131708 (721213), страница 2
Текст из файла (страница 2)
А. Маслоу відзначав, що самоактуалізовані люди проявляють у своїх діях волю й незалежність від фізичного й соціального оточення. Саме це, відповідно до його концепції, дозволяє таким людям покладатися на свій власний потенціал і внутрішні джерела росту й розвитку.
Наприклад, відповідно до його поглядів, для самоактуалізованогоі студента вузу не обов'язкова "правильна" академічна атмосфера. Він може вчитися скрізь (наприклад, в оточенні однокурсників, мети яких лежать за межами навчання - наприклад, в області спорту або розваг), тому що в нього є він сам. У цьому змісті він є "самодостатнім" організмом.
Соціальні нормативи, вироблені суспільством, як треба з теорії 2ІАІ, не дають людині можливості виявити весь потенціал свого типу повною мірою: завжди є цілий ряд обмежень. Тому усвідомлення свого власного стилю керування, свого властиво розуміння миру, свого бачення миру й свого місця в ньому - все це вимагає незалежності від соціальних норм, їхнього переосмислення. Фактично, людина протягом практично всього свого життя займається усвідомленням суспільної (загальнолюдської) культури й "інтерпретацією" її у вигляді, зрозумілому для себе самого. (Надзвичайно цікаво, що тут ми маємо багато загального також із процесів становлення людини по К. Юнгу - процесом осмислення архетипів культури суспільства.)
А Маслоу відзначав, що самоактуалізовані люди головним для себе вважають саморозвиток і внутрішній ріст, - зовнішні почесті, престиж і високий статус для них є вторинними. Для координаторів це проявляється найбільшою мірою.
2.7 Свіжість сприйняття
Згідно А. Маслоу, самоактуалізовані люди мають здатність цінувати навіть самі звичайні події в житті, при цьому вони часто гостро відчувають новизну, випробовуючи при цьому благоговіння, задоволення й навіть екстаз. Вони рідко скаржаться на нудне або нецікаве життя. "Нудьга перебуває не поза, а усередині тебе" - можуть вони сказати своєму нудьгуючому співрозмовникові. Ключовим моментом відкритості для нових переживань є те, що самоактуалізовані люди не розділяють переживання на категорії й не женуть їх від себе.
Наприклад, для ірраціонального типу 2ІАІ сприйняття "тієї ж самого" події завжди пофарбовано його внутрішнім переживанням, його внутрішнім станом. Тому кожне "окреме" подія "офарблюється" його внутрішнім станом і викликає нові переживання, нове осмислення. Для раціонального типу 2ІАІ - для того взагалі "схожих" подій не існує! Адже він "настроєний" так, що завжди сприймає розходження! Тому для людини, що визначився зі своїм типом 2ІАІ - для нього мир постійно новий і цікавий. До того ж, визначившись зі своїм власним типом 2ІАІ, людина сприймає мир як арену для додатка своїх зусиль. А усвідомлення того, що він знає, як це він може зробити - це завжди надає новизну й викликає інтерес.
Особливо слід зазначити, що координатори, що сприймають мир на високому рівні ієрархії понять і змісту, конкретне подія, явище або ситуацію "піднімають" до висот міркування практично про всю світобудову!
2.8 Верхові, або містичні, переживання
По А. Маслоу, це моменти сильного хвилювання або високої напруги, а також моменти розслаблення, умиротворення, блаженства й спокою. Вони являють собою екстатичні стани, які переживаються в кульмінаційні моменти любові й інтимності, у поривах творчості, осяяння, відкриття й злиття із природою. А. Маслоу відкрив їх у багатьох самоактуалізованих людей. У цьому стані люди почувають внутрішню гармонію з миром, втрачають відчуття свого "Я" або виходять за його межі. Вони одночасно почувають себе й більше сильними, і більше безпомічними, чим колись, і втрачають почуття часу й місця.
У ряді випадків такі переживання можуть змінити людини.
У рамках теорії 2ІАІ таке явище виникає, насамперед, тоді, коли людина активно функціонує в складі якоїсь групи, здійснюючи колективне керування (насамперед - коли він перебуває в складі певної піраміди керування). Звичайно, насамперед, - коли він працює в складі якоїсь піраміди керування. Відчуття причетності його до "керування миром" - це відчуття те саме що найглибші містичні або релігійні відчуття. Якщо ж говорити про координаторів - то їхня діяльність із неминучість включає такі стани. При цьому виразити своє відчуття для них представляється практично неможливим - слова втрачають свій зміст! Те, що вони при цьому випробовують - те відчуття проникнення в таємниці світобудови, то відчуття щирого знання - це можуть зрозуміти тільки інші координатори.
2.9 Суспільний інтерес
У самоактуалізованих людей завжди є щире бажання допомогти своїм "смертним" побратимам поліпшити себе, - навіть якщо вони самі засмучені, стурбовані або розгнівані. Вони переживають глибоке відчуття своєї близькості, свого споріднення з усім людством.
