147674 (730540), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Відпустити педаль зчеплення і знову натиснути на неї.
Увімкнути чергову підвищену передачу.
Плавно відпустити педаль зчеплення, одночасно натискаючи на педаль регулювання подачі палива і збільшуючи частоту обертання колінчатого вала.
Подвійне вимкнення зчеплення сприяє кращому вирівнюванню кутових швидкостей зчіплюваних шестерень або муфт.
Після вмикання підвищеної передачі педаль зчеплення відпускають спочатку швидко, а в кінці її ходу плавно. Чим вища передача, яку вмикають, тим швидше відпускають педаль і тим менший період її плавної затримки.
Перемикання передач з вищої на нижчу в автомобілі з синхронізаторами у коробці передач здійснюється з одинарним вимиканням зчеплення:
У разі потреби плавно натиснути на педаль гальма, одночасно відпустити педаль керування подачею палива (а).
Швидко вимкнути зчеплення (6).
Перевести важіль перемикання передач у положення чергової зниженої передачі (в).
Плавно увімкнути зчеплення, одночасно збільшивши частоту обертання колінчастого вала (г).
Натиснути на педаль керування подачею палива (д).
Перемикання передач з вищої на нижчу в автомобілях з коробкою без синхронізаторів здійснюється з подвійним увімкненням зчеплення і проміжною подачею палива (перегазовкою) в такій послідовності:
У разі потреби плавно натиснути на педаль гальма, одночасно відпускаючи педаль регулювання подачі палива (а).
Швидко вимкнути зчеплення (6).
Перевести важіль перемикання передач у нейтральне положення (в).
Швидко увімкнути зчеплення (г).
Різко збільшити подачу палива, тобто частоту обертання колінчастого вала (д).
Припинити натискання на педаль регулювання подачі палива (е).
Швидко вимкнути зчеплення (є).
Перевести важіль перемикання передач у положення зниженої передачі (ж).
Плавно увімкнути зчеплення і одночасно збільшити частоту обертання колінчастого вала (з).
Синхронізатори встановлені майже на всіх автомобілях. Однак і на них при перемиканні передач з вищої на нижчу доцільно застосовувати метод подвійного вимкнення зчеплення з "проміжним газом". Цей метод незамінний також при значному перепаді швидкостей, наприклад з четвертої передачі на другу.
Слід зазначити, що чим нижча передача, яку вмикають, тим плавніше треба відпускати педаль зчеплення. Інакше виникають великі навантаження на трансмісію, а на слизькій дорозі можливі блокування коліс і занесення автомобіля.
Рух заднім ходом треба починати при повністю зупиненому автомобілі.
Послідовність рушання з місця заднім ходом така:
Натиснути на педаль зчеплення (а).
Увімкнути передачу заднього ходу (6).
Плавно натиснути на педаль газу, одночасно відпустити педаль зчеплення і вимкнути стоянкове гальмо (в, г).
2.3 Прийоми керування рульовим колесом під час зміни напрямку руху обома руками, по черзі правою і лівою рукою з перехопленням
Залежно від швидкості руху автомобіля, радіусу повороту і етапу дорожнього покриття існують різні прийоми повороту рульового колеса і перестановки рук. Керування рульовим колесом буває коригуючим, компенсаторним і основним.
Коригуюче керування рульовим колесом здійснюється при незначних відхиленнях автомобіля від заданої траєкторії. Його виконують повертанням керма на невеликий кут. Повертають рульове колесо на потрібний кут без зміни вихідного положення рук.
а) вихідне положення (положення керма під час руху прямо);
б) поворот керма на максимальний кут;
в) поворот керма у вихідне положення
Компенсаторним керуванням рульовим колесом уникають занос автомобіля, тобто здійснюють стабілізацію при втраті поперечної стійкості.
Основним керуванням рульовим колесом змінюють траєкторію автомобіля при поворотах.
