143072 (726871), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Основний суб'єкт реабілітації – соціальний педагог, здатний надати психологічну допомогу підліткам, що відкидаються у формальних колективах.
Реабілітація припускає: по-перше, виявлення причин деформацій у розвитку дітей і підлітків, пошук засобів і способів їхнього усунення, зміни середовища в інтересах дитини; по-друге, побудова адекватного процесу виховання, що сприяє розвиткові нормальної особистості.
У чому виражається педагогічна підтримка важкого підлітка? Соціальний педагог допомагає важкому підліткові пізнати самого себе, розібратися у відношеннях з навколишніми, набути необхідні знання, громадянські і професійні якості, досягти нормальних відносин з батьками, учителями, однолітками, сформувати творчі захоплення. Роботу з підлітком необхідно спланувати так, щоб він повірив у реальність поставленої цілі.
Ці задачі можна вирішити тільки при знанні особистості, задатків і здібностей підлітка, для чого проводяться опитування, анкетування інтересів, діагноз здібностей і самооцінки підлітка. З метою соціалізації підлітка, його професійної орієнтації соціальний педагог організує різноманітні заходи, наприклад, конкурс на кращий кулінарний виріб, виготовлення муляжів для шкільних кабінетів, карт схем; участь у ремонті школи; допомога пенсіонерам по господарству і т.д..
Процес перевиховання можна розділити на 4 етапи.
Перший етап - вивчення підлітка і навколишнього його середовища.
Другий етап – забезпечення психологічної готовності підлітка до перевиховання. Він містить у собі бесіди з підлітком, входження в довіру до нього, пробудження його інтересу до тієї або іншої діяльності.
Третій етап – це процес нагромадження підлітком морально позитивних якостей, вчинків. Важливо постійно тримати цей процес під контролем і при невеликих переміщеннях заохочувати дитину, направляючи його далі на зміну своєї поведінки. Мета соціального працівника в роботі з важкими підлітками полягає в тому, щоб вихованець сам навчився оцінювати свої вчинки, їх позитивні й негативні сторони, причини і самостійно знаходити шлях подальшої поведінки. У цьому йому допомагає орієнтація на ідеал, знайти який допомагає йому педагог.
Четвертий етап – перевиховання – самовиховання, коли вихованець прагне самостійно вийти з кризи.
На усіх перерахованих етапах вихователь виступає в ролі консультанта.
Отже, у неформальних угрупованнях формується протиправна кримінальна поведінка. Цьому сприяють вседозволеність у цих групах, бажання бути дорослішими і незалежними від батьків. Часто “ефект групи” поглинає людину, вона втрачає свою особистість, робить протиправні вчинки, будучи “зараженою” тим, що це роблять інші. Допомогти їм можна лише створивши інше середовище спілкування, де б підліток не перетинався би зі своїми колишніми друзями.















