141556 (726257), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Після перевірки гіпотези вона вважається доведеної і є основою логічних висновків, що ведуть до теорії.

Як вище вже відзначалося, розробка соціологічної теорії й емпіричне дослідження перебувають у відносинах взаємовпливу.

Соціологічне поняття

Кожна галузь науки має свої основні поняття, за допомогою яких вона описує свій об'єкт дослідження, упорядковує розглянуті явища й інформує про висновки. Це стосується, природно, і соціології, що має свій специфічний понятійний апарат, що відокремлює її від інших галузей науки.

Соціологічне поняття абстрактно в тім відношенні, що не співвідноситься з дійсністю безпосередньо. Це значить, що поняття повністю ніколи не ідентично тим явищам, які воно йменує. Наприклад, поняття «група» може означати самі різні групи, якщо воно не буде чітко визначене або обмежене. З іншого боку, саме поняття вже містить істотні ознаки об'єкта («групи»), хоча безпосередньо й не вказує, яка саме група мається на увазі.

Соціологічна термінологія (тобто назви соціологічних понять) містить у собі властиво соціологічні терміни (якими оперує соціологічна теорія), терміни, запозичені з інших галузей науки, а також слова загальнолітературної, повсякденної мови. Як наука, що вивчає людину й суспільство, соціологія повинна, природно, застосовувати багато понять і вираження, які вживаються в повсякденному житті. Використання цих понять у дослідницькій роботі розумно й корисно, якщо вони можуть виконувати функції властиво наукових понять, а саме функцію типізації, класифікації й описи явищ, а також виявлення зв'язків між змінними. Дефініції, узяті з повсякденної мови, повинні мати стійкість і контрольованість, щоб функціонувати як наукові поняття.

Вибір понять зроблений на підставі їхньої універсальності або тісного взаємозв'язку.

1. Соціальна система

2. Функція

3. Інтеграція

4. Група

5. Організація

6. Суспільство

7. Культура

8. Інститут

9. Цінність

10. Відношення

11. Норма

12. Відхилення

13. Соціальна взаємодія

14. Роль

15. Соціалізація

16. Конфлікт

17. Соціальний стан, статус

18. Соціальна стратифікація

19. Соціальна мобільність

20. Влада

Як бачимо, нагору винесені універсальні поняття, з яких виведені всі інші. Наприклад, з «соціальної взаємодії» виводиться «конфлікт» або «соціальний стан» (частина, частка із загального). «Культура» і «соціальний стан» відрізняються від інших понять ряду більшою універсальністю.

Крім названих понять, будуть розглядатися також інші соціологічні поняття, які можуть мати центральне значення в якій-небудь спеціальній галузі соціології.

Слід зазначити, що соціологічні поняття змінюються й розвиваються в міру розвитку соціологічних досліджень і розробки теорії.

Наявність соціальної системи можна констатувати в тому випадку, якщо є група людей, що діють, причому існуючі відносини є досить стійкими й тривалими. Соціальна система являє собою сукупність, що більше її суми. У ній виникають певні закономірності, нові властивості, що припускають розгляд частин разом із цілим, а не окремо від нього. При цьому індивід розглядається як член соціальної системи, і його поводження інтерпретується саме із цієї позиції.

Нації, команда або родина - соціальні системи, і ці настільки різні утворення поєднуються одним поняттям у силу існуючих у них досить постійних взаємин. Наприклад, Організація Об'єднаних Націй є соціальною системою, у якій різні держави й народи миру перебувають у взаєминах стійкого типу.

Соціальна система має певну внутрішню структуру й відносини, що затвердилися, з іншими системами. Якщо домінує внутрішня структура, то результатом може бути «закрита система», що, у свою чергу, може заважати або перешкоджати адаптації системи до навколишнього середовища і її змін. Перевагою же «відкритої системи» є її здатність гнучко реагувати на нові ситуації й зміни, що відбуваються в середовищі, завдяки тісним і відкритим відносинам системи з навколишнім середовищем.

У тісному зв'язку із соціальною системою перебуває мир символів, зокрема, язик, ідеї, релігія й т.д., а також властиво індивіди, кожний зі своєю особистістю й системою потреб. Все це утворить ту «свідомість», при наявності якої тільки й може функціонувати соціальна система.

Так, Парсонс (1968) особливо підкреслював наявність загального фактора «свідомості» як основи дії. Соціальна дія індивіда осмислено, тому що мотивовано тією системою норм і цінностей, які пропонує культура даної соціальної системи. Соціальна, культурна й особистісна системи в силу взаємовпливу утворять, таким чином, одне ціле, що має свої мети й засоби для дії.

За концепцією Парсонса (1951) визначаються чотири основних дії, особливо важливих для будь-якої соціальної системи, якщо вона прагне забезпечити самозбереження. Вони являють собою питання, що вимагають або перспективного або негайного рішення.

На практиці придбання ресурсів опирається на працю й господарську діяльність (адаптація), досягнення цілей залежить від способу прийняття рішень, законодавства й загального модусу дій, характерного для даної соціальної системи. Соціальна згуртованість, пов'язана з інтеграцією, підсилюється в результаті соціального гуртожитку, зокрема, сусідства, різних суспільств і соціальних спільностей. Родина, школа й церква піклуються про безперервність системи.

Література

1.Тернер Дж. Структура соціологічної теорії. – К., 2003

2.Ноель Е. Масові опитування. Введення в методику демоскопії. - К., 2000

3.Смелзер Н. Соціологія. - К., 1999

4.Рисмен Д. Деякі типи характеру й суспільство. - К., 1999

Характеристики

Список файлов реферата