Компенсаторне і основне керування рульовим колесом здійснюють двома способами - силовим і швидкісним. Вибір способу керування залежить від швидкості автомобіля, радіуса повороту, величини заносу.
Силовий спосіб застосовується для керування автомобілем у колії, на важких сипучих ґрунтах, розбитих дорогах з вибоїнами. При повороті силовим способом рульове колесо ніби передається з руки в руку. Перед початком повороту наліво ліва рука сковзає вгору по ободу колеса у положення 11-12 год (б). Права рука залишається на місці і утримує рульове колесо. Потім ліва рука повертає рульове колесо, а права сковзає вниз (в) фіксує рульове колесо у положенні 4-5 год. Ліва сковзає вгору по ободу, і цикл знову повторюється (г, д).
Якщо треба швидко повернути рульове колесо на кут понад 180°, рекомендується спосіб перехресного перехвату рульового колеса схрещуванням рук. Залежно від індивідуальних можливостей водія при цьому способі швидкість повороту керма може бути в 3-5 разів більшою від звичайною. При цьому можна діяти або однією рукою, або по черзі обома, або поєднанням роботи рук (однією-обома, обома-однією). Розглянемо досконаліше швидкісний спосіб повороту рульового колеса направо почергово обома руками з перехватом схрещенням (а).
Щоб точніше визначити положення рук на кермі, користуватимемося умовним позначенням чисел на циферблаті годинника. Вихідне положення рук перед поворотом: ліва-9, права-3 (поз. 1).
З вихідного положення рульове колесо повертають обома руками. Права рука відпускає кермо на рівні годинникової цифри 5 і найкоротшим шляхом швидко переноситься до цифри 12 (поз.2.3). На цьому моменті зупинимося детальніше. Захват ободу у його верхній точці в жодному разі не повинен супроводжуватися ударом. Для цього кисть правої руки в момент захвату має рухатися по дузі зі швидкістю обода рульового колеса.
На практиці це виглядає так. Переносячи руку по прямій від цифри 5 до цифри 12, одночасно зближають пальці з ободом. Руки рухають у напрямі обертання колеса. Повний обхват завершується між цифрами 1 і 2.
Права рука на повну силу включається в роботу, а для лівої настає черга швидкісного перехвату - стрімкий рух вгору від цифри до цифри 12 і м'який обхват; права рука при цьому продовжує обертати рульове колесо. Цикл повторюється. За аналогічною схемою роблять поворот ліворуч (б).
2.4 Робота на бокових секторах кермового колеса
Своєчасний перехват рульового колеса здійснюється на боковому секторі між цифрами 12 і 5 при правому повороті та цифрами 7 і 12 при лівому.
Під час повороту рульове колесо треба не штовхати вгору, а плавно тягнути на себе у відповідні боки, оскільки тягнучі руки здійснюються м'язи-згиначі, які на відміну від м'язів-розгиначів сильніші і здатні швидше скорочуватися.
Слід пам'ятати, що кутова швидкість повороту рульового колеса має бути сумірною швидкості руху автомобіля і кривизні обраної траєкторії. Якщо виникає нагальна необхідність маневру на швидкості 60 км/год (об'їзд перешкоди, тощо), перевагу віддають швидкісному способу керування рульовим колесом. Типові помилки при відпрацюванні цього способу такі: зачіплювання рук одна за одну; зменшення кута повороту рульового колеса при перехваті, що призводить до збільшення кількості циклів; тимчасова втрата контакту рук з рульовим колесом і, як наслідок, втрата керування.
2.5 Техніка керування однією рукою
Швидкісний спосіб повороту треба вміти виконувати також однією рукою, оскільки в якийсь момент одна з рук може не бути на рульовому колесі.
Під час відпрацювання повороту праворуч (а) правою рукою з вихідного положення (поз.1) повертають рульове колесо до моменту розтуляння пальців і перехвату через тильний бік кисті (поз.2). Обертають рульове колесо тильним боком кисті (поз. З), а надалі -відкритим обхватом через ребро долоні (поз. 4).
