132013 (721370), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Відношення між сумісними поняттями буває трьох видів: тотожності, підпорядкування і часткового збігу.

Тотожності (рівнозначності) спостерігається для понять, які відображають один і той же предмет, тобто вони мають один і той же обсяг, але різний зміст.

Відношення підпорядкування. В цьому випадку обсяг одного поняття складає тільки частку іншого поняття. Поняття з більшим обсягом буде називатися родовим, з меншим – видовим.

Відношення часткового збігу (перехрещення) спостерігається для понять, в яких обсяги частково співпадають.

2. Охарактеризуйте склад і правильність визначень:

Управління – елемент, функція організованих систем, яка забезпечує збереження їх структури, підтримання ритму діяльності та реалізацію програм.

Геніальність – найвищий ступінь реалізації творчих сил людини, який пов'язаний із створенням якісно нових, унікальних творінь, відкриттям раніше невідомих шляхів творчості.

Розв'язання:

З погляду правил визначення понять перше визначення є правильним (воно є співмірним, не утворює «порочного кола», є чітким, ясним і без образних порівнянь). Визначення складається з дефінієндума – управління, та дефінієнса - елемент, функція організованих систем, яка забезпечує збереження їх структури, підтримання ритму діяльності та реалізацію програм.

Друге визначення є правильним з погляду дотримання правил визначення понять (воно є співмірним, не утворює «порочного кола», є чітким, ясним і без образних порівнянь). Склад даного визначення: дефінієндум - геніальність, дефінієнс - найвищий ступінь реалізації творчих сил людини, який пов'язаний із створенням якісно нових, унікальних творінь, відкриттям раніше невідомих шляхів творчості.

Пояснення:

Визначення понять – логічна операція, яка полягає в розкритті змісту поняття або встановлення значення терміну.

Поняття, зміст якого необхідно розкрити, називається дефінієндумом, а поняття за допомогою котрого розкривається зміст дефінієндума – дефінієнсом.

Основними правилами визначення понять є наступні:

1. Визначення повинно бути співмірним. Помилкою може бути надто широке визначення або надто вузьке.

2. Визначення не повинно утворювати «порочного кола». Помилками є коло у визначенні, коли перше поняття пояснюється через друге, або тавтологія, коли друге поняття повторює перше.

3. Визначення повинно бути чітким, ясним і без образних порівнянь.

4. Визначення повинно бути ствердним, а не заперечним.

5. Визначте вид судження і побудуйте таблиці істинності:

У разі належного фінансування і вдалого впровадження нових технологій фірма незабаром відкриє філії у Харкові, Сумах та Полтаві і почне подальше поширення свого впливу.

Розв'язання:

Дане судження є складним імплікативним. Його формула виглядає таким чином: (А^В)→(С^Д). Побудуємо для цього судження таблиці істинності:

Пояснення:

Складні судження – це судження, які складаються з двох і більше простих, з'єднаних за допомогою логічних сполучників (чи, або, і).

До цих суджень належать:

Умовні (імплікативні) – судження,які складаються з двох і більше простих, з'єднаних сполучниками якщо, то.

Єднальні (коньюктивні) – судження, які складаються з декількох простих і з'єднані сполучниками і, а, але.

Розділові (диз'юнктивні) – виключно-розділові (судження, в яких логічні сполучники вживаються в розділовому значенні) та єднально-розділові (коли сполучники вживаються в єднальному значенні).

Еквівалентні (тотожні) – судження, які утворюються з простих, за допомогою сполучників якщо і тільки якщо, то.

6. Визначте фігуру і модус силогізму. Поясніть результат із використанням структурної формули:

Петренко виконує клятву Гіппократа, так як він лікар, а всі лікарі виконують клятву Гіппократа.

Розв'язання:

Маємо першу фігуру силогізму, оскільки середній термін (всі лікарі) знаходиться на місці суб'єкта в більшому засновку.

М Р

S М

Модус даного силогізму ААА.

Пояснення:

Фігура силогізму – форма силогізму, яка відрізняється від іншої місцем розташування середнього терміну в засновках.

Модусом називається різновидність фігур, які відрізняються одна від іншої кількістю та якістю суджень, які входять до засновків і висновку. В першій фігурі більший засновок повинен бути загальним судженням, а менший ствердним.

Модуси для першої фігури:

ААА

ЕА Е

Е І О

А І І

1. Проаналізуйте індуктивний умовивід з погляду його правильності:

Н має вищу освіту;

П має вищу освіту;

С має вищу освіту;

Н, П, С – частина праціаників відділу К.

