Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Туризм використовувався як засіб виховного впливу на молоде покоління. Так, у 1970-х роках проводилися всесоюзні походи й експедиції школярів і молоді. Мета таких масових туристських підприємств складалася у вихованні патріотизму, ексурсійно-краєзнавчій роботі, спортивному тренуванню і загартуванню.

З цього часу почали впроваджуватися нові форми відпочинку: деякі турбази стали приймати батьків з дітьми. Збільшився асортимент туристських послуг у туристських господарствах.

Центральна рада по туризму й екскурсіям відкрила Центральні туристські курси підвищення кваліфікації туристсько-екскурсійних працівників і Центральне рекламно-інформаційне бюро "Турист", що випускало методичну літературу по туризму й екскурсійній справі. Величезна увага зверталася на благоустрій діючих туристських готелів, баз, кемпінгів.

Туристсько-екскурсійна справа перетворилася у велику галузь обслуговування населення, міцно ввійшла в побут радянських людей. Одержали розвиток маршрути для батьків з дітьми, організовувалися транспортні подорожі: теплохідні (річкові і морські), залізничні й авіаційні.

У жовтні 1980 р. у постанові Центрального Комітету КПРС, Ради міністрів СРСР і ВЦСПС "Про подальший розвиток і удосконалювання туристсько-екскурсійної справи в країні" були визначені наступні задачі: створення комфортабельних туристських установ круглорічної дії, розширення обсягів туристського обслуговування громадян, тому що їхні зростаючі потреби задовольнялися не повною мірою, створення туристської індустрії, підвищення якості обслуговування, удосконалювання видів і форм наданих послуг.

У перспективних планах будівництва перевага віддавалася великим туристським комплексам, що включають у себе готелі, турбази, кемпінги, підприємства громадського харчування, магазини для продажу сувенірів, курортних і спортивних товарів.

Важливим напрямком діяльності туристських організацій на початку 1980-х років було дослідження і вивчення туристсько-екскурсійних можливостей країв, областей, республік і розробка перспективних схем розвитку туризму в окремих регіонах.

У період 1980-1992 рр. поступово росла матеріально-технічна база лікувально-оздоровчого туризму, з'явилися нові готельні комплекси у великих містах країни, одержали поширення нові види обслуговування - сімейний відпочинок і курсовочне лікування. При курсовочному лікуванні відпочиваючі проживали в квартирах і будинках приватного сектора, а курс лікування й оздоровлення одержували в санаторії. Рекреаційне обслуговування було добре розвите на базі санаторіїв, а також будинків відпочинку.

Основними рисами адміністративно-нормативного періоду є:

• розвиток туризму в умовах твердого нормування і планування;

• поширення нових форм обслуговування (сімейний відпочинок, курсовочне лікування);

• створення великих і комфортабельних готельних комплексів;

• створення наукової основи вивчення туризму.

6. Перехідний період (з 1990 р.)

Цей період розвитку українського туризму характеризується переходом від адміністративного регулювання туризмом до економічного стимулювання, заснованому на нових українських законах, що стосуються як підприємництва і ринку в цілому, так і туристської діяльності зокрема.

Особливості перехідного періоду:

• перехід від монопольного господарства до багатоукладного (туристські підприємства стають власністю різних власників);

• формування туристського ринку на основі нових законів;

• використання туристських ресурсів в умовах ринку на основі нових економічних і правових відносин;

• зміна характеру попиту в зв'язку з появою нових видів туристських послуг (виїзні шоп-тури, розважальні і пригодницькі тури, тур з метою вивчення мови і т.д.)

• незатребуваність матеріальної бази туризму (готелі, пансіонати, будинки відпочинку);

• виникнення великого числа малих і середніх туристських підприємств;

• зростання середніх показників виїзного туризму, особливо з метою шопінгу.

Висновок

Туризм стає особливою формою пересування людей. Він розвивався на основі подорожей і відкриттів, здійснюваних мореплавцями, дослідниками, істориками, географами і представниками ділового світу, що зібрали численні наукові вишукування, спостереження, описи, літературні, історичні і географічні матеріали, звіти і щоденники. Поява туризму сталася можливим у результаті корінних змін у характері суспільного виробництва, розвитку засобів транспорту і зв'язку, налагодження світогосподарських відносин у різних сферах.

Туризм має свою історію розвитку. Історія туризму - це наука, що вивчає подорожі (походи, екскурсії), починаючи від найпростіших, найбільш елементарних у далекій давнині і дотепер. У своїх дослідженнях вона спирається на ряд допоміжних дисциплін - археологію, нумізматику, палеографію, етнографію й інші науки, а також тісно пов'язана з ними.

Український туризм має свою історію розвитку. У ній виділяють кілька періодів, кожний з який має свої особливості.

Список використаної літератури

1. Гараськевич О. Туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку // Економічні дослідження, № 1, 2005р.

2. Кучер В. Історія туризму в Україні., Тернопіль: НОВА-друк., 2003р.

3. Федосєєва С. Етапи розвитку вітчизняного туризму // Економічні дослідження, № 7, 2005р.

Характеристики

Список файлов реферата