141281 (726132), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Люди краще ставляться до тих, хто не змагається з ними, не суперечить, не конкурує. Аби досягти життєвого успіху, доцільно порозумітися, налагодити конструктивні взаємини з іншими, а для цього слід навчитися уважно слухати співрозмовників, сприймати їх доброзичливо, шукати в них позитивні риси, взаємодіяти, загалом змінити притаманний людині від природи потяг до змагань на стимулювання співпраці. Тренінг дає не лише специфічні знання та навички з навчальної тематики, а й допомагає змінити неконструктивне ставлення до людей на ефективну модель співробітництва. (10-11)
Тренінг сприяє ефективності навчання, результат якого досягається завдяки власній активній роботі його учасників. Знання не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної діяльності усіх учасників. У центрі уваги – самостійне навчання учасників та інтенсивна їх взаємодія. Відповідальність за результативність навчального процесу несуть однаковою мірою як ведучий, так і кожен учасник тренінгу.
Тренінг – це:
1) группа, яка допомагає стати кожному її учаснику більш компетентним;
2) процес, під час якого учасники вступають у взаємодію;
3) навчання, результат якого досягається у взаємодії всіх учасників тренінгу;
4) відкриття учасниками в собі нових можливостей, відчуття того, що вони знають і вміють більше, ніж до цих пір думали про себе;
5) можливість у безпечних, з одного боку, трохи штучних, а з іншого – наближених до реальності умовах взаємодії з іншими людьми досягти бажаних змін. [7]
Резюме
Ми розглянули терапевтичний ефект групи як результат дослідження, як висновок з досвіду діяльності організацій та особистого досвіду клієнтів, як базис методів соціальної роботи; ми також розглянули негативний ефект групи та з’ясували, що він не є обов’язковим супутником роботи в групі. Можна зробити висновок, що, за правильної підготовки соціальних працівників та вдалої організації роботи в групі, групова соціальна робота може допомогти клієнтам розв’язати проблеми, знайти підтримку та налагодити своє життя – отже, група є ефективною формою організації соціальної роботи, що завдяки своєму терапевтичному ефекту відповідає її завданню.
Бібліографія:
1. Соціальна робота: В 3 ч. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. – Ч.2: Теорії та методи соціальної роботи / А.М. Бойко, Н.Б. Бондаренко, О.С. Брижовата та ін.; За ред. Т. В. Семигіної, І.М. Григи. – 2004. – 224с.
2. Практика социальной работы: под ред. К. Ханфея и Т. Филпота – Амстердам-Київ, 2006 (Асоціація психіатрів України, Geneva Iniciative)
3. І. Грига, Г. Ходас (Школа соціальної роботи НаУКМА) «Зміни ставлення до проблеми залежності у родичів хворих на алкоголізм та наркоманію внаслідок групової роботи »
4. Принцип активизации в социальной работе: под ред. Ф. Парслоу. – М.: «Аспект Пресс», 1997. – 223с. (серия «Социальная работа в меняющемся мире»)
5. «Складові нашого успіху»: Досвід реалізації Проекту попередження торгівлі людьми в Україні 1998-2004 (Winrock International)
6. Клиники, дружественные к молодежи (пособие для организатора) – Новосибирск: ЗАО «Новополигрфцентр», 2004. – 300с.
7. Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молоді / Г.М. Бевз, О.П. Главник – К.: Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді, 2005. – 172с.















