138862 (724604), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Свято Хрещення завжди було урочистим. Головний його обряд – освячення води. Її святили в церквах і ополонках. До ополонки рушав хресний хід, в якому брали участь духовенство, місцева знать, віруючі, відправляли урочисті молебни. Освячення води в храмах та ополонках відбувається і в наші дні.

Свято Хрещення має і другу назву – «Богоявлення». Воно проголошене, за словами церковників, як вшанування дивних подій. Нібито під час хрещення Ісуса Христа в Йордані «Бог – Отець» засвідчував з неба, що це Його «Син улюблений», і «Бог – Дух святий» зійшов на Христа у голубино подібному вигляді.

Стрітення. Це свято присвячене представленню батьками Ісуса Христа свого немовляти Богові. Зустріч відбулася у єрусалимському храмі на сороковий день після народження Христа.

Впроваджуючи свято Стрітення , християнська церква намагалася відволікти народ від стародавніх культів. Римляни в лютому святкували «очищення», покаяння дотримувались посту , вважаючи що перед початком весняних польових робіт необхідно «очиститися від гріхів» і нечистої сили відповідним жертвоприношенням духам і богам. Головний очисний обряд цього свята припадає на 2 лютого, коли люди на чолі з жрецями, озброївшись факелами, виганяли з домівок злих духів зимових холодів і хвороб. Саме 2(15) лютого християнська церква і заснувала свято Стрітення Господнього, Відрахувавши від Різдва Христового (25 грудня) 40 днів, необхідних для «очищення» Марії.

В народній свідомості Стрітення знаменувало кінець зими і початок весни. В народі говорили: «На Стрітення сонце – на літо, а зима – на мороз»; «Зима з літом зустрічаються».

4. Вхід Господній в Єрусалим

Це свято має дві назви: офіційно – церковну - Вхід Господній в Єрусалим і побудову – Вербна неділя.

Вербна неділя – це переддень так званого страсного тижня, який присвячується «згадкам про страждання Христа». Свято безпосередньо примикає до Пасхи і не має постійної календарної дати. В православ’ї воно належить до «двонадесятих свят» . В основному свято покладено оповідку про вхід Ісуса Христа зі своїми учнями до Єрусалиму, куди він ішов на страждання і смерть. Похід супроводжувався творінням чудес. За день до входу в Єрусалим, у суботу, Ісус здійснив одне з найбільших див – оживив Лазаря, який був мертвий вже чотири дні, а в неділю в’їхав в Єрусалим. Народ радісно зустрічав його, кидаючи перед Сином Божим пальмові гілки. Про появу Христа в єрусалимському храмі розповідає євангеліє. В Україні ритуальне значення пальмових гілок перенесене на гілки верби, що розпускається на цей час і, згідно з народним повір’ям, захищають від злих духів.

Вознесіння Господнє. Створена євангелістами земна біографія Ісуса Христа завершується описом сцени вознесіння воскреслого після страти сина Божого на небо. На честь цієї події християнська церква й встановила одне з своїх свят. Відзначається воно на сороковий день після Пасхи і тому постійної дати не має.

Ґрунтуючись на біблійних оповідях, християнські теологи запевняють, що воскресіння Христа відкриває праведникам шлях до неба, до воскресіння після смерті. У «Настольной книге священнослужителя» православної церкви записано : « Христос вознісся на небо , як первісток з мертвих, явивши у своїй Особі початок спокутуваної і відроджу вальної ним людської природи».Але ще задовго до виникнення християнства міфи про вознесіння на небеса людей, героїв і богів були поширені серед багатьох народів. Впровадження разом з християнством у Київській Русі , це свято не мало значного поширення в побуті віруючих і довго залишалося суто релігійним церковним святом.

Спас. В основу свята покладено євангельську легенду про чудесне перетворення

Христа: наприкінці свого земного буття засновник християнства привів своїх учнів на гору і під час молитви «перетворився»: «вигляд обличчя його змінився», «одяг його став білим, блискучим, а голос з неба підтвердив його божественне походження».

Здвиження. Свято здвиження Хреста Господнього – одне з найважливіших свят, присвячених культу хреста – символу християнської віри. З хрестом церква пов’язує кілька міфічних подій. Про одну з них священики завжди згадують у святкових проповідях. За переказами, римський імператор Костянтин, який дозволив віьне сповідування християнства, ще бувши «язичником», перед однією з найбільших битв мав чудесне видіння: «Ним перемагай !» тієї ночі за церковною легендою , імператорові з’явився уві сні сам «Син Божий» Ісус Христос. Крім того, він наказав своїм легіонерам намалювати знак хреста на щитах. У битві Костянтин одержав перемогу і, як запевняють церковні історики, з того часу увірував у чудодійну віру хреста.

Богородичні свята. Окрім свят на честь Христа і божественної Трійці християнська церква встановила ряд свят на честь його матері – Богородиці. Це: Різдво Богородиці, Введення у храм, Благовіщення, Першої і Другої Пречистої, Покрови (перші чотири зараховують до «дванадесяти»свят) і багато свят на честь її «чудотворної» ікони. У вшануванні діви Марії – Богородиці наявні сліди вшанування стародавніми народами богині землі.

На створення образу християнської Богородиці значний вплив справили уявлення стародавніх єгиптян про богиню Ісиду. У християнських творах Богородиця зображена У вигляді «цариці небесної», крилатої небожительки, «оповитої в сонце». На голові в неї – вінок з двадцяти зірок. Давньоєгипетська богиня Ісида також зображувалась небесною царицею, вона також народила, за вченням стародавньої релігії, божественного сина – «спасителя» Гора. Подібна християнська Богородиця і до богині сирійців та фінікіян – Астарти. Стародавні народи вклонялися цим богиням, вважаючи їх божествами родючості землі, худоби, заступницями землеробства. Цими властивостями наділена й Богоматір християнства.

Свято Різдва Богородиці. (Друга Пречиста) церква пов’язує з з давніми землеробськими осінніми святами на завершення збирання врожаю. В день свята служителі культу з особливим натхненням розповідають віруючим, що божа матір є «великою праведницею», помічницею і заступницею людей, покровителькою сільського господарства, що,»народивши Христа», вона зробила перший крок до «вічного спасіння» людей.

Свято Введення в храм Богородиці, згідно з ученням християнської церкви, пов’язане з передачею трирічної Марії на виховання до єрусалимського храму.

Благовіщення – свято, що має своїм змістом оповідь про одержання Марією повідомлення від архангела Гаврила, що вона народить від «Святого Духа». На Україні це свято пов’язувалось церквою з початком весняних польових робіт і прикметами про майбутній врожай.

Пасха (Великдень). Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлено першими християнами в пам'ять «страждань, смерті і чудесного воскресіння Ісуса Христа».

Православ’я в Україні склалося на протязі багатьох століть і є продовженням київського християнства. Його специфіка у обрядово – культовій сфері, мистетському оформленні церков, оригінальному трактуванні деяких канонів обумовлена формуванням в ньому таких рис, як демократизм, соборноправність, народність, віротерпимість, гуманізм. Свій практичний вираз українське православ’я знайшло у Руся за створенням української автокефальної православної церкви та її визнання вселенським православ’ям.

Список використаної літератур

1. Сайт www.Google.ua

2. Ю.А. Калінін //релігієзнавство. Київ 2002.

Характеристики

Список файлов реферата