Людина, що знає свій тип 2ІАІ, знає також, що він сам - здатний здійснити всього лише частина можливих функцій людства. Він розуміє, що сила Людини - у колективному керуванні, і що його власне місце - у певній піраміді керування. Він усвідомлює причетність цій піраміді керування, усвідомлює той факт, що без нього - навіть якщо він перебуває в самій її підставі, будучи тиражувальником - без нього вся піраміда керування працювати не зможе. Це усвідомлення перетворюється в любов до всього людства, у прагнення допомогти іншим в усвідомленні свого місця в житті, у прагненні передати іншим свій особистий досвід усвідомлення свого типу 2ІАІ й "своєї" піраміди керування.
Для координаторів це особливо виражено, - особливо для координаторів високого рівня.
2.10 Глибокі міжособистісні відносини
Самоактуалізовані люди прагнуть до більше глибоких і тісних особистих взаємин, чим "звичайні" люди.
Беручи участь у функціонуванні однієї й тієї ж піраміди керування, між людьми встановлюються зовсім особливі відносини, вони виробляють свою власну мову спілкування. Крім того, коло спілкування таких людей у рамках піраміди керування визначається "подібністю" типів 2ІАІ (їхньою відповідністю в розташуванні в структурі соціона),і тому він звичайно порівняно невеликий. Установлення спілкування в рамках соціона (або навіть колективного керування в складі декількох типів) вимагає, як правило, досить багато зусиль і часу для вироблення "своєї мови". Люди, що мають досвід роботи в рамках групи типів - а особливо в рамках піраміди керування - досить легко й охоче спілкуються з дітьми, бачачи в них можливості по подальшій "передачі естафети".
2.11 Демократичний характер
Самоактуалізовані особистості, по А. Маслоу, самі "демократичні" люди. У них немає упереджень, і тому вони поважають інших людей, незалежно від того, до якого класу, расі, релігії, підлозі ті належать, який їхній вік, професія та інші показники статусу. Більше того, вони охоче вчаться в інших, не проявляючи прагнення до переваги або авторитарних схильностей. Самоактуалізовані музикант, наприклад, сповнені поваги до митецького механіка, тому що той має знання й навичками, яких немає в музиканта.
Навички функціонування в складі групи типів, а особливо в складі соціона, приводять до того, що для людини самим головним в іншій людині стає його здатність до керування, до реалізації своїх думок, до здійснення творчих проектів. Все інше - значення не має: ні кольори шкіри, ні підлога, вік, професія, релігія та інше. Головне - щоб людина володіла такий же здатністю й навичкам до участі в спільному керуванні. Саме тут лежить вододіл між "подібними мені" і "іншими".
А. Маслоу писав, відзначаючи, що самоактуалізовані люди не вважають усіх без винятку рівними: "Ці індивіди, самі є елітою, вибирають у друзі також еліту, але це еліта характеру, здатностей і таланта, а не народження, раси, крові, імені, родини, віку, молодості, слави або влади.
2.12 Розмежування засобів і цілей
А. Маслоу відзначав, що в повсякденному житті самоактуалізовані люди більше певні, послідовні й тверді, чим звичайні люди, у відношенні того, що правильно й що помилково, добре або погано. Вони дотримуються певних моральних і етичних норм, хоча далеко не всі з них релігійні в ортодоксальному змісті цього слова. А. Маслоу відзначив і їх наявність загостреного почуття розмежування цілей і засобів їхнього досягнення. Разом з тим вони часто зазнавали насолоди від обраних ними засобів (інструментального поводження, що веде до досягнення мети), хоча це й не подобалися менш терпимим людям.
Люди, що знають свій тип 2ІАІ, одночасно знають також, які шляхи для них є оптимальними в досягненні своїх цілей. Вони також знають, що саму свою мету вони можуть виразити тільки в цілком певному виді, тому що це також пов'язане з їхнім типом. Тому вони розмежовують мети, яких вони хочуть досягти, і засобу, які вони для цього можуть застосувати. До того ж, звичайно, вони вміють розмежовувати алгоритми досягнення мети, які вони можуть самі успішно контролювати, і ті алгоритми (або їхні фрагменти), де їм потрібна допомога інших людей (наприклад, експертів у цій області.
2.13 Філософське почуття гумору
Гумор у самоактуалізованих людей незлобивий, філософський і доброзичливий, і зосереджений не навколо висміювання чийсь неповноцінності, приниження когось або непристойних жартів, а висміюють дурість людства в цілому. Тому самоактуалізовані люди часто здаються досить стриманими й серйозними.
