141439 (726192), страница 3
Текст из файла (страница 3)
ВИСНОВКИ
У висновках підбито підсумки проведеного дослідження та представлено результати, що були отримані на теоретичному та емпіричному рівнях.
Відзначається, що жоден представник молодого покоління не залишається поза суспільним та соціально-груповим впливом, але результат цього впливу залежить як від статусних характеристик агентів взаємодії (їх значущості, соціального досвіду, авторитету), так і від характеру їх стосунків, які між ними встановлюються в інтеракціях і можуть стимулювати або гальмувати процес соціалізації. Найчастіше по відношенню до своїх контрагентів учні займають переважно приязну позицію. Проте школярі не завжди можуть об’єктивно оцінити ставлення контрагентів взаємодії до себе: ставлення до себе тих контрагентів, з ким вони взаємодіють за власним бажанням і вибором (дорослі знайомі, друзі), учні оцінюють позитивніше, ніж, навіть, власне ставлення до контрагентів, в той час, як ставлення до себе тих контрагентів, взаємодія з якими є обов’язковою і, навіть, вимушеною, учні оцінюють більш критично і негативно, ніж своє ставлення до них.
Значним фактором соціалізації є соціокультурний статус поселення. в якому мешкають агенти взаємодії. Причому в поселеннях з більш високим статусом не тільки збільшується коло взаємодії за рахунок поширення інформаційного простору, але й змінюється характер стосунків учнів школи з контрагентами, зокрема, учні сільських шкіл більш приязно ставляться до вчителів і однокласників, а учні міських шкіл більш приязно оцінюють стосунки з матір’ю.
В процесі взаємодії соціалізуючі функції інститутів суспільства та їх агентів є взаємозамінними, хоча не можна однозначно сказати, наскільки ефективним і правомірним є штучне перекладання соціалізуючих функцій одних інститутів суспільства на інших, адже намагання деяких інституцій штучно підміняти функції одне одного є не тільки не ефективним, але й недоцільним, так само, як і обмеження соціального досвіду молодого покоління зменшує можливості в соціалізації учнівської молоді.
За результатами дослідження була підтверджена гіпотеза про те, що у взаємодії з кожним з агентів існують провідні інтеракційні механізми, а також гіпотеза про те, що особисте ставлення до агентів впливових дій може стимулювати, або, навпаки, гальмувати процес соціалізації. Підтвердилась також гіпотеза про те, що інтеракційний механізм соціальної презентації є більш дієвим порівняно з іншими способами впливових дій. Стосовно механізму соціальної фасилітації ця гіпотеза підтвердилась лише частково і була спростована стосовно механізму соціальної ідентифікації (способи наслідування, копіювання). Тому можна говорити про те, що в процесі соціалізації сучасних українських школярів відбувається перерозподіл провідних інтеракційних механізмів, з’являється тенденція становлення нової моделі взаємодії учнів середньої школи з агентами соціалізації.
З огляду на значну роль інституту сім’ї, зазначено, що в умовах системної кризи, руйнування минулої інфраструктури виробництва та культури, його соціокультурна роль в соціалізуючому процесі має зростати, на відміну від інституту освіти, який відходить на другий план, і тому його представникам слід орієнтуватись на виконання інформаційно-освітньої та стимулюючої функцій. Стосовно інституту мас-медіа відзначається, що, хоча його роль в процесі соціалізації школярів більше стосується інформування, проте зразки соціального поводження, ідеали, які пропонуються цим інститутом, повинні мати просоціальну спрямованість, особливо з огляду на той факт, що певна частина школярів прагне свідомо чи несвідомо ідентифікувати себе з героями кіно і телепередач.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
-
Чередник Г. Інтеракційні механізми первинної соціалізації людини // Соціальні виміри суспільства. Випуск 8. – К.: Інститут соціології НАН України, 2005. – С. 286-296.
-
Чередник Г.Ю. Соціальне значення міжпоколінних взаємодій в процесі соціалізації підростаючого покоління // Грані. – № 5 (49). – 2006. – С. 84-89.
-
Чередник Г.Ю. Інтеракційні механізми соціалізації школярів. // Український соціум. – № 5 (16). – 2006. – С. 42-54.
-
Чередник Г. Роль міжпоколінних зв’язків у соціалізації особистості школяра // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: Наукові доповіді та повідомлення Міжнародної науково-практичної конференції. – Вип. 1/ Редкол. А.С.Лобанова (наук. ред.) та ін. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. – С. 135-137.
-
Чередник Г. Значення взаємодії учнівської молоді з основними агентами в процесі її соціалізації // (Пост)сучасність і наука: соціологія в пошуках себе і суспільства // Матеріали V Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів. – Харків, 2007. – С. 127-131.
-
Чередник Г.Ю. Взаємодія суб’єктів молодіжної субкультури в процесі соціалізації учнівської молоді // Молодіжна політика: проблеми і перспективи // Збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції, Дрогобич, 10-11 травня 2007 р. / Наук. ред. С.Щудло. – Дрогобич: Вимір, 2007. — С. 194-198.
