144487 (727684), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

8. Улаштування захисних покриттів будівельних залізобетонних конструкцій

Для захисту бетону і залізобетонних конструкцій, що зазнають впливу різних рідин і агресивних середовищ, широко застосовують лакофарбові покриття: епоксидні, акрилові, силікатні, силіконові тощо.

Ці покриття мають низку переваг: високу стійкість до зволоження, стійкість до агресивного атмосферного середовища, високу адгезію до металевих і неметалевих основ, високу стійкість до зношення та ін.

У практиці захисту залізобетону від іржі найефективнішими є покриття з епоксидних матеріалів.

Епоксидні композиції — це розчинові суміші епоксидних смол, органічних розчинників, суспензій, барвників, отвердників тощо. Епоксидні покриття на бетоні стійкі практично в усіх сильно агресивних середовищах. Оптимальна товщина покриття на бетоні — 100 - 250 мкм, орієнтовний термін експлуатації — понад 5 років.

Епоксидну композицію Ceresit CF 34 застосовують:

- для декоративного захисту стін і підлог складських приміщень, виробничих складів, гаражів, терас, балконів, критих галерей та ін.;

- для влаштування покриттів на підлогах промислових підприємств, що зазнають впливу помірних механічних навантажень;

- для гідроізолювання бетонних резервуарів у комплексі з Ceresit CR 65;

- для декоративного захисту поверхонь з литого асфальту, що експлуатується за слабких механічних навантажень.

Композиція Ceresit CF 34 має такі властивості: водостійка; хімічно стійка; стійка до стирання; морозостійка; екологічно чиста.

Застосовують Ceresit CF 34 усередині і зовні будинків і споруд, що експлуатуються як за звичайних умов, так і за умов постійної вологості. Матеріали, виготовлені на основі епоксидних смол, мають високу стійкість до вологи, хімічного впливу, іржі, стирання, морозостійкі, виявляють діелектричні властивості, характеризуються невеликою усадкою.

Ceresit CF 34 наносять на чисту, суху (вологістю не більш як 4 %) і міцну (не менш як 20 МПа) основу. Основу готують згідно зі СНиП 3.04.01-87 і ДВН В.2.6-22-2001. Насамперед її потрібно очистити від речовин, які погіршують адгезію, і надати поверхні шорсткості.

Композицію Ceresit CF 34 готують так: компоненти А і В змішують у співвідношенні 2 : 3,5 (за масою) за допомогою електродриля зі спеціальною насадкою до отримання однорідної маси. Перед основним нанесенням Ceresit CF 34 основу ґрунтують цим самим матеріалом, розбавленим водою у співвідношенні близько 1: 5, що визначається водопоглинанням основи: чим вище водопоглинання, тим більше додають води. Ґрунтовку наносять за допомогою квача з короткою щетиною. Наступний шар покриття наносять валиком або квачем.

Основні технічні характеристики епоксидної композиції Ceresit CF 34

Склад

Співвідношення компонентів A: By суміші

Готовність до технічного пересування по поверхні

Готовність до експлуатації

Термін придатності композиції

Витрата, кг/м²

• двокомпонентна (компоненти А і В)

• 2,0:3,5

• через 24 год

• через 5 діб

• 90 хв

• 0,5

Для захисту бетону досить часто використовують силіційорганічні фарбувальні композиції, серед них акрилові, силікатні та силіконові покриття.

Акрилову фарбу Ceresit CF 33 застосовують з метою підвищення стійкості основ конструкцій до механічних впливів, полегшення очищення і догляду за ними та їх кольорового оформлення. Відмінними особливостями матеріалів на основі акрилових смол є висока адгезія до металевих і неметалевих матеріалів, тріщиностійкість, паропроникність, стійкість до стирання. Проте вона непридатна для влаштування покриттів підлог, які експлуатуються в умовах впливу хімічно агресивного середовища і тривалого впливу вологи.

Застосовують Ceresit CF 33 для фарбування підлог на балконах, у складських приміщеннях, офісах, вітальнях тощо.

