Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Отже, можна сказати, що:

• Процес етногенезу є процесом самоорганізації, він є проявом цієї фундаментальної властивості нашого світу, яку спостерігаємо в усіх фазах і на всіх рівнях. Етноси є, таким чином, природним продуктом загальносвітового процесу, їх існування не потребує виправдання.

• Процес етногенезу якнайтісніше пов’язаний з процесом самоорганізації ноосфери, який називаємо культурою. По суті, етногенез і культура являють собою різні аспекти єдиного процесу самоорганізації людства.

• Розмаїття етносів є найзагальнішим аспектом самоорганізації – зламом симетрії. Внаслідок чого неминуче виникає множинність створюваних самоорганізацією структур; розмаїття етнічних культур є іншим аспектом множинності етносів.

• Етнос формується чинниками як матеріальними, так і духовними (об’єктивними та суб’єктивними). Духовний аспект є вирішальним.

• Тенденція до панміксії веде до змішування генотипів, але це не тільки не призводить до етнічної однорідності антропосфери, а навпаки, за умов інтенсивної самоорганізації стає передумовою для створення нових етнічних структур на основі старих.

• Перехід етносу до вищої форми свого існування – нації пов’язаний із розвитком капіталістичної формації з притаманною власністю, особистою ініціативою і вільним ринком. Цей розвиток породжує ліберальну форму суспільної організації, отже несумісний з жодною формою тоталітарних режимів.

• Будь-яка система елементів є цілісність, тобто має якості, які відсутні в умоглядній моделі, коли ці елементи між собою не взаємодіють. Наявність таких колективних якостей виявляється у виникненні більш складної і ефективної поведінки цілісності, у збагаченні її реакції на зміну навколишніх умов і збільшенні шансів на виживання.

• Формування цілісності неминуче пов’язане з певним обмеженням поведінки елементів системи, однак законом самоорганізації є підвищення автономії елементів при переході до вищих щаблів в ієрархії самоорганізованих систем.

• В антропосфері проблема узгодження поведінки особи з інтересами спільноти (суспільства, етносу) набирає форми проблеми співвідношення прав людини і прав нації. Це співвідношення формулюється і розв’язується не в категоріях вищості чи нижчості, а в категоріях необхідності і достатності. Забезпечення права нації на самовизначення і на розбудову власної держави є необхідною передумовою забезпечення прав людини (хоч і недостатньою).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. А. Свідзинський. Це складне національне питання. К.: Вид-во ім.О.Теліги, 1994.

2. А. Свідзинський. Культура як феномен самоорганізації. К.: Сучасність, ч.4, 1992.

3. Л. Гумилев. География этноса в исторический период. Л., 1990.

4. Л. Гумилев. Этногенез и биосфера Земли. К., 1990.

5. О. Тоффлер. Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.

Характеристики

Список файлов реферата