131227 (721051), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Аналогічно тому, як раніше машини замінили силу людських м'язів, так у майбутньому вони можуть доповнити, якщо не замінити, людські організаційні здатності. Колись вони загрожували робітником безробіттям, у майбутньому можуть загрожувати володарям. Мова йде не про абсурдний міраж суспільства, керованого електронними мозками, але про зміну обсягу функцій майбутніх керівників більших соціальних груп. Багато проблем, якими сьогодні вони змушені займатися, у майбутньому можуть дозволятися машинами, завдяки чому їм буде легше зберегти погляд на людину як людини.
З машиною не буває дискусій. Якщо хочуть неї використовувати, повинні її слухати. У загальному легше підкорятися наказам машини, чим іншої людини. Тому що з людиною можна сперечатися, прав він чи ні, можна розраховувати, що він змінить своє рішення. Людина, навіть найбільше технічно орієнтований, залишається людиною, а виходить, може помилятися й не завжди керуватися винятково тільки розумом. Іноді доводиться його слухати всупереч переконаності в помилковості його рішення, що, зрозуміло, викликає почуття бунту. Відносно машин такі почуття харчувати неможливо, тому що вони були б смішні. Якщо рішення машини помилкові, вона марна і її доводиться викидати. Важко бунтувати проти червоного світла світлофора. Цьому сигналу варто підкорятися, іншого вибору немає. Накази машин абсолютні й незаперечні. Або апріорі приймається їхня безпомилковість, або вони взагалі не використовуються. Мир, керований тільки машинами, був би миром строго детермінованим, у якому не було б місця людським сумнівам, коливанням, невдоволенню й бунту.
Досягнутий у ході розвитку техніки прогрес у біологічних науках дозволяє припускати, що у відносно недалекому майбутньому вдасться управляти психічними процесами людини. Уже сьогодні за допомогою відповідних психофармакологічних засобів можна змінити настрій, зменшити страх і занепокоєння, викликати зміна сприйняття навколишнього світу й власного тіла. За допомогою електродів, імплантованих у відповідні частини мозку, можна управляти на відстані поводженням тварин і довільно змінювати їхні психічні реакції. Відкриття генетичного коду (одне з найбільших відкриттів XX століття), імовірно, дозволить у майбутньому змінити також і код. У результаті можна буде в рослин, тварин, а, можливо, і в людей створювати ті риси, які бажані в цей момент.
Щось подібне, тільки на основі гормонального впливу, уже відбувається в царстві бджіл. Залежно від потреб виробляється більше воїнів, працівників або трутнів.
Це одна з найбільших пасток магічної влади, що дає наука. За допомогою технічних засобів людина зможе управляти власним розвитком і власним поводженням, а також власними переживаннями. За допомогою таблетки або натисканням кнопки він зможе довільно змінювати настрій, управляти своїми почуттями, модулювати процеси сприйняття, збільшувати інтенсивність розумових процесів і т.д. Молода пара, що бажає мати дитину, зможе замовити собі бажаний набір властивостей для майбутнього потомства.
Варто припустити, що в турботі про благо людства, тому що завжди найдуться такі люди, які захочуть поліпшувати інших людей, певні групи людей будуть прагнути штучно управляти психічними процесами інших людей. Замість того, щоб спокійно викликати в себе за допомогою таблеток або електричних імпульсів різного роду приємні почуття, вони будуть викликати в підлеглих їм людей більше корисні психічні стани, наприклад, ентузіазм до роботи, сміливість, самопожертва, а у випадку війни - спрагу вбивати інших і т.д. Вони будуть також впливати на регуляцію народжень, не тільки кількісно, але і якісно. Люди будуть народжуватися відповідно плану геніями або дебілами, людьми спокійними або агресивними, податливими або владними, художниками або математиками й т.д. Імовірно, електронні машини будуть визначати актуальні потреби у відповідних психічних станах і способах поводження, як і демографічні потреби. Наприклад, червоне світло у входу до місця роботи буде означати, що слід прийняти анти агресивну таблетку, або нажати відповідну кнопку стимулятора мозку. Імовірно, при зниженні витрат на виробництво електронних машин можна буде встановити в себе будинку подібні пристрої, що дозволить уникати багатьох конфліктів.
