142872 (726788), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Призначення методу евристичного прогнозування - виявлення об’ективізованого уявлення про перспективи розвитку вузької області науки і техніки на основі систематизованої обробки прогнозних оцінок репрезентативної групи експертів.
Область вживання МЕП - науково-технічні об'єкти і проблеми, розвиток яких або повністю, або частково не піддається формалізації, тобто для яких важко розробляти адекватну модель. Наприклад, елементно-технологічна база ЕЦВМ.
В основі методу лежать три теоретичні допущення:
1) існування у експерта психологічної установки на майбутнє, сформульованої на основі професійного досвіду і інтуїції, і можливості її екстеріоризації;
2) тотожності процесу евристичного прогнозування і процесу рішення наукової проблеми з однотипністю одержуваного знання у формі евристичних правдоподібних висновків, що вимагають верифікації;
3) можливості адекватного відображення тенденції розвитку об'єкту прогнозування у вигляді системи прогнозних моделей, що синтезуються з прогнозних експертних оцінок.
Ці допущення реалізуються в методі евристичного прогнозування шляхом системи прийомів роботи з експертами, способами оцінок і синтезу прогнозних моделей.
Як початкові документи при роботі по методу евристичного прогнозування виступають: опис методу; інструкції по формулюванню питань; інструкції по складанню анкет і таблиць експертних оцінок; порядок роботи з експертами; набір евристичних прийомів для експертів; інструкція для експертів по заповненню анкет і таблиць; інструкція по обробці на ЕОМ експертних анкет і таблиць; алгоритми і програми для обробки даних на ЕОМ; заповнені експертами анкети і таблиці; інструкція за оцінкою компетентності експертів; інструкція по синтезу прогнозних моделей; набір способів верифікації прогнозів.
Наявність повністю сформульованого інформаційного масиву дає повну підставу для якісної роботи з МЕП.
Формування анкет і таблиць експертних оцінок. Інформаційним масивом для розробки прогнозів методом евристичного прогнозування є набір заповнених експертами таблиць і анкет. Таблиці містять перелік строго сформульованих питань. До питань в анкетах пред'являються наступні вимоги:
1) вони повинні бути сформульовані в загальноприйнятих термінах;
2) формулювання їх повинне виключати всяку смислову неоднозначність;
3) всі питання повинні логічно відповідати структурі об'єкту прогнозу;
4) вони повинні бути віднесені до одного з трьох перерахованих нижче видів. Залежно від виду питання застосовується певна процедура його формулювання і складання анкет.
До першого вигляду відносяться питання, відповіді на які містять кількісну оцінку: питання щодо часу звершення подій; опити щодо кількісного значення прогнозованого параметра; питання щодо вірогідності здійснення події; питання за оцінкою відносного впливу чинників один на одного в деякій шкалі. Для даного типу питання застосовується найпростіша процедура складання анкет. В цьому випадку сам прогнозист, що знає об'єкт прогнозу, формулює перелік значень оцінюваних параметрів, вірогідності і тимчасових відрізків. При визначенні шкали значень кількісних параметрів (час, характеристика і ін.) доцільно користуватися нерівномірною шкалою. Конкретне значення нерівномірності визначається характером залежності помилки прогнозу від часу попередження.
До другого вигляду відносяться змістовні питання, що вимагають згорнутої відповіді не в кількісній формі. Питання, що вимагають відповіді в згорнутій формі, можуть бути трьох типів: диз'юнктивні; конъюнктивні; імплікативні.
Питання, що вимагають змістовної відповіді в згорнутій формі, характеризуються найскладнішою процедурою їх формування в анкету. Анкета в остаточному вигляді виходить в результаті трьох етапної ітерації. На першому етапі прогнозист ретельно вивчає результат роботи (доклад) групи експертів (метод комісій) над певною системою. Підсумком вивчення є формулювання першого варіанту запитальника, який на другому етапі розсилається головам відповідних комісій для коректування і уточнення. В результаті виходить другий варіант запитальника. На третьому етапі питання групуються по темах і в певному порядку всередині тим. Остаточний варіант запитальника набуває форму таблиць експертних оцінок.
