132284 (721481), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Якщо причина недоброзичливого відношення - характер, постарайтеся змінити його. Це складно, особливо якщо врахувати, що над проблемою взаємин з людьми ми замислюємося у віці не менш 15-16 років, тобто коли важко що-небудь переробити. Тому не виключається й інший варіант поводження: прийняти всі як належне й настроїтися, що згодом ви постараєтеся змінити свій характер у кращу сторону. А поки розберіться в собі й визнайте свої недоліки. Людей, у яких не було б недоліків характеру, у житті не існує, якщо ви відкрито визнаєте свої недоліки, це виправдує й прощає багато чого в характері.
Як правило, знання оточуючих людей про ту або іншу людину можуть бути повними й неповними, правильними й неправильними, різнобічними й однобічними.
Найбільш стійке відношення до людини забезпечує повне знання про нього. Таке відношення, однак, не може бути ні винятково позитивним, ні повністю негативним, тому що лише ідеальна людина може заслужити односторонньо позитивне відношення до себе, а закінчений негідник - негативне. Ні тих ні інших у житті, на щастя, не існує. Відносини, засновані на досить повній інформації про людину, звичайно застраховані від різких коливань.
Неповного ж знання не роблять відносини людей досить об'єктивними й стійкими. Відкриваючи для себе нове в людині, ми, як правило, міняємо своє відношення; відповідно згодом міняються й відносини з боку навколишніх.
Ще менш бажана для людських відносин перекручена інформація. У цьому випадку відносини ніколи не будуть гарними.
Розглянемо "закон взаємності людських відносин". Він простий: якщо ми хочемо, щоб навколишні добре ставилися до нас, ми повинні будемо насамперед самі навчитися по-доброму ставитися до людей.
Внутрішні й зовнішні відносини до людей нерідко збігаються. Однак нерідкі випадки, коли можна помітити розбіжність. Добрий у душі чоловік зовні може здаватися байдужним, сухим і навіть недобрим. Злий і заздрий, навпроти, будучи потайливим і лицемірним, зовні може демонструвати цілком доброзичливе відношення до людей. Проте повністю сховати від спостережливої людини внутрішнє відношення до нього практично неможливо, тому що багато хто почувають сховане відношення до себе з боку інших, хоча й не можуть сказати, Яким образом це їм вдається робити.
Варто пам'ятати, що показна доброзичливість, зовнішня ввічливість, митецька гра, лицемірство й нещирість майже завжди свідчать про недобре відношення до людини.
Але в оцінці реального відношення до людини можна помилитися. Недобрими можуть здаватися, наприклад, соромливі люди, які просто соромляться відкрито демонструвати свою доброту, побоюючись бути неправильно зрозумілими або осміяними.
Як може людина реально й правильно оцінити відношення до нього навколишніх?
Є кілька способів:
- якийсь час дивитися за поводженням якої-небудь людини й зробити висновок про те, як він до вас ставиться;
- уважно вслухатися у висловлення іншої людини й по них судити про його відношення до вас;
- поцікавитися в інших людей, як він озивається про вас.
У першому випадку об'єктом спостереження повинні стати емоції, руху очей, рук, положення голови й тіла. Людина, що до вас добре ставиться, буде під час розмова намагатися дивитися вам в очі, тримати свої руки ближче до вас відкритими долонями. Якщо ж він ховає руки за спиною, обертаючи долоні до себе або стискаючи їх у кулаків, він, очевидно, не цілком по-доброму ставиться до вас.
Голова, повернена особою до співрозмовника й трохи нахилена в його сторону, говорить про розташування до співрозмовника. Людина, що не цілком довіряє вам, частіше відвертається убік, відкидає голову назад, піднімає підборіддя.
Об'єктом уважного спостереження й психологічного аналізу повинна бути звернена до вас мова, а також стрімка реакція на ваші власні висловлення. Якщо людина уважно й терпляче, з явним задоволенням слухає вас, якщо він, крім того, досить швидко, жваво позитивно реагує на те, що ви говорите, то можна майже напевно зробити висновок про те, що добре ставиться до вас. Якщо ж вас слухають неуважно, нетерпляче, перебиваючи, не дослухавши до кінця, без явного задоволення й відповідають невлад; якщо, крім того мовні реакції вашого співрозмовника штучно замінені, невиразні, це швидше за все свідчить про негативне або ж байдужному відношенні до вас.
