150138 (732607), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих проводів і кабелів перерізом 2,5—10 мм2 паянням і зварюванням. Паяння є одним з найнадійніших, але трудомістких способів з'єднування. Для паяння алюмінієвих проводів застосовують припій марки А

З кінця кожного із з'єднуваних проводів, які підлягають паянню, видаляють ізоляцію, ретельно зачищають їх сталевою щіткою або ножем і з'єднують внапуск подвійним скручуванням так, щоб створився жолоб. Потім нагрівають проводи паяльною лампою або гасовим пальником до температури, близької до температури плавлення алюмінію (860°С), і з натиском натираюсь паличкою припою ділянку з'єднання, щоб зняти тугоплавку плівку оксиду, яка утворилася на поверхні проводу припій, що за плавиться при цьому, повинен заповнити жолобок між двома проводами. Пропаявши провід з одного боку жолобка, операцію паяння повторюють на його другому боці. Ділянку з'єднання протирають чистою ганчіркою, змоченою в бензині, а потім вкривають шаром гліфталевого або полівінілхлоридного лаку і ізолюють липкою стрічкою Ізольовану ділянку з'єднання вкривають шаром лаку.

Електрозварювання проводів здійснюють в обоймі за допомогою кліщів та вугільних електродів із застосуванням флюсу або без нього.

З'єднування алюмінієвих жил перерізом до 10 мм²

У разі зварювання без застосування флюсу звільнені від ізоляції і зачищені кінці проводів обтискують за допомогою плоскогубців обоймою із куска штабової сталі розміром 20X160 і завтовшки 0,8—1 мм так, щоб кінці зварюваних проводів виступали з обойми на 3—4 мм, а потім зварюють у полум'ї дуги, утвореної між вугільними електродами кліщів, приєднаних до зварювального трансформатора. Після остигання металу знімають обойму, зачищають сталевою дротяною щіткою з'єднані кінці і вкривають їх гліфталевим або асфальтовим лаком, розгинають жили (якщо електропроводка відкрита), а потім ізолюють з'єднання ізоляційною стрічкою або вініпластовим ковпачком і вдруге вкривають лаком.

Зварювання із застосуванням флюсу відрізняється від способу електрозварювання без застосування флюсу лише тим, що зварювані кінці проводів скручують разом, вкривають флюсом і, не розміщуючи їх в обоймі, сплавлюють у полум'ї дуги між вугільними електродами кліщів.

IV. Нормування процесу монтажу електроустаткування

Нормування часу на монтаж та ремонт електроустаткування дає можливість правильно організувати оплату праці робітників та планувати виробництво.

Научна організація праці - це сукупність організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних мір, які забезпечують найбільш доцільне використання робочого часу, виробничих навиків та творчих здібностей кожного робітника, усунення важкої ручної праці та негативного впливу навколишнього середовища на організм людини. Правильна організація робочого місця електромонтера суттєво впливає на підвищення продуктивності праці та забезпечує високу якість виконуваних робіт.

Норма часу - це допустима кількість часу, котрий може використати робітник на якісне виконання будь - якого завдання.

Норма часу встановлюється на кожну технологічну операцію складається з наступних елементів:

Т = tn + to + tА + tдод + t3

Де: t- підготовчий час, що дається на одержання робітником інструктивного завдання по ознайомленню з умовами виконання монтажних або ремонтних робіт, на підготовку та наладку обладнання та пристроїв;

t_o - основний час виконання робіт;

t_А - допоміжний час включає переходи на інше місце роботи;

t дод - додатковий час, дається на обслуговування робочого місця,на відпочинок, та на інші потреби електромонтера;

t₃ - заключний час, використовується на здачу роботи.

Можна сказати, що норма часу - це допустима кількість часу, котрий може бути використаний робітником на якісне виконання якого-небудь об'єму роботи. Технічне нормування являється основою організації праці електромонтерів. На основі технічно обґрунтованих норм та планових завдань визначають необхідну потребу в обладнанні, інструменті, матеріалах, електроенергії, а також кількості робітників. Норми часу встановлюють залежно від виробничих потужностей цеху чи виробництва з урахуванням найбільш продуктивних режимів праці обладнання та ефективної форми організацій праці.