Фарба для підлоги Ceresit CF 33 має такі властивості: високостійка проти зношення; не містить органічних розчинників; атмосферостійка; придатна для зовнішніх і внутрішніх робіт; технологічна; швидко висихає.

Основні технічні характеристики епоксидної композиції Ceresit CF 33

Склад

Щільність, кг/дм³

Температура застосування, °С

Температура експлуатації, °С

Готовність до експлуатації

Коефіцієнт опору дифузії водяної пари

Витрата, л/м²

• пігментована і модифікована ди сперсія акрилового співполімеру

• 1,23

• від +5 до +35 °С

• від -30 до +60

• через 24 год

• близько 700

• 0,25

Перед улаштуванням захисного покриття з фарби Ceresit CF 33 на бетонній основі її попередньо очищають від усіх речовин, які перешкоджають адгезії, й обробляють за допомогою піскоструминного апарата. Потім на поверхню наносять універсальну глибокопроникну ґрунтовку Ceresit CT 14 квачем, а на великі площі — розприскувачем. Ретельно перемішану фарбу Ceresit CF 33 наносять на бетон після висихання ґрунтовки (через 12 год) квачем, валиком або розприскувачем у два шари з урахуванням тривалості висихання (24 год). При цьому потрібно стежити за рівномірністю нанесення фарби. Через 2 — 3 доби покриття витримує граничні навантаження.

9. Організація праці опоряджувальників

Організація праці опоряджувальників має забезпечувати ефективне використання робочого часу, засобів механізації і матеріальних ресурсів із метою підвищення продуктивності праці, скорочення термінів будівництва, поліпшення його якості. Це досягається дотриманням вимог наукової організації праці (НОП), яка передбачає здійснення комплексу організаційно-технічних і соціально-економічних заходів.

Найважливіша вимога НОП — поділ і кооперування праці. Кількісний і професійно-кваліфікаційний склад бригади має відповідати виду, трудомісткості й термінам виконання робіт із дотриманням стабільного складу виконавців.

В умовах ринкової економіки найефективніші збільшені комплексні бригади, які сумішують кілька професій.

Під час виконання опоряджувальних робіт застосовують ланкову або бригадну систему організації праці. За ланковою системою ланки спеціалізуються на певному виді опоряджувальних робіт згідно з планом-завданням. Бригадну систему застосовують частіше, при цьому бригада та її складові ланки мають спільний план-завдання.

Бригади бувають спеціалізовані та комплексні. Спеціалізовані бригади складаються з робітників однієї професії, які виконують один вид опоряджувальних робіт (штукатурні, малярні тощо). Праця у таких бригадах поділяється за складністю робіт відповідно до розрядів робітників.

Комплексні бригади виконують кілька видів робіт, пов'язаних з опорядженням будинку, і складаються з робітників кількох професій (штукатурів, плиточників, малярів). У таких бригадах існує суміщення професій.

Ефективною формою організації виробництва і праці при виконанні опоряджувальних робіт (штукатурних, малярних тощо) є застосування спеціалізованих екіпажів. їх формують за професійною ознакою, застосовують прогресивну технологію виконання робіт та комплексну механізацію, використовують штукатурні й малярні станції. Екіпажна форма організації передбачає застосування потоково-розчленованого методу для проведення опоряджувальних робіт. Комплекс робіт поділяють на окремі процеси, які виконують спеціалізовані ланки.

До складу бригади можуть входити робітники (машиністи), які обслуговують окремі машини, що забезпечить загальну зацікавленість у створенні кінцевої продукції. При цьому машиніста зараховують до складу будівельної організації або залишають у складі управління механізації.

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем називають частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу трудових дій одним або кількома працівниками.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже немає стаціонарних робочих місць, адже робітник разом із пристроями і матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

На робочому місці опоряджувальника мають бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібні для виконання опорядження, їх розміщують так, щоб під час роботи не доводилося робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, має лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, — зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.

Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників. Тому в спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватися всіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця опоряджувальників обладнують засобами зв'язку, а також пристроями, які забезпечують нормальні гігієнічні умови (освітлення, захист від протягів тощо).

10. Нормування і система оплати праці опоряджувальників

У будівництві діють єдині норми і розцінки (ЕНиР), відомчі норми і розцінки (ВНиР) та місцеві норми і розцінки. Норми розробляють і періодично видають спеціальними збірниками. Норми на опоряджувальні роботи вміщено в збірнику Е8. Для вимірювання кількості витраченої праці передбачені такі норми: часу, виробітку, трудомісткості.

Нормою часу (Н_ч) називають кількість робочого часу, яка надається робітникові відповідної професії і кваліфікації за умови повного використання засобів виробництва, правильно організованої праці для виконання одиниці продукції (1 м² штукатурення, 1 м² облицювання тощо).

При визначенні норми часу враховують не тільки час, витрачений на виконання основної роботи, а й час, потрібний для перемішування будівельних розчинів, підготовку й чищення інструментів і механізмів, їх переміщення, а також на підготовку робочого місця. Норма часу (норма витрати праці) виражається у людино-годинах. Наприклад, норма часу, за який штукатур 3-го розряду наносить грунт на 100 м² стіни вручну при простому штукатуренні, становить 20 люд.-год. Це означає, що штукатур 3-го розряду має нанести ґрунт на 100 м² поверхні вручну за 20 год.

Нормою виробітку (Н_в) називають кількість готової продукції, яку має виробити за одиницю часу (1 год) робітник відповідної кваліфікації або ланка.

Норма виробітку тісно пов'язана з нормою часу. Чим більше продукції виробляє робітник за одиницю часу, тим меншою буде норма часу, і навпаки. Залежність між ними обернено пропорційна і подається формулою Н_ч=1/Н_в.

Знаючи норму часу, легко визначити виробіток робітника за 1 год. Для нашого прикладу на 100 м² нанесення ґрунту Н_ч = 20 люд.-год, звідки норма виробітку становитиме Н_в=100/Н_ч= 100/20 = 5м2, а змінна норма виробітку на одного робітника

5-8 = 40 м².

Щоб визначити трудомісткість певного виду робіт, потрібно обсяг цих робіт помножити на норму часу. Наприклад, трудомісткість наклеювання облицювальної плитки (100 х 100 мм) на поверхню основи при товщині шва 3 мм обчислюють так: 1,6 люд.-год • 100 м² = 160 люд.-год, де 1,6 люд.-год — норма часу наклеювання плитки.

Якщо технічно обґрунтовані норми дають змогу визначити кількість якісно витраченої праці, то за допомогою тарифної системи оцінюють її якість, диференціюючи розміри заробітної плати залежно від кваліфікації (майстерності) працівника і складності роботи.

Основними елементами тарифної системи є: тарифно-кваліфікаційний довідник — основа всієї тарифної системи. У ньому всі види робіт у виробництві розподілено за розрядами залежно від їхньої складності, з характеристикою робіт, що є основою тарифікації і визначення кваліфікації працівників при порівняльному оцінюванні виконаних робіт. Тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників, зайнятих у будівництві й ремонтно-будівельних роботах, установлює, до якого розряду за складністю належать окремі види будівельних робіт, а також вимоги, що ставляться до робітника-будівельника для присвоєння йому кваліфікаційного розряду. Для більшості професій будівельних працівників передбачається шість розрядів кваліфікації;

тарифна сітка — це шкала, що встановлює співвідношення в оплаті праці робітників різної кваліфікації (розрядів) з метою більш високої оплати праці кваліфікованих будівельників порівняно з менш кваліфікованими і некваліфікованими;

тарифний коефіцієнт — співвідношення (число), що показує, у скільки разів ставка відповідного розряду вища від ставки 1-го розряду:

Тарифний розряд робітника 1 2 3 4 6 6

Характеристики

Список файлов реферата