147138 (730434), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Підвищення оперативності управління - це оптимізація впливу зовнішнього середовища на результативність функціонування АТП на основі вивчення окремих процесів та об'єктів, формування адекватних йому рішень, погодження та прийняття УР та ефективної організації їх реалізації. Оперативність управління значною мірою залежить від діагностичної інформації про імовірні факти дестабілізації зовнішніх та внутрішніх ситуацій; від ступеня досконалості засобів та методів прогнозування ситуацій, контролю їх стану, аналізу ситуацій та формування адекватних їм рішень; від ступеня досконалості організації управління, включаючи відповідність організаційно-функціональних структур сучасним вимогам і т. ін.
Відповідність рішень, що приймаються, їх оптимальним значенням, перш за все, пов'язана з точністю та повнотою діагностичної інформації про стан об'єктів та процесів АТП, якість виконання робіт і відповідні їм ефективні рішення, які базуються на сучасних методах і засобах ідентифікації ситуацій та вибору певних УР.
Для ефективного взаємозв'язку в просторі та часі виробничих процесів, перевезень, ремонту та технічного обслуговування PC, необхідна централізація управління і контролю, яка забезпечує погоджену роботу окремих ланцюгів АТП.
Централізація управління передбачає досягнення екстремальних значень техніко-економічних показників, виконання виробничої програми перевезень пасажирів, ремонту та технічного обслуговування, PC і представляє собою комплекс організаційних, технічних, технологічних, економічних та соціальних заходів, які залежать від типу АТП, технічно-о стану PC (пробіг з початку експлуатації, інтенсивність цільового використання тощо), наявності виробничо-технічної бази, структури управління і т. ін.
Управління АТП на основі діагностичної інформації здійснюється у декілька прийомів. Перш за все, здійснюється регулювання локальних виробничих процесів, які входять до складу системи, а потім в інтегрованому вигляді формуються УР всієї системи управління.
Оптимізація УР здійснюється на основі математичної моделі об'єкта, яка і визначає врешті-решт якість управління.
Математична модель об'єкта управління базується на виборі основних понять і аксіом, які встановлюються апріорно або експериментально і для яких визначаються області їх дії.
Результативність управління АТП визначається ступенем зацікавленості кожного працівника сфери управління в ефективності керованих дій і досягненні високих кінцевих результатів та ступенем зкоординованості (особливо міжфункціональної) дій всіх управлінських підрозділів.
Проведеними дослідженнями встановлено, що мають місце суттєві недоліки в сфері управління виробничими процесами АТП.
До складу таких недоліків можна віднести: відсутність єдиного системного підходу до формування та реалізації УР у ринкових умовах функціонування підприємства; значні втрати через відсутність своєчасної та достовірної інформації про стан об'єктів та процесів АТП; недостатній рівень якості функціонування окремих процесів АТП; недостатню кількість впроваджених інформаційно-технологічних систем керування виробництвом; відсутність відповідних механізмів мотивації та стимулювання праці і т. ін.
Вдосконалення процесів управління АТП та забезпечення необхідного рівня їх ефективності пов'язані з орієнтацією процесів управління на досягнення високих кінцевих результатів функціонування підприємства, забезпечення на єдиній інформаційній основі багатофункціональної єдності процесів виробництва та управління на усіх етапах формування, прийняття та реалізації УР.
Основними задачами поліпшення ефективності управління виробничими процесами АТП є: створення науково-технологічного потенціалу, який забезпечує на єдиній інформаційній основі розв'язання задач оптимального управління виробництвом; створення засобів для раціональної реалізації інформаційної технології управління на основі широкого застосування обчислювальної техніки та інформатики.
Для забезпечення необхідного рівня ефективності роботи АТП виникає необхідність розв'язання на основі діагностичної інформації задач оптимізації процесів підготовки виробництва, організації ремонту і технічного обслуговування PC, організації перевезень пасажирів (вантажів), оптимізації трудових, матеріальних, фінансових ресурсів та паливно-мастильних матеріалів тощо.
Одним із основних напрямків вдосконалення системи управління АТП, як свідчать проведені дослідження, є забезпечення необхідного ступеня повноти та точності загальної інформації про об'єкт управління, про взаємозалежність його елементів, залежність об'єкта управління від зовнішнього середовища, стана об'єкта управління від результатів його функціонування, про вимоги до механізмів дії на стан об'єкта та його окремі елементи.
4. Підприємства автомобільного транспорту та задачі їх функціонування
Підприємство автомобільного транспорту створюється згідно з рішенням власника майна або уповноваженого ним органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбаченому законодавчими актами України. Підприємство може бути створене у результаті примусового розділу іншого підприємства згідно з антимонопольним законодавством України.
За згодою власника або уповноваженого ним органу підприємство може бути створене внаслідок виділення із складу одного або декількох структурних підрозділів, а також на основі структурної перебудови.
Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новим підприємством взаємних зобов'язань та укладених угод з іншими підприємствами. Підприємство має статус юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Державна реєстрація підприємства здійснюється адміністраціями відповідних територіальних утворень. Інформація про державну реєстрацію підприємства у десятиденний термін адміністрацією відповідного територіального утворення передається органам Міністерства фінансів та статистики. Для державної реєстрації підприємства до адміністрації відповідного територіального утворення представляються: заява, рішення засновника про створення, статут, інші документи за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відмова у державній реєстрації підприємства може виникнути внаслідок порушення установленого законодавством України порядку, а також у випадку невідповідності певних документів вимогам законодавства.
Відмова у державній реєстрації за мотивами недоцільності не допускається.
Створені підприємства діють на основі статуту, який затверджується власником майна, а для державних підприємств - власником майна при участі трудового колективу.
У статуті підприємства визначаються власник і його назва, місце знаходження, предмет та цілі діяльності, органи його управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації і припинення діяльності.
У статут можуть бути включені положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про виробничі відносини, які виникають на основі членства; про повноваження, порядок створення і структуру ради підприємства і т. п. У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет і т. п.).
Висновок
Для забезпечення необхідного рівня ефективності процесів виробництва і управління АТП можуть бути побудовані: математичні моделі виробничих процесів АТП, які характеризують взаємозв'язок між змінними стану та управління; процедурні моделі, що описують порядок (процедуру) виконання різних операцій процесів управління; економічні моделі, які визначають взаємозалежності економічних показників (кінцеві цілі функціонування) АТП як системи управління.
У загальному вигляді процес управління може бути представлений такими управлінськими циклами: цілеспрямування (ЦС) та планування досягнення цілей (ПЛ); розробка та організація реалізації заходів, які забезпечують функціонування об'єкта управління в заданому режимі (ОРГ); регулювання виробничих процесів АТП за допомогою обернених зв'язків, включаючи облік (О) та контроль (К) стану виконання прийнятих заходів та досягнення намічених цілей; при появі відхилень - організація аналізу конкретної ситуації (С) і розробка та впровадження додаткових заходів, спрямованих на компенсацію дії на виробництво негативних факторів, а в разі неможливості досягнення цілей - розробка пропозицій щодо їх тимчасової корекції на відповідних рівнях структури виробництва та мінімальному часовому інтервалі.
Список використаної літератури:
-
Левковець П.Р., Марунич В.С. Міжнародні перевезення і транспортне право: Навчальний посібник. – 3-є видання, виправлене та доповнене. – К.: Арістоей, 2005. – 292 с.
-
Ігнатенко О.С., Марунич В.С., Дума І.М. Логістика і пасажирські перевезення. – К.: Автошляховик України, 1995. – Вип. 2. –с. 7-12.














