146926 (730356), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У загальному вигляді планова потреба в кожному виді нормованих матеріально-технічних засобів, що підлягають включенню в план-замовлення на майбутній плановий рік визначається формулою

,

де – розрахункова потреба в даному виді матеріально-технічних засобів на плановий період; З_ПеР – перехідний запас на початок планового періоду (року); – очікувана наявність на початок планового року; – ціна одного предмета даних матеріально-технічних засобів.

Основними показниками для складання плану-замовлення й постачання авіаційними двигунами є дані про потреби в них авіакомпаній і джерела покриття цієї потреби

де – число літаків, які будуть літати в плановому періоді; Д – число двигунів на одному літаку; _д – наробіток, що приходиться на один двигун (моторне гніздо) протягом планового періоду; Р_Д – ресурс двигуна, встановлений промисловістю для даного типу, г; О_ф – оборотний фонд двигунів, установлений для даного типу двигуна, шт.; О_Н – очікувана наявність двигунів у даній авіакомпанії (які зберігаються на складах і передбачувані до надходження з ремонтних підприємств), шт.

В основу визначення номенклатури запасних частин покладений інженерний аналіз рівня витрати запасних частин.

Рівень витрати за період експлуатації Е_R визначається сукупністю параметрів ( ), де R – норма витрати, T – очікувана середня інтенсивність експлуатації (годин нальоту) одного літака за планований період, N – кількість літаків, які будуть експлуатуватися протягом планованого періоду.

Потрібна кількість запасних частин кожної номенклатури в загальному випадку визначається за формулою:

,

де R – норма витрати запасних частин (для планових, позапланових замін), розрахована на інтервал в 100 годин нальоту, [ ] – ціла частина числа.

Ефективність виконання плану по МТП визначається за формулою

де – потреба в матеріальних засобах на плановий період; – фактично поставлено матеріальних засобів для забезпечення авіакомпанії в плановому періоді.

Важливим є також показник зниження простоїв літаків через відсутність запасних частин і агрегатів з вини МТП

де – плановий наліт годин; – фактичний наліт годин.

Узагальнений коефіцієнт ефективності МТП визначається як середньоарифметичне значення приватних показників.

де – коефіцієнт ефективності виконання плану МТП; – коефіцієнт ефективності якості плану постачання; – коефіцієнт ефективності запасів; – коефіцієнт рівня механізації; – коефіцієнт організації зберігання; – коефіцієнт ремонту агрегатів; – коефіцієнт забезпеченості нормами витрати; – число коефіцієнтів.

У четвертому розділі розроблені інженерні методики постачання (забезпечення) парку ПС авіакомпанії запасними частинами на основі формування оптимального розміру замовлення комплектуючих виробів, раціонального вибору резервних елементів повітряних суден авіакомпанії при обмеженій сумі фінансування, методи оптимізації системи постачання запчастинами для забезпечення заданої ймовірності безвідмовної роботи й метод оптимізації рівнів запасів.

В експлуатаційній практиці для оцінки й підтримки незнижуваних запасів комплектуючих виробів використовують різні моделі формування потреби в запчастинах. Найбільш часто в цих цілях використовують імовірнісні моделі, які базуються на даних про відмови й несправності авіаційної техніки за попередній період експлуатації, а також даних про залишки ресурсів і планованому нальоті на прогнозований період. Найбільш обґрунтованими й пристосованими до прийнятої системи обліку наробітків і відмов АТ в авіакомпанії є дві моделі.

Модель 1 заснована на використанні розподілу Пуассона шляхом порівняння спостережуваного числа відмов з верхньою границею регулювання (ВГР), що представляє собою припустимий рівень надійності. Спостережуване число відмов у певні інтервали часу має випадковий характер від нуля до ВГР. Значення верхньої границі регулювання визначається з використанням розподілу Пуассона. ВГР визначає із прийнятою ймовірністю верхню межу відмов п = ВГР, що не буде перевищений із заданою ймовірністю при наявності одних лише випадкових причин:

де T – наліт парку літаків; a – число однотипних виробів на літаку; – запланований параметр потоку відмов; – імовірність того, що число відмов не перевищить верхньої границі регулювання.