Знання свого типу 2ІАІ дозволяє людині розуміти, що смішні ситуації - відносні, і те, що здається смішним йому, цілком може виглядати не таким для людини з іншим типом. Він часто сприймає смішні ситуації як вираження тієї або інший "типной особливості", гіпертрофованого ознаки якогось класу світогляду, ніж як опис якихось конкретних явищ.
Координатор часто навіть за жартами бачить певні соціальні явища, і тому іноді може сприймати їх навіть у трагічному плані (особливо ірраціональний тип при відповідному настрої).
2.14 Креативність (творчість)
А. Маслоу виявив, що все без винятку самоактуалізовані люди мають здатність до творчості. Однак творчий потенціал вони проявляли не так, як у видатних талантів у поезії, мистецтві, музиці або науці. А. Маслоу характеризував це як скоріше таку ж природну й спонтанну креативність, що властивийо незіпсованим дітям. Це креативність, що є присутнім у повсякденному житті як природний спосіб вираження спостережливої, сприймаючої нове й цілюще простої особистості.
Щоб бути креативним, самоактуалізовані людині не обов'язково писати книги, складати музику або створювати мальовничі полотна. Говорячи про свою тещу, що він уважав самоактуалізованим, А. Маслоу підкреслював саме цей факт. Він говорив, що хоча його теща не має таланти письменника або актора, вона найвищою мірою творчо підходить до готуванню супу. А. Маслоу підкреслював, що в першокласному супі завжди більше творчості, чим у другосортній поезії!
Людина, що знає свій тип 2ІАІ, знає, що себе, своє власне, особисте відношення до миру він може виявити тільки у творчості, тільки в ситуаціях, в інтер'єрах, де постійно необхідно приймати нові рішення. Тільки в цих ситуаціях він може вийти "за рамки" прийнятих соціальних нормативів, вийти за рамки "як всі"! тому творчість - притім свідома творчість, свідоме прийняття рішень! - супроводжує такого людині все життя. І зовсім не обов'язково, щоб він був координатором, і затворів "верхові" добутки науки, мистецтва й т.п., - цілком достатньо того, що потреба у творчості стала його нормою життя. До того ж, така людина прекрасно знає, у яких випадках і що саме він може "створити", а в яких випадках він змушений використати вже готові рішення, що існують нормативи (виробничі й соціальні).
Знання свого типу 2ІАІ дозволяє людині виділяти ті ситуації, у яких "його власні" рішення можуть бути краще, у яких свідомо проявляються його сильні сторони, - а в інших ситуаціях він цілком може покладатися або на соціальні нормативи - накопичений соціальний досвід, або на думку своїх друзів і знайомих, типи яких більш, ніж його, відповідають даній ситуації.
2.15 Опір окультуренню
Самоактуалізовані люди перебувають у гармонії зі своєю культурою, зберігаючи в той же час певну внутрішню незалежність від її. Вони мають автономність і впевненістю в собі, і тому їхнє мислення й поводження не піддається соціальному й культурному впливу. Такий опір окультуренню не означає, що самоактуалізовані люди нетрадиційні або антисоціальні у всіх сферах людського поводження. Вони можуть бути надзвичайно незалежними й нетрадиційними в тих ситуаціях, які зачіпають якісь основні їхні цінності. Самоактуалізовані люди також не жадають від свого оточення негайного поліпшення. Знаючи про недосконалості суспільства, вони приймають той факт, що соціальні зміни можуть бути повільним і поступовими, але їх легше досягти, працюючи усередині цієї системи.
Знання свого типу 2ІАІ приводить до розуміння, що виконання ряду соціальних норм "гнітить" твій тип, не дозволяє йому розкрити свої потенційні можливості. Тому така людина чітко знає, які із соціальних і культурних норм є для нього нормативом, а щодо яких він цілком здатний мати власна думка.
Крім того, така людина розуміє, що самі соціальні норми містять у собі певний інтер'єр, і вони просто не можуть бути справедливими за межами такого інтер'єра. Із цієї причини такі люди, на відміну від "звичайних" людей, знають границі застосовності соціальних і культурних норм і правил, і поза границями їхньої застосовності приймають власні рішення. Нарешті, такі люди знають, що в складних ситуаціях вони можуть покластися на ради людей з тими типами 2ІАІ, які "сильні" у ситуації, що для них самих є проблемною. Звичайно, ці люди також повинні знати свій тип 2ІАІ.
Таким чином, ряд ключових сторін у понятті "самоактуалізація" - центральному понятті гуманістичної психології А. Маслоу - одержує подальшу конкретизацію в рамках 2ІАІ й Соціальних Технологій. Відзначимо, що ця сторона процесу самоактуалізації, що може бути виражена в рамках 2ІАІ й Соціальних технологій, допускає експериментальну перевірку, що може бути важливим елементом для розвитку гуманістичної психології.
У рамках Соціальних Технологій психолог, як треба з наведеного вище, одержує новий потужний інструмент, що дозволяє активно управляти процесом самоактуалізації людини.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