Підпорядкування влади вимагає відмови від власних планів і намірів. Потрібно виконувати нав'язані дії, а іноді придушувати в собі ті, які хотілося б виконати. Це певний рід покірності. Момент рішення, настільки істотний у психічному житті людини, переноситься зовні. Уже не потрібно вирішувати самому, вирішує хтось іншої. Ціною підпорядкування звільняєшся від великого зусилля, якого вимагає рішення.
Співробітництво з машиною вимагає великої витримки. Особливо коли машина вимагає великої точності, не можна дозволити собі «розпустити нерви», тому що це загрожувало б її знищенням. Якщо завоювання Місяця повернуло багатьом людям підірвану віру в прогрес людства, а космонавт зробився героєм нової ери, то психічні якості, необхідні такому героєві, викликають певні побоювання. При великому героїзмі - це людина-автомат, кожний рух якого повинне бути заздалегідь розрахований, обмірюваний, погоджений з роботою машини. Небагато місця залишається в нього для спонтанності. Порівнюючи завоювання Америки з польотом на Місяць, у першому випадку подив викликає велика пригода, а в другому - точність. Колумб відправився зовсім не туди, куди прибув. Космонавти потрапили точно туди, куди повинні були потрапити. Колумб, власне кажучи, був один; ідея була його і його ж реалізація ідеї. За космонавтами стояла армія вчених, техніків і медиків, що контролюють кожний їхній рух усередині корабля, із землі управляючи їхнім поводженням. Сам політ був результатом багаторічної підготовки й величезних зусиль людського розуму (не говорячи вуж про економічні питання).
В електронних машинах більша частина енергії витрачається на вироблення «рішення», а сам сигнал використовує мінімальні кількості енергії. Людський мозок використовує близько 1/5 всієї енергії, споживаної організмом. Мільярди нервових кліток, з яких складається мозок, використовують цей величезний запас енергії, головним чином, на формування «рішення». (Із сотень нервових імпульсів, які безупинно надходять до окремої нервової клітки, вона повинна сформувати своє власне «рішення», репродукувати власний нервовий імпульс і переслати його далі.) Із власного досвіду відомо, як важкими бувають рішення в житті людини, скільки викликають коливань, занепокоєння, внутрішньої боротьби, як часто бувають причиною почуття провини. В основі неврозів нерідко лежить неможливість ухвалення рішення (не завжди при цьому мова йде про свідомі рішення, так званих вольових актах, але частіше про несвідомі, наприклад, у випадку протилежних емоційних установок).
Виникає питання, на що людина майбутнього буде використовувати зекономлену психічну енергію, коли значна частина рішень буде прийматися машинами, а зусилля й психічна напруга, пов'язане з його власними рішеннями, будуть зменшені, наприклад, завдяки засобам. Чи піддасться ця енергія розпиленню або ж сконцентрується на не використовувані раніше можливостях? Завдяки мільярдам нервових кліток і зв'язкам між ними нервова система людини має у своєму розпорядженні прямо-таки необмежені можливості створення різноманітних функціональних структур. Очевидно, тільки мала частина потенційних структур виявляється реалізованою. Нервова система, подібно, втім, іншим системам організму, працює звичайно тільки приблизно на 20-30% своїй максимальній ефективності (у цьому виражається загальний принцип економії роботи організму). Існує обґрунтована думка, що людина може розвиватися в різних напрямках, і що багато хто його психічні можливості не використовуються просто тому, що ніколи не було для цього випадку. Не виключено, що здатності телепатії і ясновидіння, належать до таких не використовуваних можливостей людської психіки. Тому що те, що не використовується, підлягає атрофії. Такої атрофії часто піддаються артистичні здатності, які звичайно спостерігаються в багатьох дітей у дошкільному віці. Невідомо також, наскільки широкі границі абстрактного мислення, а також переживань артистичних, містичних і т.д. Можливості розвитку людини великі, якщо не сказати - необмежені. Корисної для людини середовищем було б таке середовище, що ці можливості розвивало б, а не гальмувала.
Список літератури
1. Колишко A.M. Психологія самовідношення. - К., 2005
2. Ільїн Е.П. Психофізіологія станів людини. - К., 2007
3. Огден Т. Мріяння й інтерпретація: Відчуваючи людське. – К., 2004
4. Риман Ф. Основні форми страху. - К., 2006
5. Сандомирський М.Е. Захист від стресу. - К., 2003
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
