142820 (726762), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Окрім того хочеться оприлюднити таку інформацію про дослідження наукового-популярного журналу Nature, який містив такий заголовок: «Чоловіки і жінки мають різний смак на помсту». Вчені провели низку експериментів, в ході яких сканували головний мозок піддослідних у той час, як їм показували біль їхніх кривдників. Це лише побічні спостереження від експерименту, який мав на меті з’ясувати реакцію чоловіків і жінок у ситуації, коли зазвичай люди демонструють співчуття.

Помста справляє більшу насолоду чоловікам - якщо вірити дослідникам лондонського University College. Поки що ця теза не є беззаперечною, але насправді вчених цікавило навіть не це: вони з’ясовували, як чоловіки і жінки проявляють співчуття.

В межах експерименту групу добровольців: жінок і чоловіків, попросили зіграти гру (за гроші) з акторами, частина яких грали чесно, а частина - обманювали. Після цього дослідники визначали спеціальним томографом процеси в головному мозку добровольців, яким показували акторів, охоплених болем. На той час учасники експерименту вже визначилися зі ставленням до акторів - або позитивним, або негативним. Професор Таня Зінгер каже, що чоловіки меншою мірою співчували тим, хто їм не подобався. Гарна новина полягає в тому, що і чоловіки, і жінки мали подібні реакції в прогнозованих - пов’язаних із відчуттям болю - ділянках головного мозку стосовно того актора, який діяв чесно.

Але ми також побачили, що рівень співчуття змінювався у випадку актора, якого вважали нечесним. Йому співчували менше, але в чоловіків ця зміна була разючіша. Чоловіки взагалі не виявляли ніякого співчуття, коли бачили страждання нечесної, як їм здавалося людини”.

Чоловіки показали набагато вище суб’єктивне прагнення помсти, ніж жінки. І що більшим було їхнє прагнення реваншу, то більшу насолоду вони відчували.

Жінки полюбляють обговорювати свою помсту з друзями, і прагнуть реваншу якнайшвидше. Звісно, для висновків про гендерні розбіжності одного дослідження мало: їх треба підтвердити іншими і більш репрезентативними дослідженнями.

Але вже зараз можна проектувати ці висновки на якісь складні життєві ситуації, наприклад, розлучення. Адвокати, які ведуть справи про розлучення, часто мають справу з мстивістю і помстою як чоловіків, так і жінок. Ванеса Лойд Плат каже, що за час своєї адвокатської практики багато всього надивилася - і різниця між поведінкою чоловіків і жінок таки відчутна.

Отже висновок, незалежно від обставин повинна зберігатися культура подружнього спілкування.

Культура подружнього спілкування – неодмінна умова безконфліктного сімейного життя. Знання правил культури спілкування дозволяє уникати багатьох конфліктів і зберігати добрі відносини, навіть якщо виникають серйозні розбіжності. Крім того, при явно вираженому конфліктному поводженні одного з членів родини застосування правил іншими значно знижує напругу, робить внутрісімейну обстановку набагато спокійною і створює сприятливу ситуацію для нормалізації відносин.

Уміння знайти компроміс – дуже важливе уміння. Відвертий егоїзм, непоступливість, дитяча упертість приводять лише до більшого загострення розбіжностей.

1.2 Як розлучення впливає на дітей

Розлучення погано впливає на дітей, проте дитяча психіка пластична, і нащадки досить швидко опам'ятовуються. Насправді: Розлучення украй негативно позначається на особовому зростанні і становленні дитини в будь-якому віці, що підтверджене багаточисленними дослідженнями.

Деякі дитячі проблеми можуть лише посилитися в підлітковому і дорослому віці.

Статистика свідчить, розлучення батькiв в три рази збiльшує вiрогiднiсть розлучення дiтей, в той час як розлучення дiтей, якi росли в повних сiм'ях, складає один iз двадцяти. Для повноцінного розвитку i формування особистостi чоловiка i жiнки необхiдний материнський i батькiвський вплив з перших мiсяцiв життя дитини.

