальний прогрес країн світу, інтенсифікація праці, розвиток міждержавних зв’язків і культурних обмінів, спрощення валютних відносин та митних формальностей) розкриті новітні структурно-функціональні фактори, які вплинули на сучасну диспозицію країн на світовому туристичному ринку (процеси інтернаціоналізації світової економіки, розвиток інформаційних технологій, зміна типів споживачів туристичних послуг, розвиток транспортної інфраструктури туризму, розвиток конкуренції і кооперації підприємств туристичної сфери).
Разом з тим автором виявлено значне відставання ефективного інституційного забезпечення розвитку міжнародного ринку туристичних послуг, що знаходять свій прояв у тому, що породжує такі негативні явища як непланомірність та значне накопичення туристичних потоків, відсутність відповідної безпеки подорожуючих, невідповідність інфраструктури, нелегальна трудова міграція та торгівля людьми, збільшення кількості форс-мажорних обставин. Це й викликає необхідність розширення мережі туристичних агенцій та їх взаємодії з іншими урядовими структурами (міністерствами закордонних справ та охорони здоров’я країн, різноманітними юридичними органами та відповідними органами з прав людини, метеорологічними службами тощо). Так, сектор послуг перетворюється на один із ключових сегментів сучасного глобального ринку, в структурі якого чільне місце посідають туристичні послуги, колосальним є розмах міжнародних туристичних операцій, який охопив більшість країн світу, що і обумовлює посилену увагу до проблем регулювання світової сфери туристичних послуг на всіх рівнях – національному, наднаціональному та глобальному.
Як показує міжнародний досвід, на національному (державному) рівні питаннями маркетингу міжнародного туристичного ринку опікуються, як правило, міністерства внутрішніх і закордонних справ країн або спеціалізовані туристичні агенції та організації, в компетенції яких входить організація обміну туристами, їх правовий захист та соціальне страхування, візова підтримка тощо. За умов посилення інтенсивності туристичних потоків виникла потреба у створенні надціональних (регіональних) структур у межах міждержавних комісій, таких, як Європейська економічна комісія (ЄЕК), Латинської Америки і Карибського регіону (ЕКЛАК), Західної Азії (ЕКЗА), Африки (ЕКА) та Азії і Тихого океану (ЕСКАТО), якими ведеться регулювання переважно в рамках двосторонніх та багатосторонніх угод про захист мігрантів, територіального розміщення, умов депортації, продовження терміну перебування, забезпечення мінімальних соціальних стандартів тощо. На глобальному рівні регулювання здійснюється в рамках Організації Об'єднаних Націй Всесвітньою туристичною організацією, практична допомога якої надається у вигляді місій, консультацій та проектів з питань стратегій розвитку туризму, маркетингу або розробки проектів матеріально-технічного і кадрового забезпечення, статистики. На основі аналізу багаторівневої системи регулювання міжнародного туристичного ринку автор резюмує, що у сучасному світі поряд із значним нарощенням туристичних потоків спостерігається катастрофічне зростання чисельності незаконної трудової міграції. На думку автора, для вирішення даної проблеми, з якою не може справитись нинішня інституційна система, необхідно спільно з туристичними інституціями всіх рівнів та провідними організаціями, які регулюють людські (міграційні), потоки розробити нові норми, правила та стандарти пересування людей та перетинання їх митних кордонів країн.
У розділі 2 “Умови та чинники трансформації міжнародного ринку туристичних послуг в умовах глобального розвитку” дисертантом проаналізовано структурно-функціональні зміни, яких зазнав міжнародний ринок туристичних послуг в умовах поглиблення інтернаціоналізації світового господарства, визначено місце і роль України у міжнародних туристичних процесах.
Упродовж останніх тридцяти років під впливом вищевказаних факторів галузь міжнародного туризму зазнала суттєвих трансформацій і перетворилася в авангардний сегмент глобального ринку. Всебічний аналіз структурних змін на міжнародному ринку туристичних послуг дозволив автору узагальнити основні тенденції та виявити його передиспозицію.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
