131512 (721147), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Разом з біологічними мотивами, що залежали від безпосереднього сприйняття середовища, виникали вищі, "духовні" мотиви і потреби, вищі форми поведінки, що обумовлені здатністю абстрагуватися від безпосередніх впливів середовища.
Разом із двома джерелами поведінки — спадково закріпленою програмою і власним досвідом самого індивіда — виникало третє джерело, що формує людську діяльність, — передача й освоєння суспільного досвіду. У задоволенні цієї важливої соціальної потреби одним з вирішальних факторів була мова, що стала формою існування свідомості.
Таким чином, свідомість можлива лише в умовах існування мови, що виникає одночасно у процесі праці. Але індивідуальна свідомість людини можлива лише в умовах існування свідомості суспільної.
Свідомість є відображення дійсності, як би переломлене через призму суспільно вироблених мовних значень, понять. У той же час людина являє собою конкретно-історичну форму її психіки. Вона набуває різні особливості в залежності від суспільних умов життя людей, змінюючись слідом за розвитком їх суспільних відносин. Отже, свідомість розуміється як особлива форма відображення, яка є загальною якістю всіх психічних функцій людини. Розвиток усіх психічних функцій у їхній взаємодії забезпечує формування у людини внутрішнього відображення зовнішнього світу, у деякому змісті його моделі.
Список використаних джерел
-
Бондар В. І. Психологія. — К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2006. — 199с.
-
Дуткевич Т. В., Скорич Л. П. Загальна психологія (Практикум). — Кам`янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. — 160c.
-
Заброцький М. М., Савиченко О. М., Тичина І. М. Психологія особистості. — Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І.Франка, 2006. — 205с.
-
Копець Л. В. Психологія особистості. — К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2007. — 460с.
-
Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія. — К.: МАУП, 2007. — 256c.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