До третього вигляду відносяться питання, що вимагають відповіді в розгорненій формі, які, у свою чергу, діляться на два типи:
1) питання з формою відповіді у вигляді переліку відомостей про предмет;
2) питання з формою відповіді у вигляді переліку аргументів, підтверджуючих або відкидаючих тезу, що міститься в питанні.
Питання, що вимагають змістовної відповіді в розгорненій формі, визначаються шляхом двохетапної ітерації. Перший етап - прогнозист звертається до експертів з проханням сформулювати найперспективніші і якнайменше розроблені проблеми. На другому етапі зі всіх названих проблем вибираються лише мають безпосереднє відношення до об'єкту прогнозу і принципово вирішувані.
Після того, як всі питання уточнені і зведені по тематичних ознаках у відповідні розділи анкет або таблиць, переходять до роботи з експертами, аналізу і обробки експертних оцінок.
3. Класифікації економічних прогнозів
Економічні прогнози розробляються з різною метою і для різних рівнів народного господарства. Кожний вид прогнозів має свої особливості.
Прогноз основних напрямків науково-технічного прогресу містить наступні напрями науково-технічного прогресу:
В області знарядь праці: створення комплексів механізмів для завершення механізації праці в основних виробничих процесах у ряді галузей промисловості, будівництві, сільському господарстві; підвищення рівня автоматизації виробництва з переривчастими процесами і немасовим випуском продукції шляхом упровадження устаткування з програмним управлінням і інших електронних засобів; оновлення і модернізація устаткування, скорочення термінів його заміни і т.д.
В області предметів праці: зміна структури конструкційних матеріалів за рахунок підвищення частки алюмінію і пластмас; створення нових видів сировини і матеріалів на базі традиційних їх видів (металеві сплави, матеріали на основі хімічної переробки деревини і т.п.).
В області електроенергетики: нарощування потужностей атомних електростанцій; початок будівництва електростанцій промислового призначення з магнітно-гідродинамічними (МГД) установками і т.д.
В області техніки управління: збільшення кількості автоматизованих систем управління підприємствами і галузями; початок формування загальнодержавної автоматизованої системи збору і обробки інформації. [7]
Об'єктом економічного прогнозування науково-технічного прогресу є як натурально-речовинні, так і вартісні показники. При цьому початковою стадією є науково-технічний прогноз. На його основі прогнозуються суспільно необхідні витрати праці на досягнення певних результатів і очікувані індивідуальні витрати цієї праці. Зіставляючи суспільно необхідні витрати з індивідуальними, можна виключати як явно неприйнятні ті варіанти розвитку, в яких індивідуальні витрати перевершують суспільно необхідні. Серед тих, що залишилися визначаються ефективні варіанти, які за інших рівних умов дають найбільшу економію.
Як відомо, на рівні підприємств, об'єднанні, міністерств економічні результати виражаються в різних госпрозрахункових показниках, а також в показнику народногосподарського економічного ефекту від створення і використовування певних споживних вартостей. Вдосконалення споживних вартостей може стати самостійним об'єктом економічного прогнозування.
Розвиток економіки породжує нові потреби, які виражаються як в натурально-речовинних, так і у вартісних показниках і можуть виступати у формі платоспроможного, незадоволеного, відкладеного попиту на сировину, матеріали, робочу силу, капітальні вкладення і т.д. Ці потреби також є об'єктом економічного прогнозування науково-технічного прогресу.
Економічний прогноз науково-технічного прогресу може бути представлений в різних формах. На малюнку 1.3 показані основні, але далеко не всі можливі форми прогнозу. Так, прогнози можуть розрізнятися по періодичності їх складання (періодичні і разові), по ступеню інформованості дослідника і т.п.
Попередній прогноз складається при виборі об'єкту економічного прогнозування науково-технічного прогресу в цілях первинного з'ясування його значущості, а також виходить при послідовному уточненні початкових даних в процесі складання прогнозу.
Описовий прогноз містить якісні характеристики най вірогідніших напрямів науково-технічного прогресу і його впливу па показники економічної ефективності. В ньому містяться вказівки на найперспективніші напрями науково-технічного прогресу; передбачення наслідків здійснення цих напрямів, їх впливу на зовнішнє по відношенню до нього середовище; порівняльна оцінка значущості досягнень науково-технічного прогресу, що вивчаються, для народного господарства; опис необхідних умов реалізації даних досягнень і ін.
