Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Основними завданнями функціонування клубу по роботі з допри­зовною молоддю є:

• формування у молоді почуття любові до України, українського народу;

• підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в ар­мії;

• наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, профілактика негативних явищ;

• моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;

• правова освіта молоді.

Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забезпечення. Це питання вирішується на підставі угод між військовою частиною і ЦСССДМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військовослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залу­чаються також спеціалісти ЦСССДМ, військкомату, тренери спортивної ніколи.

Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:

• фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної школи;

• психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється психологом ЦСССДМ у формі тестів, тренінгів, рольових ігор, бесід, лекцій;

• бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіцерами військової частини;

• заняття по вивченню законодавства про військову службу, забезпечення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді, військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалісті) ми центру, військкомату;

• попереджу вально-профілактична робота з молодими людьми (профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).

Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслю­вати переваги та труднощі військового життя.

Етапи соціальної роботи з військовозобов'язаною молоддю

Перший етап

• соціально-психологічне вивчення особистості призовника, він є важливою частиною підготовки призовника до війсь­кової служби і передбачає оцінку моральних якостей і суспільної акти­вності військовослужбовця, мотивів його поведінки і діяльності, військово-професійної спрямованості, особливостей спілкування і поведінки в колективі та інших індивідуально-психологічних якостей, формуван­ня яких обумовлене, головним чином, процесом виховання і виконання визначених видів діяльності в суспільстві.

Соціально-психологічне вивчення особистості військовослужбовця проводиться спеціалістами ЦСССДМ, які працюють при військкоматах і призовних пунктах, і полягає у вивченні певних якостей особистості:

- морально-вольові якості (почуття громадського обов'язку, відпо­відальність, чесність, мужність, самовладання і витримка, дисципліно­ваність та інші);

- військово-професійна спрямованість (головні мотиви діяльності, професійні інтереси, схильності й захоплення);

- особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм, товариськість, лідерські схильності, організаторські та педагогічні зді­бності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та інше).

Робота по вивченню особистості військовослужбовця передбачає вирішення кількох важливих питань. З цією метою використовуються різні методи:

1.Аналіз документів особової справи дозволяє отримати інфор­мацію про біографічні дані, моральні та індивідуально-психологічні якості, військово-професійну спрямованість і загальноосвітню підготов­леність військовослужбовця. Аналіз документів дозволяє визначити го­ловні напрями подальшого, більш ретельного виявлення індивідуаль­них особливостей військовослужбовця за допомогою інших методів соціально-психологічного вивчення і психофізіологічного обстеження.

2.Застосування методу спостереження - це один із найбільш об'єк­тивних та надійних методів психології. Він дозволяє здійснювати ціле­спрямоване і систематичне вивчення дій, вчинків, поведінки особистос­ті в цілому, ставлення до служби і до різноманітних явищ навколиш­ньої дійсності з метою викриття, реєстрації та аналізу тих фактів, які можуть характеризувати спрямованість, характер, здібності та інші індивідуально-психологічні якості молодої людини. Усі дані спостере­ження повинні записуватися, систематизуватися, оброблятися з ураху­ванням інформації, отриманої за допомогою інших методів.

3.З метою більш чіткого визначення основних проблем, з якими стикається допризовна молодь, її ставлення до служби в армії, аналізу напрямів патріотично-військового виховання молоді проводиться ан­кетування молоді допризовного віку. Питання в основному стосуються професійної спрямованості (мотивів, інтересів, захоплень), моральних і психологічних якостей особистості, стилю спілкування і поведінки та характерологічних особливостей.

4.Біографічний метод. Головними джерелами біографічного ме­тоду є: офіційні біографічні документи (характеристики, автобіографії тощо); практичні результати діяльності; автобіографічні дані.

Основними компонентами інтерпретації (обробки) біографічного матеріалу є:

- виявлення факторів розвитку даної людини (середовище розви­тку власної діяльності людини та ін.);

- виявлення індивідуальних фаз життєвого шляху; аналіз структури факторів у кожній фазі;

- виявлення зв'язку між фазами індивідуального розвитку люди­ни.