На рис 3. приводяться монограми кількості виробів, що не перевищують верхню границю регулювання із заданою ймовірністю P_зад = 0,975 для різних прогнозованих параметрів потоку відмов і числа однотипних виробів від наробітку виробу T.

Модель 2 заснована на оцінці кількості запасних елементів, необхідних для забезпечення експлуатації виробу на заданому інтервал , при досить великому інтервалі експлуатації в порівнянні із середнім часом між відмовами.

де m(t) – кількість запасних елементів, – квантиль нормального розподілу для ймовірності, рівної , – середній час між відмовами, – дисперсія часу між відмовами, t – сумарний наробіток.

На рис. 4. приводяться монограми кількості запасних елементів залежно від імовірності при математичному очікуванні й середньому квадратичному відхиленні часу між відмовами рівними .

Рис. 3. Кількість виробів, що не перевищують верхню границю регулювання з імовірністю P_зад = 0,975 для різних значень параметра потоку відмов (модель 1)

Рис. 4. Залежність необхідного числа виробів взамін тих що відмовили гарантуючу задану ймовірність замін (модель 2)

Загальна постановка задачі по забезпеченню запасними елементами може бути сформульована в такий спосіб: нехай відомо середнє число відмов та вартість відновлення кожного i-го елемента, що працює у системі протягом часу t_i . З огляду на те, що кількість запасних частин повинна бути не менше кількості відмов, визначення кількості запасних елементів одного типу зводиться до знаходження з рівняння

.

Число запасних елементів можна також знайти за наближеною формулою

.

Необхідно визначити кількісний склад ЗІП для максимально можливої ймовірності безвідмовної роботи 1- функціонування технічної системи протягом часу t. Кількість запасних елементів визначається з урахуванням обмеження

,

де m_i – число запасних елементів i-го типу, c_i – вартість одного елемента i-го типу, C – виділені кошти для закупівлі запасних елементів.

При цьому формулу для максимізації ймовірності безвідмовної роботи у випадку нормального закону можна представити у вигляді

,

де – середній наробіток на відмову j-го елемента, – дисперсія наробітку на відмову, t – сумарний наробіток, [ ] – ціла частина числа.

В рівнянні потрібно знайти таке максимальне значення квантиля розподілу (і, отже, ІБР) при якому задовольняється нерівність. Слід зазначити, що мінімальна кількість коштів, які виділяються для закупівлі запасних елементів повинна бути не менше вартості середнього числа елементів, що відмовили за зазначений період , тобто

.

На рис. 5, як приклад, приводиться оптимальна планована кількість запчастин кожного -го типу, їх максимально можливі ймовірності безвідмовної роботи та сумарні вартості комплектів однотипних запасних частин для нормального ( ) і експонентного ( ) розподілів (Пуассонівського потоку відмов) при попередньо заданих середній кількості відмов і вартості елементів за базовий період і граничної суми фінансування в розмірі C = 190000 у.o..

а

б

Рис. 5. Максимізація ймовірності безвідмовної роботи ПС на основі раціонального вибору резервних елементів при обмеженій сумі фінансування: а- для нормального розподілу часу до відмови; б - для пуассонівського потоку відмов

Для складно структурованих систем при розрахунку ІБР найбільш часто використаються методи структурних, логічних схем і схемно-функціональний метод. Ці методи можна використати й у задачах оптимізації системи постачання запасними частинами, застосовуючи схему резервування заміщенням. У цьому випадку при відмові елемента системи, що складається з – елементів, кожний елемент замінюється новим з такими ж характеристиками надійності, як і вихідний елемент. Формула розрахунку ймовірності безвідмовної роботи для схеми з m – кратним ненавантаженим резервом має вигляд

Для прикладу, ІБР паливної системи літака можна розрахувати методом логічних схем за формулою

де – імовірності здійснення i-их подій (відмов).

Якщо прийняти за інтервал прогнозування г., а в якості граничної ІБР – , то, на підставі статистичних даних значень інтенсивності відмов елементів паливної системи літака номера доданих елементів у порядку максимальної зміни ІБР розташовуються в такий спосіб

Характеристики

Список файлов реферата