150103 (732596), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Кнеобх =
, (3.7.4.1)
де Х - експозиційна доза, Р; ЛД - ліміт дози (задається НРБУ - 97), мЗв; f = 9.3 мЗв/Р – нормувальний коефіцієнт.
Знаючи необхідну кратність ослаблення, можна розрахувати необхідний захист. Зупинимося в першу чергу на розрахунку захисту від γ-випромінювання, тому що закриті γ - джерела знайшли широке застосування в науці і техніці. Ослаблення інтенсивності γ-випромінювання (вузького пучка) у речовині відбувається за експонентним законом Бугера
Id = I0
, (3.7.4.2)
де I0 - інтенсивність γ-випромінювання, виміряна приладом при відсутності захисного екрана; Id - інтенсивність γ - випромінювання при наявності захисного екрана товщиною d см.,
- лінійний коефіцієнт ослаблення γ - променів, см-1, що характеризує відносну зміну інтенсивності випромінювання на одиницю товщини захисного екрана.
Логарифмуючи вираз (3.7.4.2), одержуємо формулу для визначення лінійного коефіцієнта ослаблення.
. (3.7.4.3)
Відношення K = I0/Id називають кратністю ослаблення, що у даному випадку показує у скількох разів послабляється інтенсивність потоку γ - випромінювання захисним матеріалом товщиною d.
Звичайно в довідниках приводять значення масових коефіцієнтів ослаблення різних речовин. Лінійний коефіцієнт ослаблення μ пов'язаний з масовим коефіцієнтом ослаблення
співвідношенням.
, (3.7.4.4)
Врахувавши всі ці зауваження легко розрахувати товщину захисту для вибраного матеріалу
(м). (3.7.4.5)
Користаючись виразом (3.7.4.5), можна визначити товщину матеріалу, що забезпечує ослаблення інтенсивності вдвічі - шар половинного ослаблення:
(м), (3.7.4.6)
і в десять разів – товщина шару десятикратного ослаблення
(м). (3.7.4.7)
Якщо виходити з довжини максимального пробігу заряджених частинок в тому або іншому матеріалі, то товщина шару поглинання може виявитись дещо більшою за розраховану. Так шар матеріалу товщиною 0,2 мм повністю затримує
- випромінювання.
Пробіг a - частинок у будь-якій речовині розраховується за такою емпіричною формулою
(см) (3.7.4.8)
де Ареч.- атомна маса речовини;
- густина речовини, г/см3; Е - енергія альфа - випромінювання в МеВ.
Для захисту від a - випромінювання достатній шар повітря в кілька сантиметрів або екран з плексигласу чи скла товщиною в кілька міліметрів.
Пробіг a - частинок у повітрі розраховується за емпіричною формулою:
(см), (3.7.4.9)
де К1 - коефіцієнт, що залежить від температури і тиску; К2 - коефіцієнт, рівний 9,67.10-28; Е - енергія a - частинок, МеВ; V - швидкість a - частинок, см/с.
Для поглинання
- випромінювання необхідний шар води або пластмаси товщиною не менше 15 мм. Якщо ж в якості поглинаючої речовини використовується речовина з вищим атомним номером, то товщина шару поглинання зменшується.
Для роботи з β - випромінюванням необхідно передбачити захист безпосередньо від β - частинок і захист від гальмового випромінювання, яке виникає при гальмуванні β - частинок у захисному екрані. Гальмівне випромінювання є квантами енергії, аналогічними до γ- квантів.
Захист від β - частинок здійснюється з допомогою комбінованих екранів. У такому екрані з боку джерела розташовують шар матеріалу з малою атомною масою (плексиглас, карболіт і ін.); це дає можливість знизити енергію квантів гальмівного випромінювання. Товщина цього шару повинна відповідати довжині максимального пробігу β - частинок у даному матеріалі. За ним розміщується шар матеріалу з великою атомною масою, що забезпечує ослаблення наведеного гальмівного випромінювання.
Дані про максимальний пробіг β - частинок різної енергії в повітрі, воді (або біологічній тканині) і алюмінії наведені в табл. 5.
Таблиця 5.
-
Максимальний пробіг β - частинок різної енергії в речовині
Максимальний пробіг β - частинок з максимальною енергією в межах від 0.5 до 20 МеВ розраховують за емпіричною формулою:
, (3.7.4.9)
де Еmax - максимальна енергія β - частинок, МеВ;
- густина речовини, г/см3.
В першому наближенні можна вважати, що в повітрі максимальний пробіг β - частинок L = 0,41Емакс [см], у воді (або біологічній тканині) - L = 5Емакс [мм], в алюмінії - L = 2Емакс [мм].
Ослаблення потоку β - частинок на більшій частині пробігу в речовині має експонентний характер
Id = I0
, (3.7.4.10)
де I0 - потік β - частинок при відсутності захисного екрана, частинок/с;
Id - потік β - частинок при наявності захисного екрана товщиною d см;
μ - лінійний коефіцієнт ослаблення β - випромінювання в речовині захисного екрана, см-1.
Нейтрони й γ- випромінювання не мають певної довжини вільного пробігу. Залежність між товщиною шару поглинання й інтенсивністю випромінювання тут має логарифмічний характер. При будь-якій товщині поглинання у цьому випадку досягається лише часткове зниження інтенсивності.