5.Орієнтовна анкета – опитування, орієнтоване на визначення основних видів спрямованості людини:

- особистої, тобто спрямованості на себе, коли має місце перевага мотивів особистого благополуччя, прагнення до лідерства, престижу;

- колективістської, тобто спрямованості людини на взаємні дії, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі;

- ділової, тобто спрямованості на завдання, відображає перевагу мотивів, породжених самою діяльністю, захопленням процесом діяль­ності, безкорисливе прагнення до знань, до оволодіння новими навичками і вміннями.

6.Психодіагностичні методики, спрямовані на визначення основ­них властивостей особистості людини:

вивчення рівня самоконтролю;

- визначення ціннісних орієнтацій особистості;

- оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-КОР);

- визначення типу поведінки особистості в конфліктній ситуації;

- визначення тенденцій поведінки особистості в групі.

7.Індивідуальна співбесіда. Це один із найбільш діючих методів вивчення особистості і, як правило, він є заключним етапом соціально-психологічного вивчення військовослужбовця. Бесіда є цілеспрямова­ним засобом вивчення військовослужбовців і потребує певних умов і відповідної методики проведення. Однією з перших умов високої ефе­ктивності бесіди полягає у ретельній підготовці до її проведення. Бесі­да дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан моло­дої людини, деякі особливості поведінки, схильності й захоплення, найбільш виражені здібності.

Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦСССДМ про­водять роботу з допризовною молоддю і при­зовниками в школах, професійно-технічних училищах, технікумах, на збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:

- правова освіта молоді (лекції "Військові обов'язки", "Закон і служба в Збройних силах", "Права військовослужбовців у військовому статуті" тощо);

- підвищення ефективності військово-патріотичного виховання до­призовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної ні й н й, учасниками бойових дій тощо);

- активізація особистіних інтересів (організація ігор КВК між командами шкіл і військових частин);

- висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбовцями у молодіжних радіопередачах, пресі тощо.

Адаптація до військової служби. Протягом служби військовослужбовець неодноразово переживає критичні періоди, сутність яких зале­жить від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають її ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінка цінностей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командую чому складу військових частин необхідний аналіз того, наскільки адек­ватно військовослужбовці переживають і усвідомлюють критичні мо­менти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.

Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військовослужбовців до умов армійського життя, що використовується спе­ціалістами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповнення анкет:

• для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення" (АМП-1.95);

- для військовослужбовців І і II періодів служби (МП-2);

- для солдатів та сержантів (БП-1.95);

- для солдатів та сержантів "Стан морально-психологічної підго­товки солдатів і сержантів строкової служби у з'єднанні (частині)";

- для членів сімей військовослужбовців "Соціально-правова захищеність військовослужбовців та членів їхніх сімей у з'єднанні (частині) та заходи щодо її посилення".

Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні проблеми та негаразди, які турбують військовослужбовців, а саме: прояви нестатутних взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцері до виконання своїх обов'язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.

Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов прохо­дження військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етап передбачає проведення загальної діагности­ки особистості солдата на визначення готовності до проходження ним строкової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особистісних якостей, емоційно-вольової сфери, пізнавальних власти­востей.

Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбов­ців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться ін­дивідуальна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особистісному ро­сту тощо.

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є падання соціально-психологічної підтримки в адаптації до військової служби. Оп­тимально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і конструювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на стані адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до вій­ськової служби мають вміщувати такі моменти:

- адаптація нового поповнення до військової служби;

- навички конструктивного спілкування;

- згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соціа­льно-психологічний клімат - стійкий психічний настрій, що виявляєть­ся у ставленні людей один до одного, до спільної справи. До пока­зників соціально-психологічного клімату відносять також самопочуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.

В умовах військового колективу формування Соціально-психологіч­ного клімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає на самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинни­ком формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлеглих, рівень вміння командного складу впливати на формування стосунків у військовому колективі.

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регла­ментація стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належності даному колективу — це можна розглядати як основний кри­терій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формування доброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦСССДМ щодо вивчення соціально-психоло­гічного клімату військового колективу стосується двох напрямів діаг­ностики: взаємин військовослужбовців між собою; командирів і підлеглих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спря­мовані психодіагностичні методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями:

- вивчення міри задоволення людини від приналежності даному колективу;

- вивчення соціально-психологічного клімату в колективі;

- оцінка морально-психологічного клімату взводу або роти

Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя і спілкування у військових частинах мають специфічний харак­тер. Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішньовійськових, нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбо­вець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.

Характеристики

Список файлов реферата