Змінити відношення до себе навколишніх можна різними способами. Перш і головний - звернути увагу на себе й спробувати виправити в собі те, що може викликати негативне відношення. Найчастіше, на жаль, ми не повністю розуміємо й недостатньо добре усвідомлюємо своє доведення. Тому для початку необхідно навчитися правильно сприймати й добре розуміти самого себе.
Непоганим допоміжним засобом для цього служать різні аудіо-і відеозапису самого себе. Нерідко, слухаючи свій голос, записаний на магнітофон, або переглядаючи відеозапис власного поводження, ми усе краще усвідомлюємо, як виглядаємо насправді й сприймаємося з боку. Як правило, те, що нам подобається або не подобається, також, відповідно, подобається або не подобається іншим людям.
Другий крок - спробувати змінити своє поводження таким чином, щоб воно стало викликати позитивні реакції з боку оточуючих людей. Умовно цей етап можна назвати експериментуванням над собою, над своїм поводженням. Людина цілком свідомо пробує поводитися по-різному, одночасно спостерігаючи за тим, які реакції викликає його поводження. При цьому важливо забезпечити об'єктивний і різнобічний зворотний зв'язок, тобто систематичне одержання досить повної й достовірної інформації про те, як насправді ми сприймаємося й виглядаємо з боку.
Третій крок складається у виборі й закріпленні нових форм поводження, що одержали найбільш сприятливий відгук з боку, перетворенні їх у звичні. Для цього необхідно протягом досить тривалого часу, наприклад на півроку, уважно стежити за собою, контролюючи своє поводження й не дозволяючи старим звичкам взяти гору над знову придбаними, більше корисними формами людського поводження.
Як поліпшити взаємини між іншими людьми
Система людських відносин досить складна й включає й себе не тільки парні взаємини, але й відносини між групами. Ці групові відносини впливають і на особисті взаємини, тому у вашім житті часто виникає необхідність регулювати не тільки свої власні відносини, але й взаємини оточуючих людей.
У цьому зв'язку обговоримо питання, як відносини, складаються відносини між одними людьми, залежать від взаємин, що утворяться між іншими людьми й, у свою чергу впливають на них.
Чи можна впливати не тільки на свої особисті взаємини, але й на взаємини, що складаються між іншими людьми? Так, але для цього потрібні трохи інші знання, уміння й навички, чим ті, які необхідні для регуляції сугубо особистих, часток взаємин даної людини з іншими. Багато чого залежить і від того, як люди ставляться до вас. Якщо вас люблять, то ви в стані робити досить сильний вплив на людські взаємини. Якщо ж вас не люблять або байдужні до вас, то навряд чи ви будете здатні значно впливати на взаємини інших людей.
Розглянемо можливі прийоми й способи впливу однієї людини на взаємини інших людей:
1. Відкрито висловити, що відносини, наприклад, ваших однокласників, колег між собою вам не подобаються й аргументувати це.
2. Пояснити, якими б ви хотіли бачити ці взаємини.
3. Бути досить послідовним у своєму власному поводженні стосовно даних людей. Якщо в якийсь момент часу ви демонструєте друзям, що їхні взаємини вас улаштовують, а в інший момент - зворотне, навряд чи ви зможете дієво вплинути на їхні взаємини. Для цього важливо самому розібратися й визначитися у своїх власних намірах і почуттях стосовно ваших друзів.
Важливо, нарешті, використовувати систему настигнутих заохочень. Наприклад, продемонструвати, що поліпшення взаємин психологічно вигідно тим людям, яких воно стосується: до них стали краще ставитися вчителі, батьки, друзі.
Жодна людина у світі ще не домоглася серйозних успіхів у житті, не навчившись будувати й зміцнювати свої відносини з оточуючими людьми. Останнє ж можливо, якщо поліпшення відносин з оточуючими зробить його життя яскравим і повним позитивних вражень.
Література
1.Леви В. Искусство быть собой. М., 1991
2.Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений. – М., 1994
3.Піз А. Мова рухів. Як читати думки інших по їхніх жестах. - К., 1992
4.Рейнуотер Д. Це у Ваших силах. Як стати власним психотерапевтом. - К., 2002
5.Томан І. Як удосконалювати самого себе. – К., 2004
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