Для захисту від нейтронного випромінювання застосовують різні матеріали в залежності від його енергії. Нейтрони із енергією більшою за 0.5 МеВ добре поглинаються в результаті процесів непружного розсіювання залізом. Нейтрони з енергією меншою 0.5 МеВ ефективно поглинаються захисним екраном , що містить водень (вода, парафін), а також берилій або графіт. Найбільш ефективно поглинають теплові нейтрони - кадмій, бор і залізо. Процес захоплення теплових нейтронів супроводжується випущенням γ - випромінювання. Для комбінованого захисту від нейтронного і γ- випромінювання застосовують шарові екрани з важких і легких матеріалів.
На підставі розрахункових і експериментальних даних створені таблиці для визначення товщини захисту від γ - випромінювання з різних матеріалів.
Для захисту від γ - випромінювання використовують свинець, бетон, залізо, воду, вольфрам, збіднений уран і осмій. Захист із бетону (
= 2,3 г/см3) міцний, дешевий, але дуже громіздкий і важкий. Свинець (
= 11,34 г/см3) ефективний, але має погані механічні властивості. Свинець використовують для виготовлення контейнерів (в комбінації із залізом) для транспортування різних ізотопів. Вольфрам (
= 19.3 г/см3) і збіднений уран (
= 18.7 г/см3) використовують в особливо відповідальних пристроях для забезпечення мінімальної ваги захисту.
Як приклад у табл. 6 наведені дані, що дозволяють визначити товщину захисту із свинцю, заліза й бетону для γ - випромінювання різних енергій.
Товщина захисних екранів, см ( для різних енергій)
Таблиця6
| Свинець | Залізо | Бетон | |||||||
| (р=11,34 г/см3) | (р = 7,89 г/см3) | (р=2,3 г/см) | |||||||
|
| 1МеВ | 2 МеВ | 3МеВ | 1МеВ | 2МеВ | 3 МеВ | 1 МеВ | 2 МеВ | 3 МеВ |
| 2 | 1,3 | 2,0 | 2,1 | 3,3 | 3,9 | 4,4 | 12,9 | 14,1 | 15,3 |
| 10 | 3,8 | 5,9 | 6,5 | 8,5 | 11,0 | 12,2 | 29,9 | 37,7 | 43,4 |
| 102 | 7,0 | 11,3 | 12,2 | 14,5 | 19,5 | 22,1 | 50,5 | 65,7 | 77,5 |
| 103 | 10,2 | 16,5 | 18,0 | 20,5 | 27,5 | 31; 7 | 70,4 | 92,7 | 110,9 |
| 104 | 13,3 | 21,3 | 23,5 | 26,0 | 35,5 | 40,9 | 89,2 | 118,6 | 143,2 |
| 105 | 16,5 | 26,2 | 28,9 | 31,5 | 43,2 | 50,0 | 106,8 | 144,4 | 173,8 |
| 106 | 19,5 | 31,0 | 34,3 | 37,0 | 50,6 | 58,8 | 124,4 | 171,4 | 205,4 |
Більшість джерел γ – випромінювання, маючи дискретний лінійчастий характер γ – спектра , випромінюють від одної до кількох десятків окремих ліній. Так в γ – спектрі
, який перебуває у радіоактивній рівновазі з продуктами свого розпаду, нараховується біля 50 характерних ліній, із них відмічається шість найбільш інтенсивних з інтервалом енергії від 0,3 до 1,76 МеВ. Гамма-джерела мають як правило невеликі розміри d. На відстанях r>4d будь яке гамма – джерело можна вважати точковим. Крім того, точкові гамма – джерела відносяться до ізотропних джерел, які випускають гамма – кванти з однаковою імовірністю у всіх напрямках.
Радіоактивні речовини розміщують у герметичні металеві ампули, стінки яких певним чином змінюють спектр гамма-випромінювання. Стінки ампул, а також матеріали, які використовуються для ампул поглинають частину гамма-ліній і тому називаються фільтрами.
Потужність експозиційної дози в повітрі від точкового ізотропного джерела характеризується іонізаційною гамма-сталою Кγ . Вона чисельно дорівнює потужності експозиційної дози (Р/год) нефільтрованого гамма-випромінювання від точкового ізотропного джерела активністю 1 мКі на відстані 1 см від нього. Величину Кγ виражають в одиницях
. Її величину вимірюють експериментально і приводять в довідниках (таблиця 7). Іонізаційні γ – сталі й γ – еквіваленти для деяких радіоактивних речовин
Таблиця 7
| Речовина | Т1/2 | Кγ , | γ- еквівалент 1 мКі речовини, мг-екв. Ra |
|
| 14,9 роки | 18,55 | 2,20 |
|
| 5,27 роки | 12,93 | 1,54 |
|
| 127 діб | 1,84 | 0,23 |
|
| 2,2 роки | 8,58 | 1,02 |
|
| 1622 роки | 9,36 | 1,11 |
-
Фільтрація γ-випромінювання зменшує Кγ до Кγ(δ), де δ – товщина фільтра. В розрахунках зміна величини Кγ враховується за допомогою коефіцієнта χ, меншого за одиницю, тобто Кγ(δ) =χ Кγ.
Для свинцевих, залізних і алюмінієвих ампул товщиною 0,1 – 0,3 см значення χ перебуває в межах від 0,85 до 0,98 для енергій гамма-квантів більших за 1 МеВ.
Величина Кγ значно спрощує розрахунки експозиційної потужності дози Р( R ) на відстані R від незахищеного точкового гамма-джерела. Оскільки інтенсивність гамма – джерела пропорційна 1/R, то
Р( R) = АּКγ/R2, (3.7.4.11)