За даними Лендіса, вплив розлучення на психіку дитини залежить від певних чинників:

- суб’єктивного уявлення дитини про щастя сім’ї безпосередньо після розлучення;

- віку дитини й матері;

- ступеня негативного ставлення до розлучення в тій соціальній групі, до якої належить сім’я;

- здатності батька (матері), який залишився, впоратися зі своєю тривогою і забезпечити дитині безпечне оточення.

Розлучення менше впливає на дитину у віці до трьох років, ніж у більш старшому віці.

Таким чином, розлучена я призводить до того, що суспільство одержує неповну родину, збільшується кількість підлітків з девіантною поведінкою, зростає злочинність, і до створює для суспільства додаткові труднощі.

Підведемо риску в цьому питанні узагальненням, яке було зроблене Евою . Лисенко.

-більша частина розведених чоловіків і жінок не має можливості (бажання) вступати в повторний шлюб, а значна частіша розведених жінок, які маючі, дітей, зовсім не вступають у повторний шлюб;

- можливості дітонародження розведених жінок залишаються нереалізованими, що надто негативно впливає на демографічні процеси;

- унаслідок розлучень катастрофічно збільшується кількість неповних сімей, в яких дитина виховується одним із батьків;

- зростання кількості дітей-безбатченків за живих батьків збільшує ймовірність девіантної поведінки серед підлітків, негативно впливає на їхню успішність;

- розлучення створює травмуючі ситуації, здатні викликати нервово-психічні розлади як у батьків, так і в дітей;

- самотність стає складною соціально-психологічною проблемою для мільйонів людей.

Висновок

Розлучення-це суспільне зло, з яким необхідно боротися. Це стосується як і громадянина, члена сім’ї, так і держави, як соціального регулятора, і створювача необхідного добробуту.(це стосується і розв’язання житлового питання і забезпечення зайнятості, і зниження рівня інфляціїї).

Радикальні реформи щодо оздоровлення економічного, соціально-політичного та духовного життя нашого суспільства позитивно впливатимуть на зміцнення сім’ї, збагачення її соціальних функцій

Разом з тим важливу роль в профілактиці розлучень можуть зіграти служби сім’ї, поліпшення організації побутового обслуговування, розв’язання житлової проблеми. Отже, підсумовуючи вищесказане можна виділити три основні “гарячі точки” в сімейно-шлюбних відносинах: 1) проблема стабільності сім’ї, 2) проблема народжуваності і 3) проблема напруженості в сфері побуту. Але навіть високий рівень розлучень не означає розпаду шлюбу як інституту і кризи сім’ї взагалі. Навпаки, сім’я визнається безумовною цінністю всіма віковими категоріями. Йдеться тільки про якість сімейних відносин, до яких люди пред’являють все вищі вимоги. Водночас вона сама впливає на її функціонування і розвиток.

Загальновідомо, що відчуття повноти життя створюють людині улюблена робота і благополучна родина. Вони піднімають і окриляють людину, роблять її життя осмисленим і цікавим. Для забезпечення якісного зростання працівника і підростаючого покоління повинні бути створені відповідні життєві умови та матеріальні кошти, включаючи в себе рівень освіти і культури, житлові умови, якість харчування, охорони здоров’я, сфери послуг, можливості відпочинку, зняття нервової напруги.

Одним слово, зростає потреба в якості життя.

Література

1. Хромишенко Г.С. Сім’я – держава в державі. – К., 1996.

2. Пічі В.М. Соціологія. Матеріали до лекційного курсу. – Київ. – “Заповіт”. – 1996.

3. Андрущенко В.П., Волович В.І., Горлач М.І., Кремень В.Г. та інші. Соціологія. – Київ – Харків. – 1998.

4. Соціологія: підручник для Вузів. – К., 2000.

5. Кравченко А.И. Социология. Учебник для вузов. – “Академический проект”, 2001.

6. Лавриненко В.Н. Социология. – Москва. – 2001.

7. Карел Вiтек. Проблеми подружнього благополуччя. М.,1988.

8. Мишин Т.М. Семейная пситерапия при неврозах и психозах. Л.,1978.

9.Семья в системе нравственного воспитания. Основные проблемы воспи-тания подростков, М.,1979.

Характеристики

Список файлов реферата