Деякі працівники відділу К мають вищу освіту.

Розв'язання:

Умовивід є неправильним. Оскільки індукція передбачає на основі знання про частину предметів певного класу виведення судження про весь клас предметів. У нас же зроблено висновок лише про частину предметів даного класу.

Пояснення:

Індуктивний умовивід – це умовивід, у якому на основі знання про частину предметів даного класу робиться висновок про весь клас предметів в цілому. Такий умовивід складається, із засновків, яких, як правило, більше, ніж два, і висновку.

Індукція, як правило, дає імовірний, а не достовірний результат.

1. Наведіть приклад судження за формулою:

Якщо А то В

Якщо В то С

Отже, А є С

Розв'язання:

Якщо студент здасть сьогодні в Банківській академії державний іспит, то післязавтра він отримає диплом спеціаліста.

Якщо студент отримає післязавтра диплом спеціаліста, то вже післязавтра він зможе влаштовуватися на роботу як людина, що має вищу освіту.

Отже, студент, який здасть сьогодні в Банківській академії державний іспит, післязавтра зможе влаштовуватися на роботу як людина з вищою освітою

Пояснення:

Судження – форма мислення, в якій щось стверджується або заперечується відносно предметів або їх ознак.

1. Напишіть формулу і зробіть висновок із засновків:

Якщо наступить ранок, то переведемо гроші, і в обід привезуть товар.

Якщо в обід переведемо гроші, то ввечері привезуть товар.

Але ні грошей, ні товару

Отже,

Розв'язання:

Висновок: ранок не наступив.

Формула: А→(В^С)

Д→Е

Ні В, ні С, ні Д, ні Е

Отже, не А

Пояснення:

Перший засновок – умовне судження, другий засновок – умовне судження, третій засновок – заперечне судження, отже і у висновку буде заперечення.

1. Здійчніть логічний поділ понять: наочність, населений пункт, гривня.

Розв'язання:

Наочність –одиничне поняття, тому воно не підлягає поділу.

Населений пункт – місто, село, селище, хутір.

Гривня – залізна, паперова; або українська гривня і гривня Київської Русі.

Пояснення:

Поділ понять – логічна операція, яка використовується для розкриття обсягу понять. Її не слід плутати з розділенням понять на частини. Для того, щоб визначити, яку операцію здійснено, необхідно перед переліком понять, що утворилися поставити слово «бувають». Якщо ми отримаємо осмислене висловлювання, то це буде поділ, а якщо нісенітницю – розділення предмета на частини.

Поділ понять включає три складові частини: ділене поняття – поняття, обсяг якого ми розкриваємо (родове поняття), основа поділу – ознака, за якою здійснюється поділ, члени поділу – видові поняття, на які розділено родове.

1. Побудуйте прямий доказ тези: Цей магазин необхідно перейменувати.

Розв'язання:

В законодавстві встановлено, що установи не можуть мати найменувань, які вводять в оману покупців з приводу того, чим займається або що виробляє дана установа.

Магазин має назву, яка вказує на те, що одяг, який тут продається, розробляється провідними модельєрами світу, внаслідок чого покупці витрачають великі кошти, сподіваючись, що купляють ексклюзивні речі.

Експертиза показала, що одяг, який продає даний магазин, є фабричним і не може готуватися провідними модельєрами світу.

Отже, даний магазин треба перейменувати.

Пояснення:

Теза – це положення, яке потрібно довести.

Теза доводиться аргументами, тобто судженнями, які приводяться для доведення тези.

Доведення буває прямим та непрямим. Непряме доказування – це доказування, в якому істинність тези обгрунтовується шляхом доказу антитези.

Пряме доведення – доведення, коли теза доводиться безпосередньо приведеними аргументами у формі індукції, дедукції чи аналогії з урахуванням особливостей цих форм умовиводів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Жеребкін В.Є. Логіка. – Х.: Основа, 1998.

2. Кирилов В.Н., Старченко А.А. Логіка. – М.: Юрист, 1999.

3. Мозгова Н.Г. Логіка: Навч.посібник. – К.: Каравела, 2006.

4. Рузавин Г.Н. Логика. – М.: ЮНИТИ, 2002.

5. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 2006.

6. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998.

1 Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 2006. – С.448

2 Жеребкін В.Є. Логіка. – Х.: Основа, 1998. – С. 212

3 Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 2006. – С.433

Характеристики

Список файлов реферата