V. Правила техніки безпеки при монтажу освітлювальних мереж

Монтаж освітлювальних і силових мереж виконують у наш час механізованими методами у дві стадії. Розроблені й застосовуються засоби малої механізації, що допомагають звести ці роботи з найменшою витратою ручної праці й фізичної сили. Основний обсяг робіт першої стадії монтажу - підготовка трас електропроводок виконання пробивних і кріпильних операцій. Починаючи роботи, електромонтажник зобов'язаний у першу чергу перевірити справність робочого інструмента й розташувати його в зручному й безпечному для користування порядку. Крім того, перед початком роботи електромонтажник зобов'язаний: упорядкувати спецодяг:

-застебнути або обхопити широкою гумкою обшлага рукавів; заправити одяг так, щоб не було кінців, що розвіваються; надягти головний убір, що щільно облягає, і підібрати під нього волосся; оглянути й упорядкувати робоче місце;

-забрати предмети, що заважають роботі. При провадженні робіт по пробиванню отворів як ручним, так і механізованим інструментом працюючі повинні користуватися захисними окулярами. Для захисту очей від пилу слід застосовувати окуляри зі звичайним склом, для захисту від пилу й дрібних осколків - окуляри зі склом "Триплекс", при захисті від великих осколків - сітчасті окуляри без стекол. Наскрізні отвори треба пробивати інструментом довжиною, що перевищує на 200 мм товщину стіни, що пробивається. Забороняється вести роботи одночасно у двох ярусах по одній вертикалі при відсутності між ними суцільного настилу або інших обладнань, що охороняють робітників, що перебувають унизу, від можливого падіння предметів зверху. Перед установкою групових щитків, апаратів слід перевірити надійність закріплення конструкцій, на яких їх монтують. Забороняється перевіряти пальцями сполучення отворів у конструкціях, що збираються, або деталях, також залишати апарати й електричні машини після їхнього підйому незакріпленими на конструкціях. Апарати масою понад 20 кг установлюють, як правило, не менш двох робітників. При роботі з викруткою не можна тримати виріб у руках, тому що викрутка може зіскочити з голівки гвинта й поранити руки. Піднявши для монтажу наверх (на підкранові балки, підмости і т.д. ) потрібні матеріали, їх слід негайно закріпити або складувати таким чином, щоб була виключена можливість їх падіння. Спускати матеріали й вироби, а також просовувати їх через прорізи в стінах і перекриттях допускається тільки за умови відповідного огородження або під наглядом чергового. Роботи з електрозварювання й пайці проводів, наконечників і деталей виконують у захисних окулярах і брезентових рукавицях. Обойми - форми під час зварювання слід притримувати плоскогубцями, а після закінчення пайки форми можна розбирати тільки після їх охолодження. При пайку з'єднань жил способом заливання розплавленого припою у форму забороняється передавати тиглі з розплавленим припоєм з рук у руки. Затягування проводів або кабелів на висоті не можна проводити стоячи на приставних або розсувних сходах; для цього користуються лісами або спеціальними настилами. Перед монтажем освітлювальної арматури необхідно переконатися в надійності утримуючих конструкцій і їх закріпленні. Гак для люстри випробовують вантажем, рівним п'ятикратної масі світильника плюс 80 кг. Інструкція по охороні праці при експлуатації ручного електрифікованого інструмента. Перед початком роботи треба ретельно перевірити справність електроінструмента й усіх його деталей. До включення електроінструмента необхідно перевірити: - чи включений електродвигун; . - правильність і надійність кріплення робочої частини; - чи очищені конус циліндра й хвостовик робочого інструмента, якщо конус забруднений, робітник інструмент установиться не по центру й під час роботи буде вібрувати; - відповідність напруги електромережі, до якої приєднують робочий інструмент, паспортному напрузі електродвигуна; - надійність кріплення всіх нарізних сполучень; - в електровібраторів надійність затягування нарізного сполучення наконечника кожуха гнучкого вала на електродвигуні; - легкість і плавність ходіння всіх ходових деталей; - справність редуктора, для чого шпиндель електроінструмента треба кілька раз провернути від руки при виключеному двигуні; якщо редуктор справний, шпиндель обертається легко, без заїдань; - правильність обертання робочого органа. Використовувати ручний інструмент як стаціонарний верстат можна лише при установці відповідного огородження його ріжучих частин. Для приєднання інструмента до мережі застосовують шланговий кабель, що має чотири жили для двигуна трифазного струму. Відповідно четверту жилу або третю використовують для заземлення корпуса. Три жили для двигуна однофазного струму. Ручки електроінструментів і введення живильних проводів повинні бути надійно ізольовані. На всіх електроінструментах повинні бути вимикачі. Для роботи електроінструментам необхідно надягти передбачену нормами спецодяг.

Список використаної літератури

1. Атабеков В.Б. Ремонт электрооборудования промышленных предприятий: Учебник для сред, проф.-техн. училищ. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. школа, 1979. — 256 с, ил. — (Профтехобразование. Энергетика).

2. Ктиторов А.Ф. Злектрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.: Стройиздат, 1990.- 383 с: ил.

3. Кисаримов Р.А. Справочник електрика

Характеристики

Список файлов реферата