Чередник Г.Ю. Інтеракційні механізми соціалізації учнів середньої школи України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Інститут соціології НАН України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено соціологічному аналізу процесу соціалізації українських школярів з погляду їх взаємодії з основними представниками суспільних інститутів та способів впливових дій, які обираються останніми. У дисертації вперше у вітчизняній соціологічній літературі подано дефініцію інтеракційного механізму, систематизовано прямі й опосередковані впливові дії агентів соціалізації на молодь. Запропоновано типову модель взаємодії учнів з агентами соціалізації. Розглядаються проблеми соціалізації в сучасному українському суспільстві. Проведено емпіричний аналіз взаємодії школярів з основними контрагентами. Конкретизовано специфіку дії інтеракційного механізму в процесі соціалізації. Описано основні соціально-демографічні, соціально-статусні та соціально-психологічні чинники, які можуть впливати на результат інтеракцій.
Ключові слова: соціалізація, агенти, впливові дії, взаємодія, інтеракційний механізм.
Чередник Г.Ю. Интеракционные механизмы социализации учащихся средней школы Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 – специальные и отраслевые социологии. – Институт социологии НАН Украины, Киев, 2008.
В диссертации комплексно рассмотрен процесс социализации украинских школьников с точки зрения их взаимодействия с основными представителями общественных институтов и способов влияния, которые избираются последними. Процесс социализации рассматривается разными авторами либо с точки зрения субъект-объектного, либо с точки зрения субъект-субъектного подхода, что проявляется в категориальном аппарате, который используется представителями этих течений для объяснения процесса социализации, и в предпочтении определенных доминирующих интеракционных механизмов, которые, по их мнению, обеспечивают этот процесс.
В диссертации впервые в отечественной социологической литературе подается определение интеракционного механизма, с учетом специфики его проявления в процессе социализации: совокупность способов взаимодействия, которые обуславливают влияние членов социальных групп друг на друга с целью выработки общих норм и ценностей, усвоения образцов группового поведения и установления стабильной структуры группы. По социально-психологическому содержанию к ним относятся социальная идентификация, социальная презентация, социальная ориентация, внушение, фасилитация и ингибиция, причем каждый из них может иметь различные формы проявления во взаимодействии школьников с основными контрагентами.
Автор предлагает типичную модель прямого и косвенного взаимодействия агентов социализации в постсоветском обществе. Предложенная типология косвенного влияния представителей общественных институтов на учащихся опирается на технологические, характерологические и морально-ценностные признаки. Охарактеризованы основные проблемы социализации в современном украинском обществе, которые заключаются в смене ценностных ориентаций молодого поколения, девиациях внутри самого общества, кризисе основных институтов общества, хотя те экономические, политические, социально-психологические и другие преобразования, которые происходят сегодня в Украине, требуют смены модели социализации.
Проведен эмпирический анализ взаимодействия школьников с основными контрагентами, к числу которых относятся родители, учителя, друзья, одноклассники, взрослые знакомые, другие люди (родственники, любимые, представители СМИ). Каждый из этих представителей институтов общества выполняет определенную социализирующую функцию, обусловленную определенными факторами. Для информационно-образовательной функции существенным является социальный опыт контрагентов, поэтому чаще всего ее выполняют родители, учителя. Организационно-регулирующая, регулятивно-контролирующая и коммуникативно-гедонистическая функции социализации зависят от интенсивности взаимодействия и доверительности отношений контрагентов со школьниками, поэтому они являются приоритетом института семьи и неформальных социальных групп. Учителя и родители выполняют также стимулирующую функцию социализации, а институт семьи – прагматическую.
Результаты эмпирического исследования конкретизируют специфику действия интеракционных механизмов в процессе социализации. Доминирующим интеракционным механизмом является социальная презентация, эффективными являются также социальная фасилитация и внушение, в отличие от социальной идентификации и ингибиции, на основании чего автор предполагает тенденцию смены устоявшейся модели взаимодействия учеников средней школы с агентами социализации. Каждый из агентов социализирующего влияния использует ведущий интеракционный механизм. Взаимодействие учащихся школы с представителями общественных институтов обуславливается социально-демографическими, социально-статусными и социально-психологическими факторами, среди которых значимость агента для социализируемого, его образовательный и экономический статус, а также тип поселения, в котором проживают агенты взаимодействия. Существенным фактором, влияющим на результативность взаимодействия, является личностное отношение агентов друг к другу. К числу негативных факторов могут быть отнесены отсутствие навыков взаимодействия, выбор неэффективных способов влияния.
Автор обращает внимание на необходимость усиления социально-культурной роли института семьи в процессе социализации, изменения социализирующего влияния института образования, а также совокупного интегрального влияния всех институтов на учащихся средней школы.
Ключевые слова: социализация, агенты, влияние, взаимодействие, интеракционный механизм.
Сherednyk G.Yu. Mechanisms of interaction in socializations of pupils secondary school of Ukraine. - Manuscript.
Dissertation for Candidate degree in Sociology on speciality — 22.00.04 — special and branch sociologies. - Institute of Sociology NАS of Ukraine, - Kyiv, 2008.
In the dissertation for the first time in domestic sociological literature is given determination mechanism of interaction, it is systematized direct and indirect influence of agents of socialization on youth. It is offered typology of indirect influence and typical model of interaction of pupils with agents of socializations. The problems of socialization are considered in modern Ukrainian society. Empirical analysis of interaction of schoolboys is organized with the main contractors. A specific of action of mechanism of interaction is Rendered Concrete in process of socializations. It is described main social-demographic factors, which can influence upon result of interaction.
Keywords: socialization, agents, influence, interaction, mechanisms of interaction.
Підписано до друку „_25__” _березня___ 2008_ р.
Формат 60х90/16. Папір офсетний. Гарнітура „Times New Roman”.
Ум.-друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. № 379
Друкарня Дніпропетровського національного університету
Вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