При подальшому повороті рульового колеса здійснюється перехід від відкритого до закритого обхвату (поз.5). Такий самий спосіб для правої руки відпрацьовують при повороті ліворуч (б). Типові помилки цього способу: нерівномірність обертання і втрата контакту кисті з ободом рульового колеса при перехваті.
Поворот рульового колеса під нахилом здійснюють перехватом через тильний бік долоні.
Після повороту рульове колесо обертають у вихідне положення у зворотному порядку. Не слід випускати рульове колесо з рук, чекаючи його самостійного повернення у центральне положення, оскільки це може призвести до аварійної ситуації.
2.6 Аналіз типових помилок водія під час зміни напрямку руху
Загальні типові помилки при керуванні рульовим колесом:
обхват у верхньому (а) або нижньому (б, г) секторах рульового колеса свідчить про стомлення водія, спричиняє зменшення кута і швидкості повороту рульового колеса,
обхват і поворот рульового колеса на спиці (д) перешкоджає поворот рульового колеса для повороту на великий кут;
одночасний обхват у верхньому і нижньому секторах (в) перешкоджає швидкій координації дій водія при повороті;
занадто відкритий обхват, коли великі пальці рук знаходяться зовні ободу рульового колеса, не дає змоги блокувати несподіване обертання рульового колеса через відповідну реакцію колеса на дорогу, особливо, при наїзді на перешкоду або під час руху по колії або піску;
колове обертання однією рукою з постійно розкритою кистю послаблює контакт руки з рульовим колесом і може спричинити проковзування руки по ободу;
повне відпускання рульового колеса під час руху створює передумови для несподіваної довільної зміни напряму руху.
2.7 Прийоми керування гальмовою системою
Одним із елементів керування автомобілем є гальмування, яке застосовується для зменшення швидкості у разі появи перешкоди чи небезпеки на дорозі, підтримування постійної швидкості в певних умовах (під час руху на спуску), зупинки автомобіля, утримання його нерухомим.
знаючи, який з них найефективніший. Неправильний вибір способу гальмування може призвести до наїзду на людей чи перешкоду. Різке гальмування спричиняє блокування коліс, а отже, збільшення гальмового шляху. Його наслідками можуть бути також занос, втрата керованості та перекидання автомобіля. Водій повинен чітко засвоїти, що вибір способу гальмування залежить від конкретних дорожніх умов і швидкості руху.
За кінцевим ефектом гальмування буває частковим і повним. Часткове гальмування призначене для зниження швидкості до оптимальної, скорочення безпечної дистанції, створення сприятливих умов для маневру і т.ін. Повне гальмування застосовується для зупинки автомобіля.
Існує чотири види гальмування: службове, екстрене, аварійне і стоянкове. Службове гальмування заздалегідь прогнозується водієм для зупинки автомобіля у наперед визначеному місці, для зниження швидкості або підтримання її у певних межах (наприклад, під час руху на спусках). Цей вид гальмування здійснюють плавно, без максимального натискування на гальмову педаль, завдяки чому забезпечуються комфорт для пасажирів і цілісність вантажу.
Екстрене гальмування призначене для зупинки транспортного засобу на мінімальній відстані, як правило, раптово, у випадках виникнення загрози наїзду, коли необхідно швидко зупинити автомобіль або різко знизити швидкість. Інтенсивність цього гальмування максимальна і визначається можливостями водія. Під час екстреного гальмування гальмову педаль натискають швидко і сильно. Одночасно можна використати також стоянкове гальмо, допоміжну гальмову систему.
При ушкодженні або виході з ладу робочої гальмової системи водій здійснює аварійне гальмування.
2.8 Повільне, термінове, переривчасте гальмування
Гальмування автомобіля робочою гальмовою системою може бути плавним, різким, ступінчастим, переривчастим і аварійним.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
