132702 (721628), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

К. Журба, вивчаючи сучасну українську сім’ю в онтогенезі, доходить висновку, що створення педагогічних умов виховання дітей залежить переважно від формування батьками їх ціннісно-смислової сфери. Класифікуючи типи сімей згідно з переважаючими цінностями, автор виокремлює гармонійний тип сім’ї, яка поєднує в родинній системі виховання загальнолюдський і національний досвід [3]. В гармонійному типі сім’ї „батьки і діти творчо підходять до духовних вчень, по зернині відбираючи духовні знання з філософії, психології, релігії, що в свою чергу позначається і на формуванні особистих сімейних, національних, громадських і загальнолюдських цінностей” [3, с. 66]. Всі сфери життя такої сім’ї пронизані творчою співпрацею, що стимулює самотворення й самовдосконалення кожного її члена, формує умови для розвитку гармонійно розвиненої особистості.

Нині більшість сімей потребує практичної допомоги в процесі виховання підростаючого покоління. Тому психолого-педагогічному колективу школи необхідно залучати батьків до взаємодії, розробляти спеціальні виховні програми, пропагувати психологічні знання, ознайомлювати батьків з віковими потребами дітей та наслідками їх ігнорування, створювати осередки на базі шкіл, позашкільних та громадських закладів [8].

Успіх такої практичної допомоги сучасній українській сім’ї залежить від ефективної взаємодії вчителів і психологів у забезпеченні гармонійного розвитку особистості, опануванні ними філософських, етичних, психологічних підходів, впровадження системи навчально-виховних заходів, зокрема – семінарів, лекцій та психологічних тренінгів з батьками.

Насамкінець визначимо найтиповіші форми і види професійної взаємодії психолога і вчителя:

· спільне планування уроків і заходів на початку року;

· безпосередня взаємодія під час уроків;

· проведення виховних годин, зустрічей в позаурочний час;

· проведення релаксацій під час перерв;

· спільна робота з батьками у формі лекцій, семінарів, тренінгів;

· спільна підготовка учнів до олімпіад, іспитів;

· робота з обдарованими та проблемними дітьми;

· спільне проведення індивідуальних психологічних консультацій.

Отже, взаємодію психолога і вчителя слід розглядати як спільну професійну діяльність, зумовлену особистісними потребами і мотивами та спрямовану на досягнення гармонійного розвитку особистості школярів.

Злагоджена взаємодія психолога і вчителя відкриває шлях до використання багатьох ще не задіяних резервів освітнього процесу, адже такий підхід складає підгрунтя не тільки особистісного зростання школярів та скоординованості дій усіх учасників навчально-виховного процесу, але й гармонізації колективу навчального закладу в цілому.

Література

1. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. (Психологическое исследование).- М.: Просвещение, 1968. – 464 с.

2. Балл Г.О. Гуманізація освіти як джерело особистісної свободи // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Науково-методичний збірник /Ред. кол. Н. Софій та ін. – К.: Контекст, 2000. – 336 с.

3. Журба К.О. Виховання духовності в сучасній родині // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4.- С. 192.

4. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 312 с.

5. Класний керівник у сучасній школі: Метод. посібник / В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. – К.: ІЗМН, 1996. – 156 с.

6. Коберник О.М. Організація виховного процесу на засадах проективної педагогіки // Педагогіка і психологія. – 1998. - № 4. – 192 с.

7. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., 1989. - С. 308.

8. Помиткін Е.О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти: Науково-методичний посібник. – К.: УІПККО, 1995. – 152 с.

9. Рибалка В.В. Особистiсний пiдхiд у профільному навчанні старшокласників: Монографія / За ред. Г. О. Балла - К.: ІПППО АПН України, 1998. - 160 с.

10. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посіб. - К.: ІЗМН, 1996. – 236 с.

11. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю. – К.: Рад. школа, 1984. – 254 с.

1. Беспалько В.М. Мониторинг качества обучения – средство управления образованием. – М., 1996

2. Вовна В.И., Короченцев В.В. и др. Мониторинг качества обучения как важнейший инструмент управления образованием // Инновации в образовании, 2005, № 5

3. Горб В.Г. Педагогический мониторинг образовательного процесса как фактор повышения его уровня и результатов // Стандарты и мониторинг, 2000, № 5

4. Горб В.Г. Педагогический мониторинг развития учебных групп в вузе // Стандарты и мониторинг, 2000, № 5

Характеристики

Список файлов реферата