Описовий прогноз може містити і кількісні оцінки: гіпотези про час наукового рішення проблеми або широкого розповсюдження нового методу виробництва; числові дані про існуючі в народному господарстві тенденції, що показують необхідність вдосконалення продуктивних сил в даному напрямі і т.п. Цей вид описового прогнозу відрізняється від кількісного прогнозу тільки тим, що не містить числової оцінки економічного ефекту. Кількісний прогноз може містити цілий ряд якісних оцінок: гіпотези про конкретний характер госпрозрахункових відносин в майбутньому, про державну політику цін, про вплив даного досягнення на неекономічні цілі і т.п.
Дослідницький прогноз показує можливі напрями науково-технічного прогресу, забезпечені народногосподарськими ресурсами і науково-технічними розробками. По тривалості прогнозного періоду дослідницькі прогнози підрозділяються на термінові (що складаються на заданий період). короткострокові, середньострокові і довгострокові. До короткострокових відносяться прогнози, що охоплюють період, на один рік перевищуючий час початку задоволення потреб в даних досягненнях науково-технічного прогресу. Середньострокові прогнози складаються на термін, починаючи з яким повністю задовольняються потреби в цих досягненнях. Довгострокові прогнози охоплюють весь економічний горизонт в досліджуваній області народного господарства. Розподіл прогнозів на короткострокові, середньострокові і довготермінові у такий спосіб не є загальноприйнятим в прогностичній літературі. Проте воно представляється вдалим, оскільки враховує специфіку кожного конкретного об'єкту прогнозування.
Нормативний прогноз розглядає необхідні ресурси і доцільні напрями діяльності для забезпечення виконання поставлених нормативних цілей. Ці цілі частіше за все пов'язані з необхідністю рішення неекономічних задач суспільства.
Нормативні прогнози діляться на оперативні, тактичні і стратегічні відповідно до того, до якої з цих категорій відносяться нормативні цілі, встановлені в основу їх розробки. [8]
В прогнозах одно чинників як об'єкт прогнозування вибирається або якийсь один елемент нової технології, або один показник, що характеризує взаємодію технологій (праця певної кваліфікації, машини одного вигляду, кількість нових наукових праць з однієї тематики, фондомісткість національного доходу і т.п.). Об'єктами многофакторних прогнозів є структура зайнятості, ряди машин, співвідношення між декількома чинниками суспільного виробництва і т.д.
Односекторним вважається прогноз, що розглядає процеси в одному з господарських осередків, багатосекторним - у взаємодіючій групі таких осередків. Багаторівневі прогнози розглядають науково-технічний прогрес і його вплив на ефективність суспільного виробництва в ієрархічній підсистемі народного господарства.
Побудова системного прогнозу ґрунтується на системному підході до дослідження науково-технічного прогресу.
При побудові системного прогнозу виробництва нової техніки деревом цілей може служити ієрархічна система конкретних потреб, безпосередньо пов'язана з даними напрямами науково-технічного прогресу. Системний прогноз повинен містити також варіанти досягнення цілей, забезпечені народногосподарськими ресурсами, систему організаційних заходів для реалізації кожного з цих варіантів в господарській практиці і описувати інформаційні потоки, що забезпечують дану систему необхідною інформацією.
Прогноз називається умовним, якщо при його побудові виходять з якихось конкретних гіпотез про ситуацію, в якій здійснюються прогнозовані події.
Керований прогноз є спеціальний вид умовного прогнозу, в якому деякі з умов виділені як керовані змінні (тобто змінні, значення яких можуть бути регульовані в процесі цілеспрямованої господарської діяльності). Умовний прогноз, що не містить керованих змінних, називається некерованим. Керований прогноз є варіантним, якщо він містить декілька варіантів зміни керованих змінних і наслідків цих змін. Якщо при цьому не розглядаються варіанти управління, які явно менш задовільні з погляду досягнення поставлених цільний, то такі прогнози ми називаємо ефективними.
Прогноз є оптимальним, якщо з безлічі прогнозних варіантів науково-технічного розвитку вибираються оптимальні по деякому критерію.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
