150713 (732810), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Штучні джерела радіації

За останнє десятиліття створено кілька сотень штучних радіонуклідів, а також активно використовується енергія атома в різних цілях. Однак, на відміну від природних джерел, породжуване штучними джерелами радіоактивне випромінювання, практично в усіх випадках контролюється. Умовно, штучні джерела радіації можна поділити на групи:

• рентгенівські апарати, діагностичні пристрої на базі використання радіоізотопів, променева терапія;

• ядерні вибухи;

• атомна енергетика;

• предмети, що містять радіоактивні речовини.

Ще й сьогодні можна зустріти годинники з циферблатами, які виготовлялися із застосуванням радію або трохи менш небезпечного тритію; антистатичні щітки для видалення пилу з фотографічних плівок, дія яких основана на випромінюванні a- частинок; радіоізотопні детектори диму, принцип дії яких оснований на використанні a-випромінювання плутонію 239; кольорові телевізори, що випускають м’яке рентгенівське випромінювання й інші пристрої.

Основні джерела опромінення населення й обумовлені ними ефективні та еквівалентні дози, можна наочно подати у вигляді таблиці 3:

Таблиця 3

Джерела опромінення	Доза(мкЗв/рік)
Природні: Космічні промені на поверхні Землі. (Рівень опромінення космічними променями росте з висотою і подвоюється кожні 500 метрів). Гамма випромінювання: - фонове - додаткове (будматеріали) Внутрішнє опромінення: - бета – випромінювачі - альфа – випромінювачі Додаткове від: добрив, спалювання вугілля Радон – 222, радон – 220 - фонове - додаткове від будматеріалів ґрунту	0,320 3,00 1,10 2,00 1,60 0.003 0,02 2,80 4,80 1 0,90
Усього	2 9,40
Медичні: Рентгенодіагностика Радіонуклідна діагностика	1 2,00 0,30
Усього	1 2,30
Інші штучні джерела: Випробування ядерної зброї Ядерна енергетика Професійне опромінення Наслідку аварії на Чорнобильської АЕС	0,20 0.001 0,03 0,30
Усього	0,53

3.4.3 Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань

Потік будь-якого радіоактивного випромінювання Ф визначають відношенням числа частинок, які падають на поверхню S, розташовану перпендикулярно до напрямку поширення випромінювання за час t .

(3.4.3.1)

Позначимо число частинок в одиниці об’єму, які рухаються в напрямку до мішені, буквою n. Це число називається концентрацією частинок. За одиницю часу на мішень попадають ті частинки, відстань яких від мішені не перевищує довжини, чисельно рівної швидкості . Оскільки одиничну площадку мішені перетинають частинки, які розміщуються у циліндрі висотою і одиничною площею поперечного перерізу S, то потік такого випромінювання буде дорівнювати:

Ф = (3.4.3.2)

Потік частинок вимірюють в одиницях част./(м²·с) або част./(см²·с), причому:

(3.4.3.3)

Сумарне число частинок, які падають щосекунди на мішень площею S, можна визначити за формулою N = Ф·S .

Інтенсивність випромінювання J – це енергія випромінювання, яка переноситься частинками за одиницю часу через одиничну площадку, перпендикулярну напрямку поширення випромінювання. Одиницею інтенсивності випромінювання є ват поділений на квадратний метр (Вт/м²).

(3.4.3.4)

Інтенсивність випромінювання вимірюється в Дж/м²с або в Вт/м², або в МеВ/(см²·с). Зв’язок між одиницями інтенсивності Вт/м² і МеВ/см²с має вигляд:

(3.4.3.5)

Для моноенергетичного пучка частинок з кінетичними енергіями Е потік і інтенсивність випромінювання пов’язані досить простим співвідношенням:

J = Ф·Е.. (3.4.3.6)

Якщо пучок випромінювання складається з немоноенергетичних частинок, то за кінетичну енергію в останній формулі приймають середню кінетичну енергію цих частинок :

J= Ф . (3.4.3.7)

Характеристики

Список файлов реферата